19,5 Порівняльна економічна ефективність капітальних вкладень.

Уровень управления(наименование показателя):

1. Коэффициент эффективности капиталовложений по народному хозяйству:

,

Где: ∆НД(ВВП)- приоритет национального дохода( или валового внутреннего продукта) за аналогические периоды в годах ДО и после ввода в эксплуатацию осваенных капиталовложений;

К_нх- общий объем освоенных(введенных в эксплуатацию) капиталовложений за анализируемый период в годах.

2. Отраслевой коэффициент эффективности (по предприятию, заказчику- инвестор)

,

Где:∆П- прирост прибыли в отрасли за анализируемый период;

К_отр-сумма освоенных за период кап. вложений.

3. Критерий эффективности капиталовложений

Э>Е_норм

Где Э- показатель общей экономической эффективности капиталовложений;

Е_норм- нормированный коэф. По народному хозяйству и отрасли капстроительства

4. Коэф. срока скупаемости кап. Вложений

,

Где: Т_ок- срок скупаемости кап. вложений, год

Т_норм- нормативный срок окапаемости по народному хозяйству и отрасли стр-ва Т=7 лет

5.Приведенные затраты по вариантам кап. Вложений

,

Где: С_i- себестоимость годового объема пр-ции строительного предприятия;

К_i- стоимость строительства предприятия(капвложения)

Билет 20(39)

20,1. Пропарювання при атмосферному тиску Тверднення бетону в умовах паро прогрівання

Основним видом теплової обробки виробів на заводах збірного залізобетону є паропрогрівання. При нормальному тиску паропро­грівання здійснюють у камерах безперервної (тунельних, щілин­них, вертикальних) та періодичної (ямних) дії. Якщо відкриті по­верхні виробів безпосередньо контактують з теплоносієм, то за­стосовують насичену пару або пароповітряну суміш. При цьому відносну вологість середовища треба регулювати в межах 30...60 % в період підвищення температури до 95...100 % і на стадії ізотер­мічного прогрівання, аби послабити деструктивні процеси.

Загальний цикл тверднення в камерах складається з таких пе­ріодів: попереднього витримування; підвищення температури; ізо­термічного прогрівання та остигання.

Попереднє витримування до початку теплової обробки створює сприятливі умови для розвитку процесів гідратації цементу та фор­мування початкової структури бетону, яка може сприймати темпе­ратурні напруження без порушень. Тривалість попереднього ви­тримування залежить від активності цементу, В/Ц, рухливості бе­тонної суміші та температури оточуючого середовища і становить 1...4 год. Під час виготовлення виробів з жорстких бетонних сумі­шей з дисперсним армуванням допускається теплова обробка без попереднього витримування. А при застосуванні попередньо розі­грітих бетонних сумішей витримування не допускається.

Підвищення температури в камерах здійснюється з урахуван­ням початкової міцності свіжовідформованого бетону, структури ви­робів (одношарові, багатошарові) та їхньої масивності. Постійно зростаючий та ступінчастий режими підвищення тем­ператури недоцільні для попередньо-напружених конструкцій. Для їхнього виготовлення в силових формах бажано використовувати пластифікуючі хімічні домішки, які уповільнюють зростання міц­ності бетону під час підвищення температури та запобігають тем­пературним напруженням у зоні контакту арматури з бетоном.

Ізотермічне прогрівання бетону у виробах характеризується дво­ма параметрами: температурою та тривалістю.

Оптимальна температура ізотермічного прогрівання виробів з бетону на портландцементі та швидкотверднучому цементі 80...85 °С. При використанні шлакопортландцементу та шлаколужного в'яжу­чого, а також при пропарюванні конструктивно-теплоізоляційних легких бетонів температуру ізотермічного прогрівання беруть 90... 95 °С. Тривалість ізотермічного прогрівання залежить від виду це­менту, класу бетону і товщини виробу. Для остигання виробів доцільно примусово охолоджувати каме­ру за заданим режимом, відсмоктуючи пару та вентилюючи каме­ру. Для виробів з підвищеними вимогами до моро­зостійкості та водонепроникності, виробів з дрібнозернистих та напружувальних бетонів, а також для виробів з опоряджувальними шарами рекомендується знижувати температуру зі швидкістю не більш як 20 °С/год. Для паропрогрівання бетону в термоформах і касетах пару по­дають у теплові відсіки їх. Виготовляючи вироби в касетах, можна здійснювати однобічне і двобічне прогрівання виробів, за­лежно від розміщення парових та формувальних відсіків

Ізотермічне прогрівання виробів виконують при температурі 90...95 °С. Тривалість ізотермічного прогрівання складається з двох періо­дів: подавання пари в теплові відсіки і термосного витримування після припинення подавання пари. Тривалість цих двох періодів приблизно однакова і залежно від проектної марки бетону та тов­щини виробів.

Надлишковий тиск середовища ство­рює всебічне обтискування бетону та запобігає розвитку деструк­тивних процесів у період підвищення температури. Таку теплову обробку застосовують для виготовлення виробів крупнопанельного домобудування на конвейєрних лініях.