12. Типологія діалогічного мовлення

Із ситуацією спілкування, ставленням учасників діалогу до змісту промови пов'язаний характер логіко-смислових відносин між частинами діалогічної єдності, і в зв'язку з цим виділяються різні типи реплік і типи діалогу, встановлюється характер реакції, оцінки говорять фактів ситуації і мови,модальна характеристика діалогу. У статтях, присвячених діалогу, П.Д.Арутюнова розкриває стимулюючі і реактивні властивості реплік. Важливо вивчення особливостей обох компонентів. Ряд досліджень присвячено характеристиці першого компонента єдності, в інших аналізується репліка відповідна, але незалежно від того, який термін винесений у назву роботи, дослідники не можуть не аналізувати елементи діалогічного єдності в їх взаємозв'язку. З боку структурно-композиційної виділяються відповідні репліки-підхоплення, репліки-повтори та ін При цьому увага звертається на логіко-смислове значення репліки і відповідне її ставлення до першого, стимулюючого висловом. Найважливішим видом діалогічного єдності в цьому плані визнається питально-відповідний комплекс. Велике значення надається характером реакцій. У зв'язку з цим виділяються репліки-протиріччя, згоди, додавання, репліки, які супроводжують тему, що переводять тему в іншу площину.

За характером реакції визначаються відповідні типи діалогу. Так, Є.М. Галкіна-Федорук виділяє діалог-протиріччя, діалог синтез. У роботі А.К. Соловйової виділяється діалог-суперечка, діалог-пояснення, діалог-сварка, діалог-унісон. А.В. Чичерін виділяє наступні типи діалогів: діалог- допит, заснований на внутрішньому опорі; діалог-сповідь, або монолог, насичений вставними новелами, що поєднуються з короткими репліками інтересу, розуміння і співчуття; діалог повного взаємного розуміння; любовний діалог. К. Мегаева акцентує увагу на наступних видах діалогу (у її роботі мова йде про діалогах в романі Ф. М. Достоєвського взагалі і в романі «Біси» зокрема): сповідальний діалог, діалог- поєдинок; змішаний діалог, в якому присутні елементи сповіді, поєдинку і внутрішнього монологу. У німецькій філології виділяються такі типи діалогів: «поетичні», що володіють образністю, супроводжують дію; прозові, які діляться на теоретико- пізнавальні (наукові, «сократичних») і філософські (побутово- розмовна та характерологічні)

13. Система вправ для навчання діалогічного мовлення складається з трьох основних етапів: І етап – початковий, на якому відбувається презентація матеріалу; ІІ етап – середній, на якому відбувається практика сформованих вмінь та навичок діалогічного мовлення; ІІІ етап – останній, креативний – на цьому етапі відбувається творча, самостійна робота учнів у процесі діалогічного мовлення.

Одиниці навчання діалогічної мови.

Одиницями навчання діалогічної мови можуть бути діалогічніа дность. Вони можуть бути різними за структурою. Найпоширеніші з них:

- питання - відповідь:

Do you live near London? - Oh, yes, in a small country house.

Can you skate or ski? - I can ski.

- питання - питання:

Is it your pen? - Why do you ask me?

Will you help me? - What shell I do for you?

- затвердження - питання:

I shan't go to the park. - Why? What will you do?

I want to know his address. - What for?

- твердження - твердження:

I'll go to the library after classes. - And I'll stay there.

This is a box of sweets for you. - Oh, thank you, I like sweetsvery much.

Одиницею навчання діалогу може бути не тільки діалогічна єдність, але й цілий короткий діалог-зразок, що складається з декількох (2 - 3) діалогічних єдностей. Наприклад:

- Hello, Fred.