Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
60 questions-60 ans.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
730.62 Кб
Скачать

19. Розвиток літератури в Україні (XVI – XVII ст.). Полемічна література. І. Вишенський.

Розвиток книжкової справи був поштовхом для розвитку літератури. Відбувалося формування національної мови, нових стилів і жанрів, піднімалися нові теми, які у попередні сторіччя вважалися забороненими або непотрібними. У XVI столітті були перекладені й опубліковані різні наукові трактати і довідники, наприклад, медичний довідник "Аристотелеві врата». Поширюються переклади Святого письма, які представляли такий жанр, як агіографія. Одним з найбільш цінних вважається «Пересопницьке Євангеліє», створене у 1561. Переклад з болгарської мови і підготовка тексту були зроблені ченцями Пересопницького монастиря на Волині. Причому переклад Святого письма вперше зроблено на «просту» українську тогочасну мову.

Поряд з перекладною літературою з'являються оригінальні твори. У XVI столітті відмічається розквіт українського епосу — створюються думи, балади, історичні пісні. Наприклад, популярними були цикли дум «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка» та інші. Епічні твори присвячені визвольній тематиці, в них оспівуються лицарство і героїзм, братство і вірність православ'ю.

Полемічна література виникла як реакція на окатоличення українців.

"Апо́крисис" (грец. άπόκρισις — відповідь) — видатний антиуніатський полемічний твір 16 ст., виданий польською (1597 р.) і староукраїнською (1598 р.) мовами під назвою «Апокрисис». Написаний Христофором Філалетом (як вважають, псевдонім Мартина Броневського, перекручено Христофор Бронський) після Берестейської церковної унії 1596 р. у відповідь на книгу «Собор Брестський» Петра Скарги — єзуїта. Автор гнівно виступає проти підступної політики папства та зрадницьких дій верхівки українського духовенства. «А.» мав велику популярність, був поштовхом до розвитку полемічної літератури.

"Пересторога" – антиуніатський публіцистичний анонімний твір, авторство якого приписують І.Борецькому або Ю.Рогатинцю. Написана 1605 року або на початку 1606 р. під впливом праць І.Вишенського та інших полемічних творів, подає історію боротьби українського народу проти засилля католицизму та унії і викриває політику шляхетської Польщі в Україні.

«Паліно́дія», «Книга оборони» (грец. παλινωδία — відмова від своїх слів, зречення) — полемічний трактат проти Берестейської церковної унії 1596. Написаний З.Копистенським 1621—1622 рр. у Києві у відповідь на трактат уніатського церковного діяча Л. Кревзи «Оборона унії».Автор «Палінодію» гостро викривав загарбницьку політику шляхетської Польщі та Ватікану щодо Русі-України та Білої Русі.

Сплеск літературного процесу в Україні був пов'язаний з Брестською церковною унією. Помітне місце в цій ситуації в літературній творчості зайняв жанр полемічної літератури, який виник як реакція на експансію католицької церкви в Україні. Письменники-полемісти Мелетій Смотрицький у творі «Тренос» (грец. — «плач» — плач православної церкви через відступництво її дітей); Захар Копистенський у «Палінодії» («книга оборони»), Іван Вишенський у «Раді про очищення церкви» виступали проти втручання польського уряду у справи православної української церкви, викривав його політику.

Твори Вишенського визначаються в українській полемічній літературі 16-17 ст. не лише винятковим літературним талантом автора, але і його своєрідною позицією. Вишенський не обмежувався боротьбою з католицизмом та унією. Виходячи з засад візантійського аскетизму, він гостро критикував увесь тодішній церковний і світський лад і вимагав простоти старохристиянського братства, як здійснення Царства Божого на землі. Вишенський відкидав, зокрема, світську освіту і народні старовинні звичаї, як поганські.

В своїх творах Іван Вишенський малював барвисті, часто гіперболічні, образи морального занепаду вищих верств, зокрема духовенства, протиставляючи їм «бідних підданих» і простих ченців. Зворушення, емоційне піднесення чергуються тут з гострою сатирою, сарказмом. Накопичення епітетів, порівнянь, запитань і закликів, іронічне представлення побутових деталей, багатство словника, використання живої народної мови надавало творам Вишенського яскравості й ефектності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]