- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання земельних відносин
- •3. Принципи земельного права
- •4. Співвідношення земельного права із суміжними галузями права та його місце у правовій системі України
- •6. Система земельного права
- •7. Виникнення та існування земельного права на сучасній території України.
- •9. Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •10. Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •11. Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •12. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •13. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •13. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17. Поняття та види земельних правовідносин.
- •18. Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •19. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •20. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об'єкт права власності на землю.
- •22. Суб'єкти права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24. Право комунальної власності на землю.
- •25. Право державної власності на землю.
- •26. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27. Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28. Зміст права власності на землю.
- •29. Основні права й обов'язки власників земельних ділянок та межі їх належного здійснення.
- •30. Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •31. Право постійного землекористування.
- •32. Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •34. Права та обов'язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35. Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •36. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •37. Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових інтересах.
- •38. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю.
- •39. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами. (Розділ 4, глава 19 зку).
- •40. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •41. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
- •42. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •43. Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •44. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
- •47. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурент засадах.
- •48. Правове регулювання договорів міни та дарування земель ділянок.
- •49. Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •50. Особливості спадкування земельних ділянок.
- •56. Загальна характеристика гарантій прав на землю.
- •58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •59. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •2.Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •60. Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів
- •62. Поняття та функції управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів
- •63. Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів
- •64.Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Повноваження органів виконавчої влади особливої компетенції в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •Планування використання і охорони земельних ресурсів: загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •Правові засади районування земель.
- •Правові засади зонування земель.
- •Поняття і зміст землеустрою.(відповідь в пит..72)
- •Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функцій. Землевпорядний процес.
- •73. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •74. Складові частини державного земельного кадастру
- •75. Державний контроль за використанням і охороною земель
- •76. Державні органи із здійснення контролю за використанням і охороною земель та їх основні функції
- •77. Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •78. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •79. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •90.Склад земельного правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •Можливості застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за правопорушення у земельних відносинах.
- •Визначення та застосування спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
- •Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •105. Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •106. Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •107. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення.
- •108. Правовий режим земельних ділянок та природних об'єктів, що мають особливу наукову цінність.
- •110. Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •111. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
- •112. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.
- •121. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури.
- •122. Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •123. Умови і порядок надання земель лісогосподарського призначення та зміна їх цільового призначення.
- •124. Правове регулювання використання земель лісогосподарського призначення.
- •125. Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •126. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127. Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •132.Правовий режим земель транспорту:Правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв’язку.
121. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури.
Згідно з ч. 2 ст. 54 Земельного кодексу, навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони. У таких зонах забороняється діяльність, що шкідливо впливає чи може шкідливо вплинути на дотримання режиму використання цих земель. Встановлення охоронних зон є специфікою правового режиму земель історико-культурного призначення. Перелік об'єктів історико-культурної спадщини, навколо яких встановлюються охоронні зони, зазначений у ст. 54 Земельного кодексу, не є вичерпним, позаяк згідно з ч. 1 ст. 32 Закону "Про охорону культурної спадщини", охоронні зони повинні встановлюватися навколо всіх пам’яток. Зони охорони пам’яток можуть установлюватися для всієї території історичного ареалу населеного пункту. Законодавство виділяє такі види зон охорони пам’яток: а) охоронні зони; б) зони регулювання забудови; в) зони охоронюваного ландшафту; г) зони охоронюваного археологічного культурного шару.
Зони охорони пам’яток установлюють для забезпечення збереження пов'язаного з пам’ятками довкілля, а також для охорони пам’яток від впливу негативних природних і техногенних чинників. До складу зон охорони пам’яток включаються терени, на які поширюється композиційно-видовий вплив пам’яток, і де встановлюється особливий правовий режим, що дозволяє забезпечити охорону пам’яток культури
Правовий режим зон охорони пам’яток передбачає регламентацію архітектурної і містобудівної діяльності в оточуючому пам’ятку середовищі. Він визначає припустимі перетворення і характер використання такого середовища. Правові режими зон охорони пам’яток є індивідуальними для кожної пам’ятки культури і залежать від характеру оточуючого пам’ятку середовища. Зони охорони пам’яток у межах населених пунктів включаються до функціональної зони охорони культурної спадщини згідно зі ст. 3 Закону "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року.
Правовий режим охоронної зони. Згідно з усталеними правовими звичаями, охоронна зона являє собою територію, що виділяється для збереження і відтворення найближчого історичного середовища пам’яток, головним чи істотним елементом якого вони є, а також для забезпечення оптимальних умов їх огляду. Охоронна зона забезпечує належне функціонування пам’ятки, охороняє її від вібрації, забруднень, затоплень та інших негативних впливів. В охоронній зоні нове будівництво можливе у виняткових випадках за спеціальними проектами. Іноді охоронна зона може збігатися з територією пам’ятки культури. В охоронній зоні мають здійснюватися заходи щодо реставрації і реабілітації пам’яток культури, забезпечуватися охорона традиційного характеру середовища. У ній усуваються споруди і насадження, що порушують традиційний характер середовища.
Правовий режим зони регулювання забудови. Чинні правові звичаї дозволяють визначити зону регулювання забудови як забудовану чи призначену під забудову територію за межами охоронної зони, на яку поширюється композиційний вплив пам’ятки. Ця зона призначається для збереження особливостей візуального сприйняття пам’ятки, охорони і відновлення її ролі в композиції і пейзажі населеного пункту. Вона виконує функції буферної, перехідної і синтезуючої зони у взаємодії пам’ятки з новими об'єктами довкілля. У цій зоні нова забудова регламентується за розташуванням, прийомами організації, висотою, довжиною фасадів, масштабністю, характером членувань, архітектурним рішенням, функціональним використанням. У ній мають проводитися реконструкція цінних будинків і споруд, а також заходи щодо забезпечення схоронності традиційного середовища і природного ландшафту.
Правовий режим зони охоронюваного ландшафту. Зона охоронюваного ландшафту, згідно з усталеними правовими звичаями, являє собою природну чи близьку до природної незабудовану територію за межами охоронної зони, з якою пам’ятка має активний візуальний зв'язок. Встановлюється для збереження і реабілітації природних утворень, що є характерним історичним середовищем пам’ятки, відіграють важливу роль в образі населеного пункту чи окремому пейзажі. У зоні охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будинків і споруд, дорожні і грабарські роботи, що змінюють охоронюваний ландшафт. Ці зони можуть використовуватися для рекреації з мінімальним упорядкуванням, а також для традиційної діяльності, що не руйнує ландшафт.
Правовий режим зони охорони археологічного культурного шару. Зона охорони археологічного культурного шару – це територія за межами пам’ятки археології та її охоронної зони, де виявлені окремі археологічні знахідки або є можливим існування археологічного культурного шару. Призначена для забезпечення схоронності і дослідження пам’яток археології. Такі зони встановлюються у межах територій історичних населених пунктів та інших давніх поселень, обмежених лініями укріплень, з урахуванням передмість, некрополів тощо.