- •1. Дипломатія та зовнішня політика. Роль і місце дипломатії у проведенні зовнішньої політики держави.
- •2.Визначення понять „дипломатія”, „дипломат”
- •3.Роль дипломатії на початку ххі ст. У вирішенні глобальних проблем сучасності
- •4. Поняття дво- і багатосторонньої дипломатії.
- •5. Основні етапи формування дипломатичної служби як державної іституції
- •6. Загальна характеристика сучасної дипломатичної служби.
- •7. Становлення та розвиток української дипломатичної (консульської) служби
- •8. Здобутки, завдання та перспективи дипломатичної служби незалежної України
- •10. Система державних органів зовнішніх зносин : загальні принципи її організації
- •12. Спеціалізовані органи зс : поняття, особливості функціонування
- •13.Закордонні органи зовнішніх зносин: їх види та особливості діяльності.
- •15. Координуюча роль мзс України в системі державних органів зовнішніх зносин.
- •16. Система підготовки кадрів для дипломатичної сліжби в Україні
- •17. Принципи організації і структура дипломатичної служби Франції
- •18. Особливості організації та функціонування британської дипломатичної служби.
- •Структура
- •Руководство
- •Дипломатична служба і сучасна зовнішньополітична система сша.
- •20. Сучасна дипломатична служба фрн.
- •21. Особливості східної дипломатії та вироблення зовнішньополітичних рішень. Становлення дипломатичних служб Японії та кнр
- •Структура і функції дипломатичної служби Російської Федерації.
- •Структура мзс Росії
- •Територіальні департаменти
- •Функціональні департаменти
- •23. Дипломатичні структури та особливості формування спільної зовнішньої політики Європейського Союзу.
- •24. Основні нормативно-правові документи, що визначають та унормовують діяльність української дипломатичної (консульської) служби
- •25.Віденський регламент 1815 року і Аахенський протокол 1818 року.
- •26. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961
- •27. Віденська Конвенція про консульські зносини 1963
- •28. Конвенція про Спеціальні місії 1969 р.
- •29. Віденська конвенція 1975р. Про представництво держав у їх відносинах із міжнародними організаціями універсального характеру.
- •30. Консульський статут України.
- •31.Закон України „Про дипломатичну службу” 2001-
- •32. Закон України „Про дипломатичні ранги” 2002р.
- •33. Політико-правові основи для встановлення дипломатичних відносин між державами. Дипломатичні відносини де-факто та де-юре
- •34. Процедура призначення глави дп
- •35. Поняття „агреман”. Запит на агреман
- •36. Поняття вірчі, відкличні грамоти. Процедура їх вручення
- •37. Порядок призначення та вступу на посаду членів дипломатичного персоналу
- •38. Процедура нотифікації
- •39. Порядок призначення військових аташе.
- •40.Класи глав дипломатичних представництв.
- •41. Поняття „дипломатичні посади” та „дипломатичні ранги”
- •42. Персонал дипломатичних представництв. Категоризація та питання чисельності
- •43. Внутрішня структура посольства
- •44.Порядок проходження дипломатичнох служби та призначення дипломата в закордонне представництво.
- •45. Поняття „ротація кадрів дипломатичної служби”
- •46.Основні функції дипломатичних представництв
- •47. Представницька функція.
- •48. Функція дипломатичного захисту дп
- •49. Функція ведення переговорів дп
- •50. Інформаційна функція.
- •52. Вимоги до посилення економічної складової у дипломатичній діяльності.
- •53. Ускладнення та розширення завдань дипломатичних представництв в сучасній дипломатичній практиці.
- •54.Внутрішня охорона посольства. Функції, завдання, правовий статус.
- •55. Засоби здійснення дипломатичних функцій.
- •56. Свобода зносин посольств і консульств із своєю державою
- •57. Дипломатична пошта
- •58. Дипломатичні кур’єри. Функції, обов’язки, привілеї та імунітети.
- •59.Командирська пошта.
- •60. Свобода пересування дипломатів і консулів по території країни перебування.
- •61. Військова дипломатія.
- •62. Специфічні галузі диломатії
- •63. Економічна дипломатія.
- •Здійснюється економічна дипломатія в першу чергу через торгівельно-дипломатичні місії, які мають наступні функції:
- •64. Статус та функції торговельно-економічної місії у складі дп Здійснюється економічна дипломатія в першу чергу через торгівельно-дипломатичні місії, які мають наступні функції:
- •65. Дипломатія в культурній сфері
- •66. Гуманітарні аспекти дипломатії і фактор релігії. Досвід дипломатичної діяльності Святого престолу.
- •67. Особливості дипломатії спеціалістів в сучасній дипломатичній практиці
- •68. Завершення дипломатичної місії.
- •69.Дипломатичний корпус.
- •70. Дуайєн (декан) дипломатичного корпусу та його функції
- •71. Поняття „дипломатичні привілеї та імунітети”. Національні законодавства про дпі закордонних дипломатичних представництв.
- •72. Поняття persona grata та persona non-grata.
- •74. Недоторканність приміщень дп
- •75. Особисті привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва
- •76. Поняття “родина дипломата”.
