81. Сутність пізнання. Субєкт і обєкт пізнання.

Знання - об‘єктивна реальність, відбита в свідомості людини, котра в своїй діяльності відображає, ідеально відтворює об‘єктивні закономірні зв‘язки реального світу. Пізнання - процес, обумовлений перш за все практикою процедур здобування та розвитку знання, його постійне поглиблення, розширення та удосконалення. Предметом теорії пізнання (гносеології) як філософської дисципліни являються: природа пізнання як цілого, його можливості і межі, відношення знання і реальності, знання і віри, суб‘єкта і об‘єкта пізнання, істина і її критерії, форми і рівні пізнання, його соціокультурний контекст, співвідношення різних форм знання.Необхідно зрозуміти, що теорія пізнання - не ізольована наукова дисципліна, а вона тісно пов‘язана з такими філософськими науками, як онтологія - вчення про буття як таке, діалектика - вчення про всезагальні закони розвитку, буття і пізнання, а також з логікою (в її різних модифікаціях) і методологією.Оскільки суб‘єктом пізнання є людина - але не як «гносеологічний Робінзон», а як суспільна істота, то теорія пізнання широко використовує дані філософської антропології, етики, культурології та інших наук про людину.При вивченні особистих характеристик суб‘єкта пізнання теорія пізнання спирається на результати психології, фізіології, нейрофізіології, медицини. Великий і різноманітний матеріал для узагальнюючих висновків їй представляють математика, кібернетика, теорія інформації, синергетика і т.п. - в кінцевому рахунку, всі природничі і гуманітарні науки в сукупності всіх своїх багатоманітних дисциплін, історії філософії і науки та ін.Обєктом є певний фрагмент об’єктивної чи суб’єктивної реальності, на який спрямована пізнавальна діял. людини.

81. Основні форми пізнання.

Чуттєве пізнання - вид наукового пізнання.Його форми:Відчуття: відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього впливу на органи чуття людини; це ті канали, які зв’язують суб’єкт із зовнішнім світом. Відчуттям можна пізнати тільки одиничні предмети.Сприймання: чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при дії їх на органи чуття людини; це якісно нова форма чуттєвого відображення дійсності, виконує пізнавальну та регулятивну фун-ї.Уявлення: чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам’яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб’єктом. В уявленні можна відтворити образ предмета, який відсутній, але ми його вже бачили.Чуттєве відображення –джерело будь-якого знання про дійсність. Виділення чуттєвого пізнання як початкового етапу пізнання має сенс лише тоді, коли вирішується питання про джерело наших знань про дійсність. Раціональне пізнання визначається формами організації думки, або формами мислення. Акти мислення і взагалі його технологія визначаються засобами соціальних механізмів спадковості, когнітивною спроможністю людського розуму, діяльнісними характеристиками людського буття. Раціональне пізнання найбільш повно і адекватно відображене у мисленні. Мислення і є вищим видом раціональної діяльності. Мислення - це активний процес узагальненого і опосередкованого відображення дійсності, який забезпечує розкриття на основі чуттєвих даних її закономірних звязків та їх вираження в системі абстракцій різного рівня (поняттях, судженнях, ідеях, теоріях тощо).Форми мислення - це способи відображення дійсності за допомогою взаємозвязаних абстракцій, серед яких вихідними є поняття, судження і умовиводи. Поняття - це така форма мислення, в якій відображуються суттєві властивості, звязки і відносини предметів і явищ у їхному протиріччі і розвитку. Думка-поняття узагальнює, виділяє предмети певного класу за певними родовидовими специфічними для їх ознаками. Судження - це форма мислення, в якій за допомогою звязків між поняттями щось стверджується або заперечується..Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з раніше придбаного знання (звичайно з одного чи декількох суджень) виводиться нове знання (також у вигляді судження).Класичний приклад умовиводу такий:Всі люди смертні (посилання).Сократ - людина (обгрунтовуюче знання).Отже, Сократ смертний (виводне знання, яке зветься заключенням або наслідком).