50. Інформаційна функція.

 Склалися три стійкі напрями діяльності дипломатичних представництв (в на­уковій літературі їх прийнято називати функціями), котрі нині набули класичного, канонічного характеру: ведення пере­говорів, дипломатичний захист та інформаційна діяльність. На думку провідного українського фахівця в галузі диплома­тичного та консульського права, професора Київського університету К. Сандровського, до цих трьох функцій не­обхідно додати ще одну – представництво.

За останні десятиріччя надзвичайно зросла роль інформаційної функції дипломатичних представництв.

Посольства та місії завжди були важливими та надійними джерелами інформації про найрізноманітніші аспекти життя країни перебування. Необхідно підкреслити, що добування такої інформації має здійснюватись лише законними засо­бами відповідно до норм міжнародного права, зокрема п. І «d» ст. З Віденської конвенції 1961 р. Звичайно, без сприяння з боку країни перебування дипломатичним представництвам здійснювати цю функцію було б неможливо.

З перших років незалежності Україна прагнула створити для іноземних дипломатичних представництв максимум можливостей для отримання об'єктивної інформації про нашу державу. При цьому МЗС України, інші відповідні органи не тільки з розумінням ставляться до запитів, що виникають у зв'язку з цим питанням, а й за власною ініціа­тивою проводять велику роботу щодо якнайширшого озна­йомлення іноземних дипломатів з усіма аспектами нашої дійсності. З цією метою Управління протоколу МЗС України організовує регулярні подорожі глав дипломатичних пред­ставництв іноземних держав в окремі регіони нашої країни, влаштовує культурно-ознайомчі екскурсії. Значну роль у про­цесі надання іноземним дипломатам, акредитованим у Києві, правдивої, змістовної та аналітичної інформації відіграє Ге­неральна Дирекція по обслуговуванню іноземних представ­ництв, яка діє при Київській міській державній адміністрації.

Нарешті, саме дипломатичні представництва широко користуються такими легальними, звичайними засобами отримання інформації, як ретельна обробка численних дру­кованих видань, зокрема періодичної преси, а також іншої інформації, що проходить по каналах ЗМІ. Поінформованості сприяє також участь іноземних дипломатів у прийомах, прес-конференціях, військових парадах, переглядах вистав тощо, які влаштовуються органами державної влади країни перебу­вання. За останні шість років стали вже традицією регулярні виступи глав дипломатичних представництв, акредитованих в Україні, перед професорсько-викладацьким та студент­ським складом Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка та Дипло­матичної академії України при МЗС України.

51. Критерії оцінки діяльності посольства.

Уряд україни виробив критерії оцінки роботи посольств.

Першим критерієм, за словами голови уряду, буде ініціативність послів в їх роботі на займаній посаді.

«Ми б дуже хотіли, щоб посольства працювали в тісному контакті з урядом і продовжували роботу в рамках вже заключених угод, двосторонніх комісій, міждержавних програм, угод, проектів угод і працювати на те, щоб вони не вмирали, а наповнювали їх реальним змістом», - наголосив він.

Як ілюстрацію, М. Азаров навів приклад Лівії та Єгипта, де, за його словами, Україна втратила ринки через невиконання своїх зобов’язань.

«Де робота посольств, які мали бити на сполох, піднімати ці питання і добиватися на всіх рівнях виконання наших угод? Тому, безумовно, ми очікуємо ініціативи від посольств саме в плані розвитку торговельно-економічного обороту», - підкреслив він.

Другим критерієм, за словами прем'єр-міністра, буде залучення іноземних інвестицій в Україну, а третім - співпраця послів з представниками різного роду фінансових установ, організацій та фондів.

«За цими трьома критеріями уряд буде готувати оцінки роботи посольств і представляти Президенту для того, щоб можна було вчасно корегувати і направляти діяльність посольств та наповнення посольств», - резюмував М. Азаров.