81. Суспільна та індивідуальна свідомість.

Суспільна свідомість як панування колективної розумової і емоційної установок, безперечно знижує активність і самодіяльність індивідуальної свідомості. Сила суспільної свідомості настільки велика, що індивідуальна свідомість, із слаборозвиненими самосвідомістю і рефлексією, може припинити свою роботу, підкоряючись колективним навіюванням, демагогії, стаючи жертвою колективного психозу. В таких умовах духовне життя індивіда як автономний творчий процес припиняється. Слід мати на увазі, що багато людей усвідомлюють свою неволю від суспільства, розуміють небезпеку втрати самототожності, індивідуальності, що криється в цій неволі. Існують різні способи «уникання» індивідуальної свідомості від диктату посередницького, масовидного, понадіндивідуального змісту суспільної свідомості. Так, деякі люди починають жити «подвійним» життям, в ситуації «роздвоєної» свідомості: ззовні демонструють ідентифікацію своєї свідомості з суспільною, всередині - думають; переживають те, що відбувається за своїми власними мірками і стандартами. Це - варіант «пасивної» свободи свідомості. Неможна забути, що існує і «активна» готовність індивідуальної свідомості до свободи. Вона може реалізуватись двома способами: або людина зважується зруйнувати існуючий соціальний порядок, переробити його у відповідності із своїм розумінням того, як повинно бути (сюди слід віднести революціонерів і реформаторів, що спрямовують свої зусилля на перетворення зовнішнього світу), або вона стає на шлях особистісного самоудосконалення, «просвітлення духовного зору», зводячи тим самим нанівець всі претензії суспільної свідомості нав’язати людині свій зміст Визначаючи індивідуальну свідомість головною цінністю, прихильники демократії і лібералізму повинні пам’ятати, що повної свободи індивідуальної свідомості від суспільної немає, бо кожний індивід формується в сфері реального, конкретного поділу праці, реальної держави з її інтересами, належить до визначеного етносу, нації, сповідує визначену релігію і т.д. Ці всезагальні форми людського існування супроводжуються появою у індивідів всезагального змісту їх духовного досвіду. Тому, поки існують держави, розподіл праці, нації, релігії і т.д., індивідуальна свідомість буде відтворювати в своєму змісті (в тій чи іншій мірі) зміст суспільної свідомості.

81. Форми суспільної свідомості.

буденна свідомість - це стихійний спосіб усвідомлення людьми свого досвіду повсякденного життя. Індивіди «повторюють» на рівні буденної свідомості зміст свого повсякденного буття, не використовуючи при цьому засобів і методів спеціальної пізнавальної діяльності. Вона не орієнтована на пошук істини; в ній безсвідомо протікають інтереси, потреби тієї чи іншої соціальної спільноти : класу, держави, нації і т.д. Тому буденна свідомість одного й того ж суспільства неоднорідна за змістом, що дуже чітко проявилося в теперішній російській дійсності. Суспільна психологія - це емоційно-переживаюче відношення людей до свого положення в суспільстві, яке виражене у формі відповідних почуттів і емоцій. Як і буденна свідомість, суспільна психологія формується стихійно в процесі повсякденного практичного життя людей.. В наші дні велика роль в психологічній обробці суспільної свідомості належить засобам масової інформації, і перш за все телебаченню.Стан почуттів і настроїв людей враховують і використовують всі лідери, які орієнтовані на ті чи інші соціальні перетворення. Правова свiдо­мість тісно взаємопов'язана з правовими нормами та законами увiдповiдностi з пануючими в суспiльствi уявленнями про законнicть, порядок, справедливicть. Свiй змicт правова свiдомiсть реалiзує насамперед в основних сферах життєдiяльностi суспiльства - соцiально-економiчнiй та полiтичнiй, там, де i вiдбу­вається процес формування правосвiдомостi, правової культури членiв суспiльства.Поведiнка, взаємовiдносини людей, як вiдомо, регулюються полi­тичними, моральними i правовими поглядами. Знання особистiстю своїх прав та обов'язкiв дaє змогу