31. Суть і процес утв. Капіталу.

Першою формою прояву капіталу виступають гроші, але самі по собі гроші не являються капіталом, вони ним стають при певних сусп.. відносинах. Економ. передумовою виникн. капіталу були товарне виробництво, розвинутий товарно-грошовий обіг. Надлишок, який ств. в процесі виробн.. наз. додат. вартістю або капіталом, тобто капітал це є вартість, яка приносить додат. вартість. Для того, щоб одержати дод. вартість власник грошей повинен знайти на ринку особливий товар, споживча вартість якого мала вартість бути джерелом дод. вартості. Таким товаром є роб. сила людини. Роб. сила – здатність людини до праці, сукуп. її фіз.. та розум. здібностей, продаючи яких вона може купити життєвонеобх. матеріальні блага.

32. Роб. Сила як товар та її властивості.

Роб. сила – здатність людини до праці, сукуп. її фіз.. та розум. здібностей, продаючи яких вона може купити життєвонеобх. матеріальні блага. Роб. сила в умовах капіталізму стає товаром. При капітал. Власник роб. сили повинен бути юр. вільним, але екон. – залежний. Подібно до всіх ін. товарів роб. сила має дві частини: вартість і споживчу вартість. Вартість роб. сили визн. вартість засобів існування необх. для відтворення роб. сили, тобто для задоволення фіз.. і соц.. культурних потреб найманого робітника і його сім*ї. Спожив. вартість товару – роб. сила - це його здатність утв. своєю працею нову вартість, яка більша за вартість роб. сили, тобто здатність робітника ств. дод. вартість.

34. Технічна, вартісна та органічна будова виробництва.

Розглядають технічну, вартісну та органічну будову капіталу. Тех. будова капіталу – це співвідношення між реч. та особистими факторами виробн. Вартісна буд. – відношення вартості використання до вартості виробництва. Для того щоб врахувати вплив ринкової кон*юктури на зміну факт. виробн., розраховують органічну будову капіталу. Орг. будова – це така варт. будова капіталу, яка в повній мірі виражається і відбиває орг.. структури.

35. Постійний та змінний капітал …

Постійний капітал — частина фізичного капіталу, яка бере участь у процесі праці своїм є при цьому фактором виробництва, але не залучається до процесу збільшення вартостей, не змінює величини своєї вартості і відповідно не створює додаткової вартості, а переноситься конкретною працею на новостворений продукт. Змінний капітал — частина капіталу, авансована на придбання робочої сили, яка змінює свою вартість у процесі виробництва, тобто не тільки відтворює власний еквівалент, а й створює своєю працею додаткову вартість. Вартість і додаткову вартість формує не тільки робоча сила, а й постійний капітал. Насправді єдиним джерелом вартості є праця. Але натепер ні змінний, ні постійний капітали, будучи відокремленими один від одного, неспроможні створювати вартість і додаткову вартість. При їх взаємодії виникає нова продуктивна сила, а головну роль у її створенні відіграє праця, оскільки саме вона надає руху засобам виробництва.

36. Суть відносин власності.

Власність – це сукуп. відносин між суб*єктами господар. з приводу привласнення засобів виробн.. та його результатів. Власність визн.:

- сусп.. спосіб поєднання роб. сили із засобами виробн.; - специфічність дій економ. законів певної екном. системи; - цілі та мотиви виробництв.;

- характер розподілу і спожив. ств. продукту;

- класову і соціальну структуру сусп..; - панівну сист. політ. та економ. влади. Власність виражає відносини між людьми з приводу привласнення речей. Відносини власн. утв. певну систему, що містить у собі три види відносин: - відносини з приводу привласнення об*єктів власн.; - відносини з приводу економ. форм реалізації і об*єктів власн. (тобто одержання від них прибутку); - віднос. з приводу господ. використання об*єктів власн. Речовий зміст власн. становлять переважно матеріальні блага – предмети природи або продукти люд. праці.