66. Собівартість продукції, її види та шляхи зниження.

Собівартість - витрати підпр. на виробництво і реалізацію продукції вираж. в грош. формі. Структура собі вар.: Амортизація + вартість сировини + з/п + соц..страхування + витрати на реалізацію. Існує виробн. собівар.: амортизація + вартість сировини + з/п + соц. страхув.; і комерційна (повна) собівартість: Амортизація + вартість сировини + з/п + соц..страхування + витрати на реалізацію. Шляхи зниж-я: - 1)підвищ-я прод. праці; 2) екон. викор-я обор. фондів; 3) ефект. викор-я осн. фондів; 4) зниж-я цін; 5)удоскон-я структури управл-я.

67. Прибуток як економічна категорія. Формування і розподіл прибутку.

Прибуток – це перетворена форма дод. вартості. На поверхні сусп. виробн. дод. вартість непомітна, а помітна лише форми її прояву, тобто прибуток.

Відмінність прибутку від дод. вартості: 1) д.в. створ. жив. працею, є виразом дод. праці; 2) д.в.- результат процесу вир-ва; прибуток – результ. процесу капіталу; 3)д.в.- вираз відносин власників засобів вир-ва і роб. сили; прибуток - нема відносин між екон. суб’єктами; …

68. Рентабельність підприємства.

Рентабельність виробн.(N) - узаг. показник екон. ефективності роботи підприємства за відпов. період, що хар. дохідність підприємства. Рентабильність визн. таким методами:

1) N = П(прибуток) ÷ Ф(вартість осн.фонду) + Ф(оборотний фонд) × 100% (якщо виробл. к-ка видів прод-ї); 2) N = П(прибуток від данного виду продукції) ÷ Повну собівартість ×100%. фактори підвищ-я Р- 1) зраст-я прод. праці 2) покращ-я викор-я осн. фондів 3) зниж-я матеріаломісткості продукту, її собі вар-ті. 4) підвищ-я якості.

69. Ефектив. Викорис. Факторів виробн.

Узаг. показниками ефект-ті роботи підпр-ва є пр-к і рент-ть. Ефект-ть вир-ва - співвідн-я результатів вир-ва до витрат. Еф. вик-я факторів вир-ва визнач. такими факторами - 1)прод.праці (показ. ефект-ть викор-я роб. сили) 2)фондовіддача (засобів праці) 3)фондомісткість (віднош-я вартості осн. виробн. фондів до вартості виробл. прод-ї) 4)матеріаломіст-ть (віднош-я вартості витрач. предметів праці до вар-ті виготовл. продукту).

70. Суть торг. Капіталу і торг. Прибутку.

Торг.кап. являє собою част. пром. капіталу, що відокр. від нього і застос. лише сфері обігу. Специфічною ф-єю торг. капіталу є реаліз. товарів, обслуг. сфери обігу. Умов. виникн. і існув. торг. капіт. є наявн. товарн. виробн. і тов. - грош. віднос. Торг. прибут. утв. на основі не еквівалентного обігу. Ф-ії торг. капіт.: - перетв. тов. капіт. в грошов. або реаліз. д.в.; -торг. кап. є капіт. обігу не ств. д.в., але він сприяє збільш. д.в. та норми прибутку. Джерел. торг. приб. є певна част .д.в., яка утв. в процесі виробн. Торг. приб. – це особл. форма д.в., джерелом якої є д.в., що ств. в процесі виробн. Торг. кап. в проц. виробн. прискорює кругообіг промислового капіт., веде до розшир. виробн.; сприяє зростанню варт. та д.в.

71. Витрати обігу, їх склад і заміщення.

Торг. кап. робить витрати не лише на куп. товару у виробн., але й на реалізацію, витрати пов*язані із реалізацією товару утв. витрати обігу, які поділяють на чисті витрати обігу і на дод. витрати обігу. Чисті витрати обігу – це витрати обумовлені виключно самими процесом купівлі – продажу, до них відносяться витрати на оплату праці працівників торгівлі, витрати на рекламу, на ведення бухгалтерського обліку. Затрати капіталу, що утв. чисті витрати обігу не дають сусп.. ніякого дод. продукту. Чисті витрати не можуть мати ніякого ін. джерела свого заміщення крім утв. в процесі виробн. дод. вартості. Дод. витрати - це ті, які виклик. продовжен. виробн. процесів в сфері обігу. До них відносять: сортування, розфасовка, упаковка, зберігання і трансформація товарів з місця виробн. до пункту їх реалізації. Така праця наз. прод. працею. Вона збільш. варт. товарів, які реаліз. Заміщен. таких витрат здійсн. в процесі реаліз. товару.