49. Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в України. «Розстріляне відродження»

Ознаки тоталітарного суспільства:

1. Присутність однієї всеохоплюючої ідеологии, на котрій побудована політична система суспільства

2. Присутність єдиної партії, як правило, керованої диктатором, яка зливається з державним апаратом і тайною поліцією

3. Вкрай висока роль державного апарата, проникннення держави практично в усі сфери життя суспільства

4. Жорстка ідеологічна цензура всіх легальньгх каналів інформації, а також програм середньої і вищої освіти.

5. Велика роль державної пропаганди

6. Масові репресії і терор зі сторони силових структур

7. Знищення індивідуальних громадянских прав и свобод

8. Централізоване планування економіки

9. Майже всеохоплюючий контроль партії над військовими силами і розповсюдженням зброї серед населення

10. Експансіонізм

11. Адміністративний контроль над правосуддям

ХХ століття, характеризується різкою зміною політичних режимів, соціально-економічної ситуації. Звідси різні історичні умови, в яких розвивалась українська культура.

Ті, хто не вірив більше гаслам, або бачив усю їх невідповідність дійсності, оголошувався “ворогом народу” або ще раніше закінчував життя самогубством (Хвильовий, Скрипник).

Значна увага у цей період приділялась ліквідації неписьменності та розвитку освітніх установ. Внаслідок розвитку системи освіти і діяльності товариства “Геть неписьменність!” у 1939 р. в Україні лишилось тільки 15% дорослих людей, які не вміли читати й писати. Однак добре розвивалася лише технічна і природнича освітня діяльність, тоді як гуманітарні науки викладалися вкрай тенденційно і обмежено, що пізніше болюче відбилося на рівні особистої та суспільної культури широких верств населення.

У 1932 році встановилось три типи шкіл: початкова, неповна середня, середня. Були запроваджені єдиний день початку навчального року – 1 вересня, тривалість уроку, затверджено п’ятибальну систему оцінки знань. Основною формою викладання став урок, а замість комплексної системи запроваджувалась предметна. Напередодні війни в містах України в цілому сформувалась система обов’язкової семирічної освіти. Спочатку переважна більшість учнів зосереджувалось у школах з українською мовою навчання. Разом з тим в Україні на початку 30-х років діяли національні школи з польською мовою, болгарською, молдавською, німецькою та іншими мовами навчання залежно від національного складу місцевого населення.

Але у грудні 1932 р. українізація була припинина

На початку 30-х років було здійснено уніфікацію вищої та середньої освіти. Вищим учбовим закладом став інститут, а середнім спеціальним технікум.

Незважаючи на диктат сталінського тоталітарного режиму та утиски у розвитку різних галузей науки було досягнуто суттєвих успіхів. В Харківському Українському фізико-технічний інститут у 1932 році вперше в СРСР було штучно розщеплене атомне ядро.

У 1936 році у складі Української Академії наук утворився ряд суспільнознавчих інститутів, у тому числі й Інститут історії України. Характерно, що українським історикам було заборонено займатися періодом Київської Русі.

Національно-культурне відродження 20-х років було жорстоко придушене сталінізмом і увійшло в історію як “розстріляне відродження”.

У 1934 у зв'язку з перенесенням столиці до Києва руйнації було піддано низку архітектурних шедеврів давнього вітчизняного зодчества.