Основні питання

1. Предмет і функції філософії.

Філософія являє собою форму раціонально обґрунтованого уявлення людини про світ і про себе, про їхній взаємозв'язок. Тому філософське рішення питання про сущності світу і людини, про його відношення до світу явилося методологічною основою формування якісно нового світогляду. Специфічним об'єктом філософського осмислення дійсності є відношення "людина-світ". Поняття предмета і об’єкта філософії тісно пов’язані між собою. об'єктом філософії є відношення "людина-світ", то, природньо, що на перший план виступає питання про природу і сутність світу і людини, про загальні, граничні основи їхнього буття, про перші початки, а також про те, як цей світ улаштований, які взаємозв'язки існують у світі, а також між людиною і світом. Таким чином, можна сказати, що предметом філософії є її об'єкт - відношення "людина-світ",- аналізований із погляду природи і сутності світу, природи і сутності людини, його місця у світі, відношення до нього, можливостей його пізнання і перетворення, а також із погляду устрою світу, його загальної структури і стану, у якому він знаходиться. філософія - це особлива форма суспільної свідомості, що відношення "людина-світ" розглядає під кутом зору природи і сутності світу, природи і сутності людини, її місця у світі, можливостей пізнання і перетворення світу, загальної структури світу (як світ улаштований: він - ціле або сукупність не пов'язаних між собою предметів, явищ, процесів, які в ньому існують зв'язку і відношення) і стани, у якому він знаходиться (спочиває або рухається, розвивається, що є джерелом прямування і розвитки). З цього погляду філософія являє собою особливу форму суспільної свідомості, що, маючи своїм об'єктом відношення "людина-світ", піднімається, з одного боку, до усвідомлення граничних, загальних основ буття людини і світу, а з іншого виробляє передумови, засвоєння яких допомагає людині виробити загальні орієнтири своєї життєдіяльності, піднятися до усвідомлення цілей і сенсу життя. До числа основних функцій філософії варто віднести: методологічну, ідеологічну, гносеологічну, світоглядну, практично-діяльну. Таким чином, методологічна функція філософії дає для усіх форм суспільної свідомості, для теоретичної і практичної діяльності людини вихідні, що основоположні принципи, застосування яких визначає загальну спрямованість підходу до осмислення дійсності, спрямованість пізнавальної і практичної діяльності. Ця функція припускає, що відношення людини до світу повинно виходити з усвідомлення єю природи і сутності світу і людини, граничних основ буття, усвідомлення людиною свого місця у світі і відношення до нього, усвідомлення загальної структури світу і стану, у якому він знаходиться. ідеологічна функція філософії полягає в тому, що вона, вирішуючі питання про сутність людини і про сенс її буття, дає ключ для усвідомлення свого відношення до безпосередніх умов громадського життя, до чинників, що визначають специфіку реального життя. Гносеологічна функція філософії полягає в тому, що вона, орієнтуючи пізнавальне відношення людини на розкриття природи і сутності світу, природи і сутності самої людини, загальної структури світу, зв'язків і законів його розвитку, з одного боку, збагачує людей знанням про світ, про людину, а з іншого боку - впливає на кожну з форм суспільної свідомості, детермінуючи необхідність для кожної з них у відношенні "людина-світ», а також визначає загальну логіку пізнавального відношення людини до дійсності. Світоглядна функція філософії полягає в тому, що вона, збагачуючи людей знаннями і про світ і про людину, про його місце у світі і можливостях його пізнання і перетворення, впливає на формування життєвих принципів, на усвідомлення соціальними суб'єктами цілей і сенсу життя.

Безпосередня взаємодія з навколишнім світом для задоволення своїх

2.Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.

СВІТОГЛЯД-це різношарове духовне утворення;в якому мають місце і життєві погляди з їх раціональними і ірраціональними елементами,розсудок і забобони, наукові, художні, політичні міркування та ідеї. СВІТОГЛЯД існує як система узагальнених уявлень, відчуттів і теоретичних поглядів на навколишній світ і місце в ньому людини.Світогляд вбирає і систему відносин до самого себе, до інших людей; це також система не завжди усвідомлених основних життєвих настанов людини ,певної соціальної групи і суспільства. Світогляд-це і переконання,ідеали,цінностні орієнтації людей, їх соціально-політичних, моральних, естетичних принципів: оцінок. Основна ознака світогляду в тому, що він не просто знання про навколишній світ, або про людину в ньому, а це певна система поглядів на місце і роль людини у світі. Ця проблема є неріжним каменем будь-якого світогляду і як така являє собою так зване основне питання світогляду : Людина-світ.В структурі світогляду мають місце певні структурні елементи світогляду.1.Світовідчуття - емоційно-психологічний шар світогляду, тобто це почуття, емоції, настрій.2.Світосприймання - здатність конструювання пізнавальних образів світу, яка передбачає використання наочних уявлень.3.Світорозуміння - це суто пізнавально- інтелектуальна сторона світогляду.Історичні типи світогляду.1.Міфологічний тип .Міф вигадане оповідання , в якому явища природи або культури пред"являються і пояснються в наівноусобленій формі , переробленої в фантазіі етносу ( народу) .2.Релігійний тип . Релігія - це одна з багатьох форм суспільної свідомості ,яка уявляє собою фантастичне відображення в свідомості людей пануючих над ними природних і суспільних сил , відображення, в якому земні сили приймають форму неземних . Основна ознака релігії - віра в надприродне. Основний персонаж - бог,або боги, як уособлення Абсолютної Можливості.3.Філософський тип. Цей тип світогляду є категоріальний обсяг світу,в якому предметом філософської рефлексії (міркувань) є відношення в системі "Людина-Світ".