- •Основні питання
- •Предмет і функції філософії.
- •3.Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •5.Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •6.Філософія Сократа.
- •7.Філософія Платона
- •9.Філософія Арістотеля, вчення про буття і про душу.
- •10.Суспільно-політичні погляди Арістотеля
- •Філософія ф.Аквінського.
- •Наукова революція хvіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •Раціоналізм Декарта.
- •Філософія б.Спінози.
- •Філософія д.Локка.
- •Погляди ш.Монтескє
- •Французькі матеріалісти XVIII ст.
- •Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі і д.Юм.
- •Трансцендентальний ідеалізм і.Канта.
- •Етика і.Канта.
- •Філософія г.Гегеля.
- •Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фоєрбаха.
- •Філософія життя (а.Шопенгауер, ф.Ніцше).
- •Історичні умови виникнення марксизму
- •Сутність філософії марксизму
- •Марксизм в XX ст.
- •Матеріалістичне розуміння історії к.Маркса, його хиби та суперечності.
- •Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •Особ-ті і осн напрямки світової філософії хх ст.
- •Психоаналіз з.Фройда. Неофройдизм.
- •Філософія екзистенціалізму
- •Буття і час в філософії Гайдеггера
- •Релігійна філософія XX ст. Неотомізм.
- •Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап)
- •Філософія науки (т.Кун)
- •46.Філософія науки (с.Тулмін)
- •Прагматизм.
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •Франкфуртська школа. Неомарксизм (г.Маркузе)
- •Філософська герменевтика.
- •Сутність структуралізму
- •Аксіологія.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •Філософські ідеї в період формування української нації (хіv-хv ст.).
- •Філософські ідеї в період українського ренесансу. І.Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •Філософія в Києво-Могилянській Академії. Ф.Прокопович.
- •Філософія г.Сковороди.
- •Філософія п.Юркевича.
- •Погляди м.Костомарова.
- •Ставлення т.Г.Шевченка до релігії
- •Ставлення і. Франка до марксизму.
- •Світогляд л.Українки.
- •Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •Світогляд м.Гоголя
- •Професійна філософія в Україні в хіх ст.. (п.Лодій, о.Новицький, с.Гогоцький)
- •Погляди в.І.Вернадського.
- •Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко).
- •Філософія в Україні в XX ст.
- •Поняття буття. Форми буття.
- •Поняття природи. Природа і суспільство.
- •Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •Поняття матерії.
- •Рух, час та простір
- •Походження та сутність свідомості.
- •Свідомість і мова
- •Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •Форми суспільної свідомості.
- •Сутність пізнання. Субєкт і обєкт пізнання.
- •Основні форми пізнання.
- •Істина, її концепції. Істина як процес.
- •Проблема критерію істини.
- •Методи теоретичного пізнання
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Загальнологічні методи пізнання
- •Роль практики в процесі пізнання
- •Проблема людини в сучасній філософії.
- •Концепції походження людини.
- •94.Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку
- •95.Теоретичні моделі суспільного процесу
- •96.Глобальні проблеми сучасності
- •97.Критерії суспільного прогресу. Поняття якості життя
- •98.Загроза екологічної катастрофи. Шляхи виходу з екологічної кризи
- •99. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку
- •Додаткові питання
- •Філософія Фіхте
- •2.Філософія Шеллінга
- •3. Філософія Лейбніца
- •4.Поняття антиномій в філософії і.Канта.
- •Сутність пантеїзму.
- •Сутність феноменології Гуссерля
- •7. Сутність інструменталізму
- •8.Персоналізм
- •Поняття «соціальний характер» в філософії е.Фрома
- •10.Поняття «архетипу колективного несвідомого» в філософії к.Юнга.
- •11.Теорія «хвиль» е.Тофлера.
- •12.Соціально-політичні погляди г.Маркузе(1898-1979)
- •13.Свобода і відповідальність в філософії ж.-п.Сартра.
- •14.Філософія «абсурду» а.Камю
- •Семантична філософія.
- •Понятя інтуїції
- •Роль ідеології в розвитку суспільства.
- •Сутність догматизму та релятивізму.
- •19.Сутність деїзму.
- •20.Дві концепції простору і часу: абсолютна і реляційна.
- •Рушійні сили суспільного процесу.
