- •Основні питання
- •Предмет і функції філософії.
- •3.Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •5.Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •6.Філософія Сократа.
- •7.Філософія Платона
- •9.Філософія Арістотеля, вчення про буття і про душу.
- •10.Суспільно-політичні погляди Арістотеля
- •Філософія ф.Аквінського.
- •Наукова революція хvіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •Раціоналізм Декарта.
- •Філософія б.Спінози.
- •Філософія д.Локка.
- •Погляди ш.Монтескє
- •Французькі матеріалісти XVIII ст.
- •Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі і д.Юм.
- •Трансцендентальний ідеалізм і.Канта.
- •Етика і.Канта.
- •Філософія г.Гегеля.
- •Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фоєрбаха.
- •Філософія життя (а.Шопенгауер, ф.Ніцше).
- •Історичні умови виникнення марксизму
- •Сутність філософії марксизму
- •Марксизм в XX ст.
- •Матеріалістичне розуміння історії к.Маркса, його хиби та суперечності.
- •Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •Особ-ті і осн напрямки світової філософії хх ст.
- •Психоаналіз з.Фройда. Неофройдизм.
- •Філософія екзистенціалізму
- •Буття і час в філософії Гайдеггера
- •Релігійна філософія XX ст. Неотомізм.
- •Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап)
- •Філософія науки (т.Кун)
- •46.Філософія науки (с.Тулмін)
- •Прагматизм.
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •Франкфуртська школа. Неомарксизм (г.Маркузе)
- •Філософська герменевтика.
- •Сутність структуралізму
- •Аксіологія.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •Філософські ідеї в період формування української нації (хіv-хv ст.).
- •Філософські ідеї в період українського ренесансу. І.Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •Філософія в Києво-Могилянській Академії. Ф.Прокопович.
- •Філософія г.Сковороди.
- •Філософія п.Юркевича.
- •Погляди м.Костомарова.
- •Ставлення т.Г.Шевченка до релігії
- •Ставлення і. Франка до марксизму.
- •Світогляд л.Українки.
- •Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •Світогляд м.Гоголя
- •Професійна філософія в Україні в хіх ст.. (п.Лодій, о.Новицький, с.Гогоцький)
- •Погляди в.І.Вернадського.
- •Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко).
- •Філософія в Україні в XX ст.
- •Поняття буття. Форми буття.
- •Поняття природи. Природа і суспільство.
- •Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •Поняття матерії.
- •Рух, час та простір
- •Походження та сутність свідомості.
- •Свідомість і мова
- •Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •Форми суспільної свідомості.
- •Сутність пізнання. Субєкт і обєкт пізнання.
- •Основні форми пізнання.
- •Істина, її концепції. Істина як процес.
- •Проблема критерію істини.
- •Методи теоретичного пізнання
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Загальнологічні методи пізнання
- •Роль практики в процесі пізнання
- •Проблема людини в сучасній філософії.
- •Концепції походження людини.
- •94.Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку
- •95.Теоретичні моделі суспільного процесу
- •96.Глобальні проблеми сучасності
- •97.Критерії суспільного прогресу. Поняття якості життя
- •98.Загроза екологічної катастрофи. Шляхи виходу з екологічної кризи
- •99. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку
- •Додаткові питання
- •Філософія Фіхте
- •2.Філософія Шеллінга
- •3. Філософія Лейбніца
- •4.Поняття антиномій в філософії і.Канта.
- •Сутність пантеїзму.
- •Сутність феноменології Гуссерля
- •7. Сутність інструменталізму
- •8.Персоналізм
- •Поняття «соціальний характер» в філософії е.Фрома
- •10.Поняття «архетипу колективного несвідомого» в філософії к.Юнга.
- •11.Теорія «хвиль» е.Тофлера.
- •12.Соціально-політичні погляди г.Маркузе(1898-1979)
- •13.Свобода і відповідальність в філософії ж.-п.Сартра.
- •14.Філософія «абсурду» а.Камю
- •Семантична філософія.
- •Понятя інтуїції
- •Роль ідеології в розвитку суспільства.
- •Сутність догматизму та релятивізму.
- •19.Сутність деїзму.
- •20.Дві концепції простору і часу: абсолютна і реляційна.
- •Рушійні сили суспільного процесу.
