56. Сутність ринку праці. Попит на працю. Пропозиція праці.

Ринок праці – сфера формув. попиту і пропозиції на роб. силу. Через ринок праці здійснюється продаж роб. сили на визнач. термін. Ринок праці, регулює рух труд. ресурсів і народному господ. На ринку праці встанов. ціна праці – ставка з/п – та обсяг використання праці. Формування попиту на робочу силу здійснюється під впливом таких факторів: приросту величини трудових ресурсів, співвідношення зайнятого і незайнятого населення, використання мало-конкурентних груп населення, особливостей пенсійного законодавства, а також кадрової політики на кожному підприємстві. Пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням її статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін. Співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицією характеризується навантаженням на одне вільне робоче місце.

57. Зайнятість і безробіття…. Біржі праці

Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із за­доволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток. У відповідн. з ЗУ "Про зайнятість насе­лення" відносини зайнятості в Укр. ґрунтуються на таких принципах: - виключне право громадян розпоряджатися своїми здіб­ностями до праці, заборона обов'язкової, примусової праці . Цей принцип передбачає право людини працювати чи не пра­цювати, а якщо працювати — то там і стільки, де і скільки це їй потрібно; - ств. держ. умов для реалізації права грома­дян на працю, на захист від безробіття, на допомогу в праце­влаштуванні і матеріальну підтримку в разі втрати роботи. Безробіттям наз. соціально-економічна ситуація в сусп.., за якої частина активних працездатних грома­д. не може знайти роб., яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Є такі основні види безробіття: - структурне, - фрикційне - циклічне безробіття.

Біржі праці – установа, яка надає спеціалізовані послуги із працевлаштуванням громадян на ринку роб. сили.

58. Соц. Політика і соц. Захист.

Соц. політ. — діяльність держ. з управління розвитком соц.. сфери суспільства, спрямована на підтримку на належному рівні трудової мотивації нас., задоволення його інтересів і потреб, утвердження способу життя, що сприяє комплексному розвитку особистості. Соц. політ. охоплює побут, культуру, освіту, охорону здоров'я, причому кожна з цих сфер через свою специфіку є або об'єктом прямого регулювання чи впливу з боку держави, або вплив на неї здійснюється через ств. умов, що спонукають людей до бажаної для сусп.. соц.. поведінки. У системі соц. політ. важливе місце належить соц.. захисту. Соц. захист — система заходів, що забезпечує соц. захищеність переважно непрацездатного нас. та соц.. уразливих верств працездатного населення. Соц. політ. будується на таких принципах:

• поєднання диференційованого та загального підходу (охоплення всіх сфер життєдіяльності та всіх соціальних груп на всіх стадіях життєвого циклу);

• гнучкість системи соціального захисту та її соціальних гарантій; • попереджувальний характер; • соціальне партнерство.

Принципам соціального захисту відповідають такі форми:

• соціальне страхування; • соціальна допомога непрацездатним та малозабезпеченим громадянам; • поліпшення рівня життя. Основними елементами соціального захисту є: • законодавчо закріплені економічні та соціальні права людей; • економічні, соціальні гарантії — зобов'язання щодо забезпечення комплексу елементарних умов життєдіяльності, що формують рівну доступність усіх членів суспільства до одержання гарантованих життєво важливих благ та послуг, виробничої й екологічної безпеки.

59. Зароб. плата, її суть, форми та види. Заробі. пла́та  — винагорода, обчислена, зазвичай, у грош. виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Форми:

- додаткова – винагорода за працю понад ставлені норми, за трудові успіхи та винахідність. Вона вкл. доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати. – мінімальна – законод. встанов. розмір з/п за просту, некваліфік. працю; - основна – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, посадових обов*язків); - середня – економ. показник, який х-зує розмір нарахованї з/п, яка припадає на одного працівника підпр., організ. визн. поділом заг. суми нарахованої зарплати на середню чисельність працівників.