12.Соціально-політичні погляди г.Маркузе(1898-1979)

В своїй «критич теорії» заперечував принципову різницю між капіталізмом та соціалізмом, тому що ці с-ми модифікації індустріал сусп.-ва, в якому техн. прогрес сприяє створ створ тотальної сис-ми яка баз на потужному розвитку продукти сил, щ остабілізують її. Всередині неї існує напруженість протиріч, які не вир революц шляхом, а поглин могутніми інтерперетац силами (суспіл інститутами, зростаючою про праці). Мають місце і протиріччя між індивідом і сусп-вом, свободою та екзистенцією. Ідеологіч маніпуляції в цьому сусп.-ві формують одновимірну людину, її характериз повна втрата соц.-критич відношення до сусп.-ва. Цей тип стає масовим, колишній промисловий пролетаріт втрачає свою революційність, вона переход до аутсайдерів: бомжів, шльондр, безробітних, студентів, націонал меншин. Маркузе обстоює «Велику відмову» і від капіталізму і соціалізму, спотвореного тоталітарною с-мою влади, він є ідеологом нових лівих.

13.Свобода і відповідальність в філософії ж.-п.Сартра.

З точки зору Сартра, свобода не може розглядатися ні як результат дії людини, ні як його досягнення. Вона полягає у виборі ним своєї мети, в постановці певного завдання, у прояві певного прагнення. Свобода по-сартровскі складається в праві обирати, але не реальні можливості, а своє ставлення до ситуації, що склалася. Людина, з цих позицій, вільнаабо примиритися зі своєю залежністю від навколишньої дійсності, або повстати проти неї. Мова йде іншими словами, про самовизначення ставлення до свого становища.Позиція Сартра, таким чином, виявилася в тому, що людина вільна саме у своєму ставленні до світу.. Його позицію можна висловити твердженням: завдання слід бачити не в тому, щоб змінити світ, а в тому, щоб змінити ставлення до нього. За Сартром, «свобода, є свобода вибору». Це означає, що «людина, засуджена бути вільною», існує вільно обираючи свою сутність, піднімаючись до рівня особистості, стаючи самою собою,справді існує лише той, хто вільно вибирає, робить сам себе, стає творцем власного вибору. Лише вільний вибір своєї долі, кожного окремого вчинку і в цілому свого майбутнього породжує особистість. За Сартром, «бути – значить, вибирати себе». Діапазон вибору гранично широкий: ставлення до себе, до іншого, до суспільства, до життя, любові, смерті.Отже, Сартр дотримується принципу: «Обираючи себе, я створюю світ». З його точки зору, свобода є свобода вибору: кожен вільний обрати те або інше, але він не може позбавити себе від вибору. А це, у свою чергу, призводить екзистенційно мислячого «представника людської реальності» до визнання того, що вибір є основою обраного ним буття. Словом, людина такий, яким він себе вільно вибираєСартр являється тим, для кого „Бог помер”, тобто людина, для якої Бог перемістився в область міфології разом з ельфами і феями. Вибираючи себе люд бере на себе величезну відповідальність як за себе так і за все людство.Відчуття відпоідал пов’язане з відчуттям невпевненості, позбавитися цього людина може обравши недійсне буття тобто заперечення особистісного, унікал. Хочеш жити недійсним буттям живи як усі., хочеш жити дійсним буттям бунтуй проти сусп.-ва.