- •Ф.Фукуяма про роль прагнення до визнання в суспільному розвитку
- •Роль людської діяльності в суспільному розвитку
- •Єдність чуттєвого і раціонального в процесі пізнання
- •Сутність принципу верифікації в неопозитивізмі
- •Сутність детермінізму
- •27. Соціально-політичні погляди н.Макіавелі.
- •28 «Відкрите» і «закрите» суспільство к.Попера
- •29. Крах «російського комунізму». Причини і наслідки
- •30. Тоталітарне суспільство і його риси
11.Теорія «хвиль» е.Тофлера.
Хвильова концепція розвитку суспільства Елвіна Тофлера — одна із систем періодизації розвитку суспільства. Виділяються три основні стадії («хвилі») розвитку людства: аграрна, індустріальна, постіндустріальна.Найбільш детально ідею виклав Е. Тофлер в книзі «Третя хвиля».Перша хвиля цивілізації почалася близько 10 тисяч років тому з переходом до осілості, прирученням (одомашнюванням) тварин, початком вирощування овочів та зернових культур, що призвело до створення аграрної (доіндустріальної) цивілізації. Характерними рисами першої хвилі є:вкрай повільне економічне зростання;повільне, але невпинне зростання кількості населення;низький рівень споживання у переважної більшості населення — на межі фізіологічного мінімуму;поділ праці існував у досить простих формах, хоча й виділилося до 300 специфічних ремесел;основним видом енергії була сила м'язів людини та тварини;оловним засобом виробництва була земля, яку обробляли 80—97 % населення;основний соціальний конфлікт — навколо проблем землеволодіння таї землекористування;структура суспільства була жорстко ієрархічною і задавалася переважно неекономічними факторами — походженням, належністю, силою, владою, авторитетом тощо;соціальна та просторова мобільність практично були відсутні.Друга хвиля цивілізації почала підійматися в XVI ст. і привела до створення у другій половині XIX ст. індустріальної цивілізації. її кодами, згідне з Е. Тоффлером, стали: стандартизація — уніфікація виробничих процесів та продукції;вузька спеціалізація;синхронізація процесів у часі; концентрація в-ва та капіталу;максимізація обсягів в-ва; централізація управління.Особливими рисами другої хвилі розвитку цивілізації стали:швидке економічне зростання;значне зростання чисельності населення;зростання споживання, рівня та якості життя (ці процеси характер. нестабільністю, циклічністю та нерівномірністю за країнами та регінами);розподіл праці досяг дуже високого рівня;основний вид енергії — механічна (парові двигуни, двигуни внутрішнього згоряння та різноманітні генератори); головний засіб в-ва — промисловий капітал: будівлі, машини та обл.-ня; в пром.-сті зайнято 45—65 %працездатного населення;основний соціальний конфлікт — між працею і капіталом;соціальна структура суспільства опирається на майнові фактори і формально не є жорстко ієрархічною;соціальна та просторова мобільність суттєво зросли.Третя хвиля цивілізації почала підійматися в середині XX ст. Вона призведе (а в деяких країнах вже призвела) до формування постіндустріальної (інформаційної) цивілізації. Сусп-во третьої хвилі характеризується такими ознаками:суттєво знижуються темпи економічного зростання, але воно стає рівномірнішим;різко знижуються темпи зростання населення, а в окремих країнах, наприклад в Україні та інших пострадянських державах, навіть є від'ємні;рівень споживання перш за все у високорозвинених країнах характеризується переходом від «кількості» до «якості» життя, від «суспільства масового споживання» до пошуку шляхів якісного вдосконалення умов життя людини;знижується рівень спеціалізації, і все більшим попитом користуються спеціалісти «широкого профілю»;основний вид енергії поки що важко визначити, але зрозуміло, що це буде один із нетрадиційних, альтернативних видів — ядерна (а можливо й не обов'язково), сонячна, геотермальна, енергія вітру, хвиль, припливів-відпливів або ще будь-яка інша, поки що невідома;головним засобом в-ва стають наукові знання, інформація, де буде зайнято від 55 до 75 %працездатного населення;основний конфлікт — між знанням та некомпетентністю;паралельно змінюються і соціальна ст.-ра сусп.-ва — на місце класового поділу приходить професійний;соціальна та просторова мобільність багаторазово зростає.