86. Методи теоретичного пізнання

форм мислення: поняття, судження, умовиводу, закону, категорії та ін. Головна мета теоретичного пізнання - збагнення об'єктивної істини, вільної від спотворення і суб'єктивності, пояснення і інтерпретація емпіричних фактів. Теорія оперує ідеалізованими об'єктами (ідеальний газ, абсолютно тверде тіло, 'ідеальний тип, матеріальна точка та ін.), тому теорія користується аксіоматичним методом, гіпотетико-дедуктивним, системно-структурним, структурно-функціональним аналізом, еволюційним, редукціоністським, методом підіймання від абстрактного до конкретного. Теоретичне пізнання включає систему понять, суджень, абстракцій, часткові й загальні теорії. Перевага теоретичного пізнання полягає в тому, що воно дає розуміння суті загального закону і може передбачити майбутнє. Емпіричне пізнання може випереджати теоретичне, а теоретичне-емпіричне. Суперечності між ними вирішуються практикою, яка є основою пізнання і критерієм істини.

Методи:індукція (процесс виведення загал полож з ланцюга менш загал тверджень, з одинич фактів), дедукція(процесс розмірковування, йде від загал до менш загал),аналіз (розклад. Різних предметів на складові або елементи з метою пізнання деякого склад. цілого),синтез (розумове обєднання в єдине ціле розчленованих та розглянутих аналізом елементів), абстрагування (виділення думкою якого-небудь предмету у відволіканні його звязків з іншими предметами, якої-небудь властивості предмета від інших його властивостей, якого небудь відношення предмета від самого предмета), ідеалізація(процесс утвор понять, реал прототипи яких можуть бути вказані лише з певним степенем наближення, н6-д точка, пряма, абсолютно чорне тіло),метод наук ототожнення (передбач єдиного у різноманітному, загал в єдиному, закономірного у випадковому), метод сходження від абстрактного до конкретного, метод єдності істор і логіч(логіч є тотож відображ істор), метод аналогії (обєктив віднош між предметами, дає можливість отриману при дослідж одного предмета інформацію перенести на інший, схож з першим за сукуп ознак. Аналогія-правдоподіб, можлив висновок про схожість двох предметів за якоюсь ознакою), метод моделювання (модель – обєктиввована представ с-ма, яка замінює обєкт пізхнання), формалізація – метод, який узагальнює форми різних за змістом процесів, абстрагує ці форми від їх змісту, метод математизації уявляє собою застосув математ методів в наук пізнанні і якщо раніше ці методи застосов тільки в природничих науках, то зараз викор і в соціології, е-ці.

86. Методи емпіричного дослідження.

Емпіричний – це такий рівень знання, зміст якого в основному, одержано з досвіду, підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Характерною особливістю цього рівня є те, що він включає в себе контакт дослідника з предметом з допомогою органів відчуттів або приладів, що їх доповнюють, дає знання зовнішніх, видимих зв’язків між явищами. Вершиною емпіричного знання є фіксація повторення явищ без пояснення причин. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостережень, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані графічно.До основ методів емпірич дослідж належ: спостереження (спосіб одерж наук фактів), вимірювання(спостереж, яке фіксує не лише якісні х-ки об’єктів і явищ, а й кількісні аспекти), експеримент(засіб набуття нового знання про навколишній світ викор в науці у зв’язку з пізнавал завданнями, для виріш який учений повинен звертатися до певної форми практичних дій, до створ організованого, штічного середовища і викор спостережної матеріал взаємодії з метою одерж корисної інформ), індукція(спосіб логік міркування, застосовуючия кий суб’єкт наук дослідж від знання про окремі факти або від менш загал знання переход до загал знання про увесь клас досліджуваних явищ та обєктів).