- •Ф.Фукуяма про роль прагнення до визнання в суспільному розвитку
- •Роль людської діяльності в суспільному розвитку
- •Єдність чуттєвого і раціонального в процесі пізнання
- •Сутність принципу верифікації в неопозитивізмі
- •Сутність детермінізму
- •27. Соціально-політичні погляди н.Макіавелі.
- •28 «Відкрите» і «закрите» суспільство к.Попера
- •29. Крах «російського комунізму». Причини і наслідки
- •30. Тоталітарне суспільство і його риси
Сутність пізнання. Субєкт і обєкт пізнання.
Знання - об‘єктивна реальність, відбита в свідомості людини, котра в своїй діяльності відображає, ідеально відтворює об‘єктивні закономірні зв‘язки реального світу. Пізнання - процес, обумовлений перш за все практикою процедур здобування та розвитку знання, його постійне поглиблення, розширення та удосконалення. Предметом теорії пізнання (гносеології) як філософської дисципліни являються: природа пізнання як цілого, його можливості і межі, відношення знання і реальності, знання і віри, суб‘єкта і об‘єкта пізнання, істина і її критерії, форми і рівні пізнання, його соціокультурний контекст, співвідношення різних форм знання.Необхідно зрозуміти, що теорія пізнання - не ізольована наукова дисципліна, а вона тісно пов‘язана з такими філософськими науками, як онтологія - вчення про буття як таке, діалектика - вчення про всезагальні закони розвитку, буття і пізнання, а також з логікою (в її різних модифікаціях) і методологією.Оскільки суб‘єктом пізнання є людина - але не як «гносеологічний Робінзон», а як суспільна істота, то теорія пізнання широко використовує дані філософської антропології, етики, культурології та інших наук про людину.При вивченні особистих характеристик суб‘єкта пізнання теорія пізнання спирається на результати психології, фізіології, нейрофізіології, медицини. Великий і різноманітний матеріал для узагальнюючих висновків їй представляють математика, кібернетика, теорія інформації, синергетика і т.п. - в кінцевому рахунку, всі природничі і гуманітарні науки в сукупності всіх своїх багатоманітних дисциплін, історії філософії і науки та ін.Обєктом є певний фрагмент об’єктивної чи суб’єктивної реальності, на який спрямована пізнавальна діял. людини.
Основні форми пізнання.
Чуттєве пізнання - вид наукового пізнання.Його форми:Відчуття: відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього впливу на органи чуття людини; це ті канали, які зв’язують суб’єкт із зовнішнім світом. Відчуттям можна пізнати тільки одиничні предмети.Сприймання: чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при дії їх на органи чуття людини; це якісно нова форма чуттєвого відображення дійсності, виконує пізнавальну та регулятивну фун-ї.Уявлення: чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам’яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб’єктом. В уявленні можна відтворити образ предмета, який відсутній, але ми його вже бачили.Чуттєве відображення –джерело будь-якого знання про дійсність. Виділення чуттєвого пізнання як початкового етапу пізнання має сенс лише тоді, коли вирішується питання про джерело наших знань про дійсність. Раціональне пізнання визначається формами організації думки, або формами мислення. Акти мислення і взагалі його технологія визначаються засобами соціальних механізмів спадковості, когнітивною спроможністю людського розуму, діяльнісними характеристиками людського буття. Раціональне пізнання найбільш повно і адекватно відображене у мисленні. Мислення і є вищим видом раціональної діяльності. Мислення - це активний процес узагальненого і опосередкованого відображення дійсності, який забезпечує розкриття на основі чуттєвих даних її закономірних звязків та їх вираження в системі абстракцій різного рівня (поняттях, судженнях, ідеях, теоріях тощо).Форми мислення - це способи відображення дійсності за допомогою взаємозвязаних абстракцій, серед яких вихідними є поняття, судження і умовиводи. Поняття - це така форма мислення, в якій відображуються суттєві властивості, звязки і відносини предметів і явищ у їхному протиріччі і розвитку. Думка-поняття узагальнює, виділяє предмети певного класу за певними родовидовими специфічними для їх ознаками. Судження - це форма мислення, в якій за допомогою звязків між поняттями щось стверджується або заперечується..Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з раніше придбаного знання (звичайно з одного чи декількох суджень) виводиться нове знання (також у вигляді судження).Класичний приклад умовиводу такий:Всі люди смертні (посилання).Сократ - людина (обгрунтовуюче знання).Отже, Сократ смертний (виводне знання, яке зветься заключенням або наслідком).