15. Форми господарювання.

Істоично 1-ю економ. формою господ. було натур. виробництво. Натур. вироб. – тип господар., за якого продукти праці признач. для задоволення власних потреб виробництва, для сожив. всередині господарства, де вони вироблені. В умовах натур. форми організації суб*єктами, які визначають, що виробляти, для кого виробляти і як організовувати виробництво, є власники – працівники. Причиною розпаду натур. вироб. і виникн. товарного є сусп. поділ праці та відносна відокремл. виробн. на основі чого виник. приватна форма власн.. Товарне виробн. – тип господар., при якому продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб*єктами не для власних, а для сусп.. потреб, які визн. ринком. При товарному виробн. організація економ., повністю залежить від ринку, який вирішує, що виробляти, як виробляти і для кого виробляти, це озн., що товарне виробн. є ринковим виробництвом. Товарне виробн.. проходить 2 етапи: просте і розвинуте. При простому виробник сам виготов. товар і привласнює результат власної праці. При розв. власник засобів виробн.. наймає найманих виробників, які виготов. продукцію і привласнює результат чужої не оплач. праці.

16. Причини виникн. Товарн. Виробн.

Причиною розпаду натур. вироб. і виникн. товарного є сусп. поділ праці та відносна відокремл. виробн. на основі чого виник. приватна форма власн. Товарне виробн.. проходить 2 етапи: просте і розвинуте. При простому виробник сам виготов. товар і привласнює результат власної праці. При розв. власник засобів виробн.. наймає найманих виробників, які виготов. продукцію і привласнює результат чужої не оплач праці. Таким чином при розв. товарн. вироб. х-ною ознакою є те, що робоч. сила стає товаром.

17. Товар і його властивості.

Товар – це річ, яка по-перше задовольняє певну потребу людини, по-друге вироб. не для спожив. виробником, а для обміну. Отже, товар є продукт праці призн. для обміну і задоволення сусп. відносин. Товар має двоякий х-тер, з однієї сторони він є спожив. вартістю – це здатність речі задовольняти певну потребу людини, тобто це корисність речі. Друга сторона товару – це мінова вартість товару, яка являє собою кількісне співвідношеня в якому спожив. вартість одного роду обмін., на спожив. вартість другого роду.

18. Двоякий х-тер праці заклад. В товарі.

Праця, що ств. товари, має двоїстий ха-тер. З одного боку – це конкретна праця, а з ін. – абстрактна праця. Конкретна праця – це корисна праця товаровиробника, що ств. речі, якими задовольняються ті чи ін. потреби людей. Вона витрачається у визначеній, доцільній формі. Хоча, наприклад, праця чоботаря і кравця витрачається в різних конкретних формах, праця кожного з них є часткою всієї сусп. праці, витратою людської роб. сили взагалі, тобто витратою фіз., нервової, розумової енергії людини, незалежно від конкретних форм. Така праця наз. абстрактною працею. Якщо конкретна праця ств. сожив. варіт., то абстрактна праця ств. вартість товарів.

19. Продукт. Та інтенсивність праці ….

На вартість товару впливає продуктивність і інтенсивність праці. Продукт. праці буде залежати від багатьох факторів: від рівня техніки, якості сировини, від організації виробництва, в с/г від природно - клімат. умов., від матеріального заохочення. Продукти. пра́ці - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої в одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції. При зростанні продукт. праці величина вартості одиниць продукції зменшується. Інтенсивність праці – це напруженість праці, витрата сил, енергії в одиницю часу. При зростанні інтесивн. праці величина варт. одиниці продукції незмін., а всієї маси зростає.

21. Еволюц. форма вартості і виникн. грошей. Обмін товарами зародився ще при розпаді первіснообщинного ладу. Обмін носив випадковий х-тер , коли одна продукція обмін. на певну кількість ін. продукції, така форма наз. простою або випадковою. При такій формі вартості один товар знах. у відносні формі вартості, ін. у еквівалентні. З розвит. продукт. сил із сусп. поділом праці переходять до повної або розгорнутої форми вартості, коли один товар обмінюється на декілька ін. товарів. З часом із всієї маси товарів виділяється на певній терит. якийсь один товар, який частіше ін. вступає в обмін, переходить до заг. форми вартості. З розв. продукт. сил з виникн. торгівлі, зокрема зовн. торг. переходять до грошової форми вартості. Гроші – це товар, який постійно викон. роль заг. еквіваленту.