- •1) Розуміння змісту прочитанного;
- •2) Сприйняття і розуміння мовного матеріалу (форми, значення й функцій окремих мовних единиц);
- •3) Техніка чтения.
- •9) Механізми аудіювання
- •11. Етапи навчання діалогічного мовлення
- •12. Типологія діалогічного мовлення
- •14. Підготовчими у навчанні діалогічного мовлення є вправи:
- •15. Вправи для навчання “реплікування”
- •16. Система вправ для навчання діалогічного мовлення
- •17. Основне поняття «говоріння».
- •18.Розглянемо особливості навчання говоріння на кожному етапі.
- •20. Види діалогу
- •21. Навчання діалогічному мовленню. Характеристика монологу.
- •22 Навчання монологічного мовлення -
- •23 Опоры, используемые при обучении монологическому высказыванию
- •27 Аналіз роботи Кличниковим з проблеми читання іноземною мовою
- •28 Письмо как цель и как средство обучения
- •31 Навчання різним формам запису. Вправи та завдання по формуванню навичок запису.
- •35 Суть читання та його психофізіологічні механізми
- •39. Вимоги до базового рівня володіння письмом
- •41. Система вправ для навчання аудіювання
- •42. Етапи навчання аудіювання
- •44. Комунікативні функції монологічного мовлення
- •45. Опори у розвитку діалогічного мовлення
- •46. Визначення поняття «читання». Читання як ефективний вид мд
- •47. Характер текстів для читання
- •48. Труднощі навчання читання на іноземній мові
- •49. Навчання техніці читання
- •50.Навчання читання. Розвиток техніки читання та навчання різних видів читання.
- •50. Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності. Читання з розумінням
- •4. Речення, в яких слова внаслідок конверсії вживаються в функції інших частин мови, а не в тій, яка звична для учнів.
- •6. Речення, що включають фразеологічні звороти
- •52.Навчання спеціальним рецептивно – продуктивним вправам
- •55. Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання)
- •57.Навчання монологічного мовлення. Етапи роботи та система вправ для навчання монологічного мовлення.
- •59. Функціональні типи діалогу і притаманні їм види діалогічних єдностей
- •60. Порівняльна характеристика діалогічної та монологічної форм говоріння
- •64. Вправи для навчання писемного мовлення
- •66. Структура уроку іноземної мови
- •67.Методика навчання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
- •68.Дидактичні принципи
- •83 Принципи комунікативного методу пр. Навчанні говорінню
- •1. Виникнення та розвиток педагогіки. Категорії Виховання. Навчання. Освіта.
- •2. Об’єкт, предмет та завдання педагогіки
- •11. Принципи виховання
- •12. Виховання особистості в колективі
- •14. Статеве виховання
- •15. Естетичне виховання
- •16. Розумове виховання
- •23. Фізичне виховання.
- •29. Педагогічні погляди Ушинського
14. Підготовчими у навчанні діалогічного мовлення є вправи:
1. складання діалогу за подстановчою таблицею; 2. обмін репліками “прохання-порада”; 3. обговорення прочитаного тексту.
Підготовчі вправи. І так, на першому етапі виконуються підготовчі вправи. З огляду на кількість мовних одиниць, що учні можуть дізнаватися в потоці зв'язного мовлення, полегшує безпосереднє розуміння змісту мови при слуховому сприйнятті, дуже важливо широко застосовувати підготовчі вправи, ціль яких - тренування слухового сприйняття цілих речень і словосполучень.
Для того, щоб зосередити увагу учнів на мовній формі, такі вправи доцільно проводити на розрізненому мовному матеріалі. Ці вправи можна розділити на дві групи: 1 - робота над ізольованим матеріалом - звуки, слова, словосполучення; 2- робота над цілим реченням.
У вправах першої групи обробляється уміння дізнаватися нові звуки і слова і диференціювати подібні, дізнаватися і розуміти граматичні форми (форми однини чи множини іменників і ін.) - усе, що можна спостерігати на окремому слові.
Для того, щоб навчити учнів розуміти слова по контексту, дуже важливо направляти їхню увагу на сполучуваність слів, проводити цю роботу систематично - установлювати, яке визначення може передувати обумовленому, яке дієслово вживається після даного іменника. При виконанні цих вправ може мати місце переклад "аналіз". Це суто тренувальні вправи. Тут не потрібно ніякої творчості.
У вправах другої групи основна увага приділяється роботі над цілим реченням . Завдання полягає в тому, щоб навчити школяра дізнаватися і розуміти типові конструкції, зразкові фрази за аналогією він зможе зрозуміти будь-які незнайомі речення.
Робота над мовними зразками припускає тривалі вправи на однотипному матеріалі. Водночас учні повинні оволодівати цілими конструкціями, учні повинні навчитися швидко виділяти на слух слова, що позначають дії і особу, спираючись на формальні ознаки і місце цих слів у реченні.
Привчити учнів не плутати слова, подібні по звучанню, найкраще працюючи з невеликим текстом. Працювати над омонімами і багатозначними словами можна тільки на матеріалі речення, а іноді і групи речень. Вправи, проведені на середньому і середньому етапі навчання, на розрізненому мовному матеріалі прийнято називати мовними чи підготовчими.
Підготовчі вправи розділяються методистами на лексичні, граматичні і фонетичні. І як вважає Війсбурд, усі ці види повинні проводиться паралельно.
Спочатку кожна вправа повинна містити одні труднощі, потім труднощі можна комбінувати. На першому етапі мовні труднощі можна включити тільки в знайомий контекст, а потім і в новий.
15. Вправи для навчання “реплікування”
Метою цих вправ є навчити учнів швидко й адекватно реагувати на подану вчителем репліку. До І групи входять умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні та репродуктивні вправи - на імітацію, підстановку, відповіді на запитання, повідомлення або запит певної інформації. Типові режими роботи вчителя та учнів у процесі виконання вправ цієї групи: учитель - клас\клас - учитель; учитель - учень1, учитель - учень2 і т.д. Наприклад. Тема „Дозвілля”, підтема „Театр”
Учитель: Я театрал і цікавлюсь різними театральними жанрами і різними напрямами в музиці. Я скажу вам, чим саме я цікавлюсь. Скажіть, що ви цікавитесь тими самими жанрами, що й я.
T: I’m interested in opera and ballet.
P: I’m interested in opera and ballet too.