76. Свідомість і мова

Мова - один із головних засобів, за допомогою яких людина спілкується, здійснює пізнання світу і самопізнання, зберігаючи і передаючи інформацію, управляє поведінкою. В мові можна виділити природню систему знаків (звук, пластика людського тіла, поза, жести, міміка) і штучну, спеціально створену людьми (мова математики, музики, живопису, тощо). Мова - один із головних моментів функціонування суспільства. Вона виконує в суспільстві безліч функцій: номінативну (здібність мови визначати і представляти світ речей і процесів), пізнавальну (участь в процесі пізнання), комунікативну (участь в процесі спілкування людей) і т.д.Далі, необхідно підкреслити, що свідомість і мова нерозривно пов’язані. Достатньо вказати на той факт, що нормальні люди повідомляють оточуючих людей про те, що вони вийшли на рівень самосвідомого «Я», за допомогою займенника Я. Щоб свідомість людини стала існуючою для інших людей, щоб вони дізналися про її зміст, необхідно виразити його зовні, тобто об’єктивізувати за допомогою мови, не обов’язково словесної..Зв’язок свідомості з мовою проявляється і в тому, що виникнення індивідуального пізнання можливо тоді, коли людина входить в світ мови і, перш за все, словесної. Саме в мовному спілкуванні з дорослими дитина починає говорити про себе «Я», несвідомо засвоює логіку мислення, закодовану в мовних реченнях. Рідна мова формує в людині несвідомим для неї способом відчуття ритму, музикальності (адже кожне вимовлене слово - це цілісний музикальний твір), а також багато інших якостей душі і розуму. Якщо враховувати, що формування особливостей свідомості починається з дитинства, то стає зрозумілим велике значення мовного простору, в якому знаходиться дитина.

81. Поняття суспільної свідомості, її структура.

Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (понять, суджень, поглядів, почуттів, ідей, уявлень, теорій), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вони вироблені людством у процесі освоєння природи і соціальної історії. Важливими елементами структури суспіль­ної свідомості виступають суспільна психо­логія та ідеологія. Суспільна психологія являє собою сукупність поглядів, почуттів, емоцій, настроїв, звичок, традицій, звичаїв, що виникають у людей під впливом безпосередніх умов їхньої життєдіяльності через призму їхніх повсякденних інтересів. При всіх відмінностях між соціальною психологією та ідеологією їхнє формування має здійснюватись в органічній єдності, оскільки межа між ними дуже відносна і передбачає взаємопроникнення їх одна в одну. Важливе місце в структурі суспільної свідомості належить масовій свідомості.Масовій свідо­мості, на відміну від побутової, все більше властиве засвоєння елементів узагальнено-теоретичних уявлень про дійсність. Таким чином, масова свідомість являє собою ідеологічно-психо­логічний феномен, сукупність поглядів, уявлень, думок, настроїв, оцінок, норм, почуттів певної соціальної групи, етнічної спільності, вироблених у процесі їхньої діяльності. Передові ідеї, пов'язані з усвідомленням необхідності підвищення соціальної активності людей на шляху до прискорення прогресу суспільства, його свободи, гармо­нізації суспільних відносин, ще не оволоділи повною мірою масовою свідомістю, не знайшли в ній достатнього відображення. В цьому поля­гає суперечливий характер розвитку як масової свідомості, так і су­спільної свідомості в цілому.