75. Конституційний статус Ради національної безпеки й оборони України.

Рада національної безпеки і оборони України, яка згід­но зі ст. 107 Конституції України є координаційним органом з пи­тань національної безпеки і оборони при Президентові України ;

Головні функції Ради є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внут­рішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзви­чайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують націо­нальній безпеці України.

Відповідно до цих функцій Рада національної безпеки і оборони України:

1) розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, щодо:

- визначення стратегічних національних інтересів України, концептуаль­них підходів та напрямів забезпечення національної безпеки і оборони у по­літичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологіч­ній, інформаційній та інших сферах;

- проектів державних програм, доктрин, законів України, указів Прези­дента України, директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки і оборони;

- удосконалення системи забезпечення національної безпеки та органі­зації оборони, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої вла­ди у цій сфері;

2) здійснює поточний контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, подає Президентові України відповід­ні висновки та пропозиції;

3) залучає до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів ви­конавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та орга­нізацій усіх форм власності;

4) ініціює розроблення нормативних актів та документів з питань націо­нальної безпеки і оборони, узагальнює практику їх застосування та результа­ти перевірок їх виконання;

5) координує і контролює переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

6) координує і контролює діяльність органів місцевого самоврядування в межах наданих повноважень під час введення воєнного чи надзвичайного стану та ін.

76. Акти Президента України.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Конституції України Президент України ви­дає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'язковими до ви­конання на території України. Укази і розпорядження Президента України мають підзаконний характер: вони видаються на основі Конституції та законів України.

Указ - це правовий акт глави держави, який видається з найваж­ливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний ха­рактер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фі­зичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненорма­тивні укази мають індивідуальне значення.

Указами Президента України оформляються:

• нормативні акти Президента України, тобто акти, розраховані на постійну чи багаторазову дію;

• рішення Президента України щодо призначення та звільнен­ня з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;

• скасування актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;

• нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України;

• присвоєння вищих військових звань, вищих дипломатичних рангів, інших вищих спеціальних звань і класних чинів;

• встановлення президентських відзнак і нагородження ними;

• прийняття до громадянства України і припинення громадян­ства України, надання притулку;

• помилування;

• тлумачення прийнятих Президентом України актів.

Розпорядження - ненормативний акт глави держави, який має індивідуальний організаційний характер. Згідно з зазначеним По­ложенням розпорядженнями Президента України оформляються:

• доручення Кабінету Міністрів України міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

• рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а також із питань роботи Секретаріату Президента України;

• призначення представників від України для участі в роботі міжнародних форумів, у переговорах із представниками (делегація­ми) іноземних держав;

• призначення уповноважених Президента України для предста­влення інтересів Президента України у відповідних державних ор­ганах, установах, організаціях тощо.

Укази і розпорядження на підпис Президентові України подає Глава Секретаріату Президента України.

Проекти указів Президента України нормативного характеру мають погоджуватись у Міністерстві юстиції України, а пов'язані з витрачанням фінансових, інших матеріальних ресурсів - відповід­но з Міністерством фінансів України або Міністерством економіки України.

Нормативні акти Президента України набирають чинності че­рез десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Ненормативні акти Президента України можуть не публікува­тися. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно опри­люднюються шляхом надсилання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їхня чинність.

Неопубліковані акти Президента України набирають чинності від моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо не встановлено інший строк на­брання ними чинності.

Акти Верховної Ради України і Президента України про при­значення відповідно до законодавства па посади і звільнення з по­сад набирають чинності з моменту їх прийняття.

Рішення щодо конституційності актів Президента України приймає Конституційний Суд України.