27.Економічний зміст та методологія складання платіжного балансу.

Платіжний баланс(ПБ)- статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді наводяться підсумкові дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами протягом певного періоду.

За економічним змістом розрізняють баланс на певну дату і за певний період.  Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів та надходжень, які із дня на день постійно змінюються. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію національної й іноземної валюти в цей момент і він є одним із факторів формування валютного курсу. Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників при здійсненні за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв’язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.  Методологія складання платіжного балансу визначається за допомогою міжнародного стандарту – “Керівництво з платіжного балансу”, що розробляється і періодично публікується МВФ. Останнє, п’яте видання Керівництва опубліковано у 1993 р. Прийнята МВФ система класифікацій статей платіжного балансу використовується країнами-членами Фонду як основа національних методів класифікації.

У загальному вигляді ПБ складається:

1).з потоків реальних ресурсів(експр. та імпр. тов. і послуг)

2).з відповідних їм потоків фін. ресурсів, що є платою за придбання реальних ресур. Або платежем за продаж відповідних фін. ресурсів.

Принципи побудови ПБ:

1-сис-ма подвійного запису(як у будь якому бухгалтерському док.всі операції відбуваються по кредиту та по дебіту з мінусом)

По кредиту(К) показ. експр. тов.. і послуг, а також операції, що видуть до скорочення фін. активів країни або до збільш. її міжнар. зобов’язень (пасивів).

По дебіту(Д): реєструються операції з імпрот. тов.. і послуг ,а також опер., що ведуть до збільшення міжнар. активів резидентів або зменшення їх зобов’язень для зобов’язень додатна величина означ. їх збільшення, а відьемна зменшеня(відтік валюти з країни притік тов.. і послуг купуемо зарубіжні активи - активи резедентів збільшуються)

Якщо К. з «+», а Д з «-» , то розраховуемое сальдо означ. суму К. і Д. в МВФ означ. net- чиста велечина.

2- Економічна територія країни-географічна територія, що перебуває під юрисдикцією уряду даної країни, у межах якої можуть вільно переміщатися робоча сила, товари й капітал.

3-Визначення резидентів та нерезидентів

Резиденти - домашні господарства або юридичні особи (корпорації, відділення зарубіжних фірм, некомерційні організації, органи державного управління), що перебувають у країні більше року і мають у ній центр свого економічного інтересу.

Ек.інтерес особа має тоді, коли розташовуеться на тер.країни, проводить у ній ек. Операції і діє не менше року (туристи, сезонні робітники, працівники міжнар. організацій, дипломати завжди вважаються резидентами походження).

4- Ринкова ціна - ціна, за якою укладаються реальні угоди між незалежним покупцем і незалежним продавцем та за якою відбиваються зовнішньоекономічні операції в платіжному балансі.

Принцип 4 не дії при бартерних угодах та внутнішньофірмовій торгівлі ТНК за трансфертними цінами, в таких випадках застосовуються ціни аналогічних угод.

5- Час реєстрації - момент, коли економічні цінності створюються, обмінюються, передаються або ліквідуються та відображаються в платіжному балансі.

6-Розрахункова одиниця- початкова розрахунок статей ПБ робить у нац.вал., а потім перерах в дол..США за поточним курсом на кінець періоду.

Джерелами інф. про ПБ є:

-міжнародна статистика;

-статистка грошового сектору;(данні про іноземні пасиви і активи, здійснюеться нац.банком)

-статистика зовнішнього боргу(данні про запаси потоки і видатки по держ. боргу)(мінфін,НБУ)

-стат.огляд.-данні про між нар. Торгівлю послугами, трудові доходи, перекази мегрантів.

-збір інф. про прямі і портфельні інвестиції;

-стат.операцій з іноземною валютою(обсяги продажу-купівлі);