80. Агропромисловий комплекс в Укр.

Агропромисловий комплекс (АПК) – це сукупність виробничо взаємопов’язаних під-приємств з вирощування, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, а також обслуговуючих та допоміжних підприємств та організацій. Агропромисловий комплекс розвивається на основі агропромислової інтеграції і відіграє важливу роль у більшості країн світу. Адже саме він виконує важливу суспільну функцію – забезпечує населення продуктами харчування. Серед факторів, які впливають на розвиток АПК України, пріоритетними є: система господарювання, характер виробничих відносин, рівень соціально-економічного розвитку країни, природні ресурси та структура земельного фонду, технічний рівень і стан основних фондів підприємств АПК, забезпеченість трудовими ресурсами, транспортно-географічні умови. Рівень розвитку АПК країни чи регіону визначається на основі аналізу рівня розселення та ефективності розвитку його виробництв. Ознакою ефективності і високого рівня розвитку АПК є забезпечення споживчого попиту населення країни в продуктах харчування, формування експортного потенціалу цих товарів при раціональному використанні природних ресурсів.

81. Зміст процесу сусп. Відтворення

Сусп. відтворення – це економ. процес, в якому власне виробн., розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробн. Відтв. в сусп. масштабі охоплює відтвор. продукт. сил і виробн.. відносин. Розглядають також відтв. капіталу як сусп.. так і індивід., відтв. індивід. капіт. здійс. у процесі його обігу в результаті постійного повторювального перетворення грошей в елементи продукт. капіталу і вигот. товарів в гроші. Відтв. сусп.. капіт. відб. у вигляді суку. обігів усіх інд. капіт. у їх взаємозв*язку, взаємообумовленості і взаємозалежності. Відтв. в сусп.. масштабі не може відб. без відтв. роб. сили, засобів виробн. Відтв. роб.сили – це відтв. її працездатності, це підготовка належної зміни, тобто відповідний рівень освіти, кваліфікація. Відтв. засобів виробн. – це заміна зношених засобів виробн.. і при розширеному відтв. збільшення кількості на новій якісній основі. Розрізняють 2 види відтв.: просте – це відновлення процесу виробн.. в попередніх розмірах і дод. продукту, при цьому повністю використ. на задов.. особ. потреб; розширене - це віднов. процесу виробн. в розширених масштабах і при цьому част. дод. продукту використ. на розширення виробн.

82. Сукупний сусп.. Продукт і його відтв.

ССП – це вся маса життєвих благ, виробл. в сусп. протягом року. ССП визначають як суму валової продукції галузей матер. виробн. – це промисл., с\г, будівн., транс. зв*язок, який обслуг. Сферу виробн. Форми вияву ССП: ВВП і ВНП. Величина ССП залежить від кількості працюючого насел. в народ. господ. та від рівня сусп.. продукт. праці: ССП як маса життєвих благ характ. 2 властивостями: здатність задовільнити ту чи ін. потребу; втіленими затратами суп.праці. Продукти праці поділ. на 2 види: - засоби виробн., що задовольняють вироб. потреби сусп..; - предмети споживання, які задов. особисті потреби. ССП як втіленя сусп.. необхідних затра праці у вартісній формі ССП = c+v+m; ССП = ФЗ + НП+ ДП. За функ. призн. ССП = ФЗ + ФС +ФН. ФЗ – фонд заміщення іде на відновлення зас. виробн. ФС – фонд спожив. іде на задоволення потреб членів сусп.. ФН – фонд нагромадження є джер. розширеного відтворення і збільшення нац.. багатства. Умовами реаліз. прост. відт. є: 1) І підрозд. (c+v+m)=Ic+IIс, - озн., що ССП, виробл. I підрозд., має перевищувати обсяг споживного капіталу обох підрозділів. 2) ІІ (c+v+m)= I(v+m)+ІІ(v+m) – озн. що ССП, виробл. II підрозд., повинен бути меншим за суму чистого прибутку, ств. в обох підрозділах; 3) I (v+m)>ІIс – озн. для того, щоб IIпідрозд. міг розширити виробн., I підрозд. повинен йому запропонувати більше засобів виробн., ніж було спожито в попередньому періоді. Умови реал. при розш. відтвор.: 1) І (c+v+m)> Іс+ІІс; 2)ІІ(c+v+m) < I(v+m)+ІІ( v+m); 3) I(v+m) >ІІс. Особл. ССП в тому,що він вкл. повторне врахув. споживч. заходів виробн.