30. Марксизм в XX ст.

Після смерті Маркса серед ідеологів починає формув ідейно-політ опозиція.Організаці і практик зміна соц. Орієнтирів методів і засобів боротьби робітничого класу зо своє визволення була оформлена лівий і правий опортунізм. Берштейн був засновником ревізіонізму, у ф-ї він проголосив гасло: назад до Канта.Відкидаючи ідею пролетаріату проповідував теорію затухання класової боротьби у буржуазному сусп.-ві.Єдине завдання робітничого класу це боротьба за дрібні поступові реформи в рамках капіталізму.Бернштейхіанство було прийняте майже усіма течіями робітничого класу.Ленін заперечував положення Маркса про те, що соціаліст революція раптом переможе в усіх розвин країнах,обґрунтував теорію більшовизму.пристосував марксизм до соц. Становища в найбільш відсталій Рос.імперії. Плеханов схилявся до економ засобів боротьби пролетаріату, соц. Революція закономірна і невідворотна.Сталін був автором «Марксизм і нац. питання», він дав визнач нації і її 5 ознак, він не розумів і і ігнорував діалектич закон заперечення, у х-ці закону єдності іборотьби протилежностей повністю замовчувалась єдність значення надавалось лише боротьбі.Сталін створив небачену у світі жорстку с-му тоталітарного соціалізму.Троцький автор теорії «перманентної революції, в ході революції робітничий клас обов’язково пройде до ворожнечих сутичок з селянством», що є реакційною силою. Каутський (Захід) висував на перший план мирні форми класової боротьби, повністю замовчував про збройне повстання пролетаріату, а також зламу буржуазної держ машини.Австромарксизм заперечував істор закономірності і виводить необхідність перемоги соціалізму з морально-етичних міркувань, перетвор соціалізм у різнових віровчення, заперечує ленінське вчення про імперіалізм, не обхід завоювання влади і встанов диктатури пролетаріату.Мао Цзедун автор моделі казарменого соціалізму, його орієнтація на комуністи селянство організація комун з примусовою безоплатною працею призвели до занепаду Китаю у 70 р.Гасло:гвинтівка вирішує все.Кім Ір Сен ввів інститут успадкування партійної влади, традиццу марксисм поєднав з ідеями порядку, сліпого підкорення партійному начальнику, відданість вождю, слідування вказівкам партії, стійкість і самовідданість в побудові Велик Комуніст Кореї.

30. Матеріалістичне розуміння історії к.Маркса, його хиби та суперечності.

К. Маркс ще в 40-х роках 19 ст висунув гіпотезу про матеріалістичне розуміння історії, яка (гіпотеза) пізніше в "Капіталі" була перетворена в теорію. К. Маркс доказав, що розвиток суспільства підкоряється об'єктивним економічним законам і становить собою закономірну зміну суспільно-економічних формацій. Тобто людство вперше почало розглядати суспільство не як випадкове скупчення індивідуумів, яке (скупчення) змінюється за їх власним бажанням, а як закономірний результат розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Створення теорії про матеріалістичне розуміння історії, виокремлення поняття суспільно-економічної формації дали ключ до розуміння діалектики взаємозв'язку економічної та ідеологічної, об'єктивної та суб'єктивної сторін в житті суспільства й показали первинність матеріального життя і вторинність суспільної свідомості, тобто духовного життя суспільства.Для заперечення формаційного підходу до суспільного розвитку цілком достатньо того:що приватна власність (а отже, й капіталізм) існує, починаючи з пізніх етапів розвитку первіснообщинного способу виробництва;що колишні соціалістичні країни у переважній більшості відмовилися від соціалістичного вибору і стали на шлях ринкових перетворень;що найбільш розвинутими сьогодні є країни з ринковою економікою;що країни, які сьогодні називають себе соціалістичними, також застосовують ринкові механізми господарювання і т. ін.