- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання земельних відносин
- •3. Принципи земельного права
- •4. Співвідношення земельного права із суміжними галузями права та його місце у правовій системі України
- •6. Система земельного права
- •7. Виникнення та існування земельного права на сучасній території України.
- •9. Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •10. Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •11. Поняття і класифікація джерел земельного права.
- •12. Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •13. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •13. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17. Поняття та види земельних правовідносин.
- •18. Суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин.
- •19. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
- •20. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об'єкт права власності на землю.
- •22. Суб'єкти права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24. Право комунальної власності на землю.
- •25. Право державної власності на землю.
- •26. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27. Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28. Зміст права власності на землю.
- •29. Основні права й обов'язки власників земельних ділянок та межі їх належного здійснення.
- •30. Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •31. Право постійного землекористування.
- •32. Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •34. Права та обов'язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35. Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •36. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •37. Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових інтересах.
- •38. Правовий режим зон, що підлягають спеціальній охороні як вид обмеження прав на землю.
- •39. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами. (Розділ 4, глава 19 зку).
- •40. Особливості набуття прав на землю територіальними громадами і державою за чинними земельно-правовими нормами.
- •41. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам.
- •42. Умови і порядок передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування та в оренду.
- •43. Виникнення, посвідчення і реєстрація прав на земельні ділянки та їх юридичне значення.
- •44. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •46. Правове регулювання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
- •47. Умови та порядок продажу земельних ділянок на конкурент засадах.
- •48. Правове регулювання договорів міни та дарування земель ділянок.
- •49. Правове регулювання застави земельних ділянок.
- •50. Особливості спадкування земельних ділянок.
- •56. Загальна характеристика гарантій прав на землю.
- •58. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
- •59. Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •2.Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •60. Причини виникнення, основні види та правові засади вирішення земельних спорів
- •62. Поняття та функції управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів
- •63. Система органів управління у галузі використання та охорони земельних ресурсів
- •64.Повноваження органів загального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Повноваження органів спеціального державного управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Повноваження органів виконавчої влади особливої компетенції в галузі використання та охорони земельних ресурсів.
- •Умови та порядок встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •Планування використання і охорони земельних ресурсів: загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель.
- •Правові засади районування земель.
- •Правові засади зонування земель.
- •Поняття і зміст землеустрою.(відповідь в пит..72)
- •Види землеустрою, система землевпорядних органів та їх функцій. Землевпорядний процес.
- •73. Державний земельний кадастр та значення його ведення
- •74. Складові частини державного земельного кадастру
- •75. Державний контроль за використанням і охороною земель
- •76. Державні органи із здійснення контролю за використанням і охороною земель та їх основні функції
- •77. Самоврядний та громадський контроль за використанням і охороною земель.
- •78. Моніторинг земельних ресурсів та його значення
- •79. Поняття і зміст правової охорони земельних ресурсів
- •Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
- •90.Склад земельного правопорушення як підстави юридичної відповідальності.
- •Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •Можливості застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за правопорушення у земельних відносинах.
- •Визначення та застосування спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення.
- •Землі сільськогосподарського призначення як об'єкт правового регулювання.
- •105. Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •106. Правовий режим земель природно-заповідного фонду.
- •107. Правовий режим земель водно-болотних угідь міжнародного значення.
- •108. Правовий режим земельних ділянок та природних об'єктів, що мають особливу наукову цінність.
- •110. Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •111. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
- •112. Правовий режим округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони земель оздоровчого призначення.
- •121. Правовий режим охоронних зон пам'яток культури.
- •122. Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •123. Умови і порядок надання земель лісогосподарського призначення та зміна їх цільового призначення.
- •124. Правове регулювання використання земель лісогосподарського призначення.
- •125. Особливості загального і спеціального використання лісових ресурсів на землях лісогосподарського призначення.
- •126. Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127. Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128. Особливості правового режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •132.Правовий режим земель транспорту:Правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв’язку.
111. Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
Пріоритетність використання земель оздоровчого призначення у суворій відповідності з їх основним цільовим призначенням стимулюється законодавцем за допомогою встановлення для суб'єктів землекористування спеціальних податкових пільг.
Єдиного законодавчого акта, який регламентував би правовий режим використання земель оздоровчого призначення нині в Україні немає. Основний масив спеціальних норм, які регулюють правовий режим цих земель, міститься в Законі "Про курорти" та прийнятих на його основі підзаконних нормативно-правових актах.
Відповідно до ст. 15 Закону "Про курорти" юридичні та фізичні особи, з метою організації діяльності курортів, використовують спеціально визначені природні території, що мають мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів і озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації і профілактики захворювань.
Мінеральні води, лікувальні грязі, що належать до природних лікувальних ресурсів, видобуваються в обсягах, ліміт яких затверджується Державною комісією України по запасах корисних копалин. Якість природних лікувальних ресурсів регламентується спеціальним медичним (бальнеологічним) висновком, який визначає кондиційний склад корисних і шкідливих для людини компонентів. Медичний (бальнеологічний) висновок надається центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.
Видобуток, підготовка, переробка та використання підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюються згідно із затвердженими проектами та встановленими центральним органом виконавчої влади з геології та використання надр квотами. Відповідальність за недотримання затверджених проектами умов і встановлених квот покладається на суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у центральному органі виконавчої влади з геології та використання надр спеціальний дозвіл на використання надр з метою експлуатації родовищ корисних копалин. Згідно зі ст. 45 Закону України від 12 липня 2001 р. "Про нафту і газ" проекти на проведення геологорозвідувальних робіт на землях оздоровчого призначення підлягають обов'язковій екологічній експертизі.
Забудова курортів здійснюється відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної документації. Будівництво на землях курортів нових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо з задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та житлового будівництва, чи таких, що можуть негативно вплинути на природні лікувальні фактори, забороняється.
Надання земельних ділянок для створення чи розширення курорту здійснюється в порядку, встановленому ЗК, на підставі розробки техніко-економічних обґрунтувань використання землі і проектів відводу земельних ділянок з урахуванням затверджених округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони, схем медичного зонування земель. Землі курортів використовуються в порядку, визначеному проектами організації використання території та Генеральним планом забудови курорту з урахуванням вимог до правових режимів округів і зон санітарної охорони. Відповідно до ст. 25 Закону "Про оренду землі" орендар зобов'язаний дотримуватися режиму використання земель оздоровчого призначення.
Розвиток курортів здійснюється згідно з довгостроковими комплексними і цільовими державними і місцевими програмами, що розробляються на основі даних Кадастру природних лікувальних ресурсів, об'єктивних показників ефективності лікування, медичної реабілітації і профілактики захворювань, результатів спеціальних наукових досліджень і проектних робіт, фінансово-економічних показників діяльності курортів. При цьому визначаються параметри та режим використання природних лікувальних ресурсів з урахуванням екологічних і санітарно-гігієнічних обмежень тощо. Містобудівна документація, яка регламентує всі види будівництва на території курортів, розробляється відповідно до законів "Про основи містобудування", «Про регулювання містобудівної діяльності», регіональних і місцевих Правил забудови та інших нормативно-правових актів і підлягає обов'язковій державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам. Економічне обґрунтування проектів розвитку курортів і економічна оцінка їх природних лікувальних ресурсів провадяться у відповідності зі спеціальними Методиками, порядок розробки і затвердження яких установлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 452.
Розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.
Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальних зон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури (водопостачання та теплопостачання, енергозабезпечення, комунального господарства, транспорту), низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірне антропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять під загрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів.