7. Антична культура.

Прямим джерелом для української культури стала антична культурна

традиція, носієм якої були грецькі міста-поліси на узбережжях Чорного та

Азовського морів - Тіра, Ольвія, Херсонес, Феодосія,

Пантікапей, Танаїс, Фанагорія тощо.

Вони почали утворюватися з 6 ст. до н.е. і мали неабиякий вплив на місцеві

народи північного Причорномор'я, в тому числі і на попередників слов'ян.

Ці колонії були містками для зв'язків грецької метрополії з степовим

населенням, з яким йшов інтенсивний товарообіг.

Вважається , що слов'янська молодь могла

оселятися в містах-полісах і здобувати тут навички ремесла, мистецтва,

будівництва, виробництва кераміки, зброї, ювелірних виробів тощо.

Пам'ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі скульптур, надгробних рельєфів на міфологічні

та побутові теми, саркофагів, ювелірних виробів.

Від античної грецької культури слов'яни запозичили також теракоти та фрески.

Теракоти (від італійського - опалена земля) - неглазуровані керамічні

вироби з випаленої кольорової пористої глини, головним чином червоного,

брунатного, кремового кольору - архітектурні деталі, облицювальні плити,

посуд, вази.

Фрески (від італійського - свіжий) - живопис фарбами, водяними або

розведеними на вапняному молоці, по свіжій вогкій штукатурці. Фрески

застосовувалися для оздоблення культових споруд, церков, соборів, палаців.

Фрески були відомі з 2 тис. до н.е. і були поширені в різних країнах світу.

Античні корені української культури неодноразово підкреслювали

українські письменники та поети, зокрема Юрій Липа (книга "Призначення

України") та Євген Маланюк.

Релігія. За релігійними поглядами, подібно іншим народам, слов'яни

були язичниками, вони визнавали культ природи і культ роду, кожне плем'я

мало своїх богів, але з часом відбулася їх уніфікація. На язичеських

культах східних слов'ян позначився розвиток у них сільського господарства

та класових відносин.

Багатобожжя. У древніх слов'ян існувало багатобожжя, вони поклонялися

багатьом богам. Головним богом був бог блискавки і грому Перун, Дажбог -

бог добра, Велес - бог худоби, Сварог - бог вогню, Стрибог - бог вітру та

бурі, Хорс - бог сонця. Широко був розповсюджений культ предків. Почиталися

Боги роду - Бог-Отець та Богиня-Мати.

Стародавні язичеські культи слов'ян боготворили сили природи - воду,

вогонь, землю, рослини, звірів. Східні слов'яни поклонялися озерам, рікам,

деревам, тваринам. Вони вважали, що в лісах та будинках живуть духи, в

озерах, потоках та водоймах - русалки. Вони приносили їм в жертву хліб,

худобу та іншу їжу.

Культ природи викликав становлення різних обрядів і свят, зв'язаних

зі змінами пори року - весни, літа, осені та зими. Вони перейшли і до

християнських свят у вигляді різних обрядів: щедрування, колядування,

купальські свята, масляна, веснянки тощо. В цих святах відбивався

старовинний скотарський та хліборобський побут народу.

Культ роду проявлявся в обрядах зв'язаних з народженням дитини,

весіллям, смертю, похованням. Слов'яни вірили в життя після смерті і разом

з померлим клали в могилу їжу, зброю, прикраси. Над могилою насипали

кургани і справляли тризну. До нашого часу дожив один з старовинних обрядів

- відзначення дня смерті.

Побут причорноморських грецьких держав мав багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе треками. Фізичне та інтелектуальне виховання молоді здійснювалося в навчальних закладах-гімназіях. Населення міст суціль було письменним. У суспільному й культурному житті важливе місце посідав театр. Дуже популярним був спорт. У містах працювали вчені-філософи та історики. У V ст. до н. є. Ольвію відвідав "батько історії" Геродот, який залишив найдавніший опис України-Скіфїї.

Таким чином, в східнослов'янській культурі відбилися впливи народів,

які проживали на території сучасної України, та сусідніх народів і племен.