- •77. Поняття „акредитаційні картки”: дипломатичні, консульські, службові
- •78. Історія виникнення та становлення консульського інституту
- •79. Процедура призначення глави консульської установи
- •80. Класи глав консульських установ
- •81. Категорізація персоналу консульських установ
- •82.Консульська екзекватура.
- •83. Консульський патент
- •84. Консульський округ.
- •Стаття 58
- •85. Інститут почесних (нештатних) консулів.
- •86. Консульська легалізація.
- •87.Консульські привілеї та імунітети, їх відмінність від дипломатичних.
- •88. Особисті привілеї та імунітети консульських співробітників
- •89. Головні консульські функції
- •Функції консула щодо суден україни
- •90. Засоби здійснення консульських функцій.
- •91. Завершення консульської місії.
- •92. Становлення та еволюція консульських служб провідних держав сучасного світу: спільне та особливе.
- •93.Ad hoc дипломатія.
- •94. Спеціальні місії як форма дипломатії : історія
- •95. Порядок призначення, склад, повноваження та функції спеціальних місій
- •96. Привілеї та імунітети спеціальних місій
- •97. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях структура, персонал та особливості діяльності
- •98. Порядок призначення глави постійного представництва
- •99. Основні функції постійного представництва при міжнародних організаціях
- •100. Привілеї та імунітети постійних представницт при організаціях
- •101. Поняття „дезавуювання”
- •102. Міжнародні (міжурядові) конференції як форма багатосторонньої дипломатії. Правовий статус, функції, компетенція.
- •104. Особливості організації служби державного протоколу в Україні
- •105. Види візитів
- •106.Головні вимоги до ведення дипломатичного листування.
- •107. Вербальна нота
- •108.Особиста нота
- •109. Пам”ятна записка
- •110. Меморандум
- •111. Приватний лист напівофіційого характеру
- •113. Документи внутрішньовідомчого листування
24. Основні нормативно-правові документи, що визначають та унормовують діяльність української дипломатичної (консульської) служби
Конституцiя України вiд 28 червня 1996 року;
Основнi напрями зовнiшньої полiтики України вiд 2 липня 1993 року;
Концепцiя (основи державної полiтики) нацiональної безпеки України вiд 16 сiчня 1997 року;
Воєнна доктрина України вiд 19 жовтня 1993 року;
Закон України "Про мiжнароднi договори України" вiд 22 грудня 1993 року;
Закон України "Про правонаступництво України" вiд 12 вересня 1991 року;
Закон України "Про участь України в мiжнародних миротворчих операцiях" вiд 23 квiтня 1999 року;
Указ Президента України "Про Положення про Мiнiстерство закордонних справ України" вiд 3 квiтня 1999 року;
Указ Президента N 841/96 "Про заходи щодо вдосконалення координацiї дiяльностi органiв виконавчої влади у сферi зовнiшнiх зносин" вiд 18 вересня 1996 року;
Указ Президента України "Про Положення про дипломатичну службу в Українi" вiд 16 липня 1993 року;
Указ Президента України "Про Консульський Статут України" вiд 2 квiтня 1994 року;
Розпорядження Президента України "Про Положення про дипломатичне представництво України за кордоном" вiд 22 жовтня 1992 року.
25.Віденський регламент 1815 року і Аахенський протокол 1818 року.
З питань визнання старшинства між главами дипломатичних представництв були розроблені спеціальні постанови Віденського Конгресу від 19 березня 1815 року та Аахенського Конгресу Священого союзу від 21 листопада 1818 року. Ці дві постанови були покладені в основу міжнародної протокольної практики до 1961 року, проіснував, таким чином, майже 150 років.
Згідно з цими постановами, були встановленні слідуючі класи дипломатичних представників :
1. Посли та нунції ;
2. Посланики та інтернунції ;
3. Міністри-резиденти ;
4. Постійні повірені в справах ;
Відповідно до В.Р. запроваджувався єдиний для всіх країн порядок прийому дипломатичних агентів кожного класу.
26. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961
До змісту ВК включено більшість положень Віденського регламенту 1815 про ранги дипломатичних представників. Конвенція прийнята 14 квітня 1961 і підписана 18 квітня 1961 року у Відні на Конференції ООН з дипломатичних зносин та імунітетів, скликаній згідно з рішенням Генеральної Асамблеї, у якій взяли участь 81 країна.
У ній закріплено першої офіційної кодифікації норм міжнародного права у сфері дипломатичних привілеїв та імунітетів.
ВК охоплює всі правові питання дипломатичних відносин, встановлює дипломатичні класи, порядок акредитування глави ДП та його персоналу, обсяг дипломатичних привілеїв та імунітетів.
У результаті її прийняття відбулось не просто вдосконалення правового регулювання дипломатичної діяльності, а зміна правової природи відповідних норм внаслідок перетворення їх із звичаєвих на конвенційні норми, а в деяких випадках (зокрема, в питанні про митні привілеї) норми міжнародної ввічливості перетворились на юридично обов’язкові норми міжн.права.
Відбулось відокремлення привілеїв та імунітетів дип.представництва як органу держави від привілеїв та імунітетів її дип.працівників, з’явились нові суб’єкти, які користуються привілеями та імунітетами (вищі посадові особи міжн.організацій).
Конвенція систематизує норми міжн.дип.права та зміню правову природу цих норм, вперше повною мірою кодифікуючи існуючі міжн.-правові звичаї в цій сфері.