56. Загальна характеристика гарантій прав на землю.

Термин «гарантия» (франц. gагапtие - поручительство, которая что-то обеспечивает) часто используют для обозначения способов обеспечения разного рода обязательств. В юридической литературе их рассматривают как гарантии реа ¬ лизации норм права, прав и обязанностей.

Гарантии прав на землю в раздел V ЗК Украины. Условия ¬ но их можно разделить на три разновидности: гарантии защиты прав на зем ¬ лю; гарантии, связанные с возмещением убытков собственникам земли и землепользователям; гарантии, связанные с решением земельных споров.

Гарантии защиты прав на землю должны непосредственно конституционную основу. Так, ст. 3 Конституции Украины провозглашает, что права и свободы человека и их гарантии определяют содержание и направленность деятельности государства, которое отвечает перед человеком за свою деятельность.

В Основном Законе закреплено положение, согласно которому государство обеспечивает защиту прав всех субъектов права собственности и хозяйствования (ст. 13). Особое значение имеет ст. 14 Конституции, которая предусматривает, что земля является основным национальным богатством, находящимся под особой охраной государства. При этом право собственности на землю гарантируется. Его приобретают и реализуют граждане, юридические лица и государство вы ¬ тельно соответствии с законом. Указанные положения Конституции Украины непосредственно воплощено в земельном законодательстве.

Среди гарантий защиты прав на землю важны гарантии права собственности на земельный участок. ЗК Украины предусматривает, что собственник не может быть лишен права собственности на земельный участок, кроме вы ¬ случаев, предусмотренных Кодексом или другими законами Украины. К таким случаям согласно ЗК Украины относятся: конфискация земельного участка (ст. 148);

не отчуждения земельного участка сельскохозяйственного назначения ¬ ния иностранным юридическим лицам, если они получили ее в наследство, и не отчужденный течение года (ст. 145);

использование земельного участка не по целевому назначению (ст.143) и некоторые другие.

Гарантии, связанные с возмещением убытков собственникам земли и зем ¬ лекористувачам, предусмотренные ст. 156 ЗК Украины. Указанным субъектам возмещаются убытки, причиненные вследствие:

• изъятия (выкупа) сельскохозяйственных угодий, лесных земель и кустарников для других видов использования;

• установление ограничений по использованию земельных участков; ухудшения качества почвенного покрова и других полезных свойств ¬ тей сельскохозяйственных угодий, лесных земель и кустарников;

• приведения сельскохозяйственных угодий, лесных земель и кустарников в непригодное для использования состояние;

• неполучения доходов за время временного неиспользования земельного участка.

Важное значение приобретают гарантии, связанные с решением зе ¬ мельных споров. Обращение в суд для защиты земельных прав сторона ¬ ми в земельных спорах гарантирует ст. 8 Конституции Украины.

Обращение в суд за разрешением земельных споров возможно по следующим основаниям:

претензии субъекта земельных правоотношений относительно приобретения или пре ¬ ния права собственности на землю или права землепользования, нарушения земельных сервитутов и правил добрососедства, нарушение обязательств, возникающих вследствие причинения вреда собственникам земли и землепользователям, и некоторых других. Разрешение земельных споров возобновляет нарушены права и законные интересы собственников земельных участков и землепользователей, устанавливает содержание и пределы полномочий сторон спора, а также обязательное поведение од ¬ ной стороны относительно другой. Тем самым решение земельных споров гаран ¬ туе реализацию прав субъектов земельных правоотношений на землю

57. Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки.

Стаття 152. Способи захисту прав на земельні ділянки

1.Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2.Власник земельної ділянки або землекористу­вач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а)визнання прав;

б)відновлення стану земельної ділянки, який іс­нував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку пору­шення прав;

в)визнання угоди недійсною;

г)визнання недійсними рішень органів виконав­чої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д)застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом і, відповідно, громадянам і юридичним особам забезпечені рівні умови захисту права власно­сті на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист права вла­сності здійснюється існуючими цивільно-правовими засобами, які можна поділити на речово-правові, зобо­в'язально-правові і спеціальні засоби захисту. До ре­чово-правових засобів відносяться: віндикаційний позов (витребування земельної ділянки із чужого не­законного володіння); негаторний позов (вимога влас­ника земельної ділянки або землекористувача усуну­ти порушення у здійсненні їх прав, які не пов'язані з позбавленням володіння земельною ділянкою); позов про визнання права на земельну ділянку; відновлен­ня стану земельної ділянки, який існував до порушен­ня прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; по­зов про захист прав співвласників земельної ділянки у разі виділу, поділу та продажу спільної земельної ділянки.

Зобов'зально-правовими засобами є позови про від­шкодування збитків, заподіяних невиконанням чи не­належним виконанням умов договору (відчуження, придбання, оренди земельної ділянки); повернення зе­мельної ділянки, наданої у користування за договором. Спеціальні засоби захисту: позови про визнання угоди недійсною (договори купівлі-продажу, міни, дарування, застави, оренди земельної ділянки); визнання недійсни­ми рішень органів виконавчої влади або місцевого са­моврядування, що порушують права власників земель­них ділянок та землекористувачів. Можливе застосуван­ня інших, передбачених законом, способів захисту прав на землю.

Захист прав на землю здійснюється місцевими, гос­подарськими або третейськими судами, а також орга­нами місцевого самоврядування та виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до наданих законодавством повноважень.