11. Критерії економ. Прогресу.

Важливе значення серед економ. критеріїв належить рівню розв. роб. сили.; засобів праці(сировина); предметів праці; науки, інформації, методів організації виробн., високий рівень проф. підготовки роб. сили і ефективна заміна людської праці високотехнологічними засобами виробництва – стимулює і одним із головних чинників економ. прогресу. Основними критеріями є все-таки людина, її потреби, інтереси, цілі. Отже, для розв. економіки важливе значення має крім матеріальних цінностей, і духовний потенціал сусп., який є складовою нац. багатства країни. Задоволення економ. потреб – важливий критерій. Саме досягнення в економ. сфері і є критерієм соц.-економ. процесу. 1) рівень розв. засобів виробництва (зростання продукт. праці – зростання нац. багатства); 2) предметів праці (вз.дія між засобами виробн.. і робітниками); 3) роб. сили (розв-к людини, її потреб і інтересів) 4) науки; 5) форм і методів організації вир-ва; 6) ступінь викор-я людьми сил природи; 7) інформація; 8) сусп. кооперація ( вплив. на продукт. праці) . Також зрост-я дод. продукту є основою для збіл-я нац. доходу, ВВП.

12. Тсв і його структура.

ТСВ – це історично – визначений спосіб поєднання різних компонентів у сист. продукт. сил, насамперед людини та техн. засобів праці. Сутністю ТСВ є тип зв*язку між людиною – працівником і засобами праці. Початк. ТСВ будувався на руч. праці (сапа або лопата). ТСВ в Укр. переважно ґрунтується на машиній і ручній праці. Якщо судити ТСВ по рівню знарядь праці, можна виділити 3 основні: - домаш. спос. виробн. (удоскон. знаряддя праці); - машинний спос. вироб. (машина знаряддя, машина двигун, передавальний механізм). – спосіб виробн. на основі 4-х ланкової системи машин. Розрізняють: інструментальний ТСВ та індустріальний – поява машинного виробництва.

13. Цив. Та формац. Підходи …

Прихильники формаційного підходу виділяють в історичному розв. людства послідовні сусп. формації – первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну та комуністичну. В основі зміни формацій лежить суперечність між продукт. силами і вироб. віднос., розв*язання якої передбачає революційні зміни відносин власності та формування якісно нових виробн.. відносин.

У межах цивіліз. підходу розгляд. історичний рух сусп. від однієї до ін. цивілізації. Маються на увазі до індустріальна, індустріальна та постіндустріальна цивілізації. Прихильники цивіліз. підходу доводять рівномірність домінуючого впиву на рух сусп. різних факторів (економ., соц., правових, культурних, релігійних). Окремі автори пов*язують перехід від однієї до іншої цивілізації з розвитком та удосконаленням технологічного способу виробництва.

14. Економ. Система сусп.

Екон. с-ма – це форма організації економіки, а також сукупність взаємопов*язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економ., що утв. певну цілісну економ. структуру сусп., яка має заг. мету. Е.С. залеж. від її елементів:1) продуктивні сили суспільства, представлені особистими, речовинними, соціальними факторами; 2) техніко-економічні відносини; 3) соціально-економічні відносини; 4) господарський механізм.