- •1) Розуміння змісту прочитанного;
- •2) Сприйняття і розуміння мовного матеріалу (форми, значення й функцій окремих мовних единиц);
- •3) Техніка чтения.
- •9) Механізми аудіювання
- •11. Етапи навчання діалогічного мовлення
- •12. Типологія діалогічного мовлення
- •14. Підготовчими у навчанні діалогічного мовлення є вправи:
- •15. Вправи для навчання “реплікування”
- •16. Система вправ для навчання діалогічного мовлення
- •17. Основне поняття «говоріння».
- •18.Розглянемо особливості навчання говоріння на кожному етапі.
- •20. Види діалогу
- •21. Навчання діалогічному мовленню. Характеристика монологу.
- •22 Навчання монологічного мовлення -
- •23 Опоры, используемые при обучении монологическому высказыванию
- •27 Аналіз роботи Кличниковим з проблеми читання іноземною мовою
- •28 Письмо как цель и как средство обучения
- •31 Навчання різним формам запису. Вправи та завдання по формуванню навичок запису.
- •35 Суть читання та його психофізіологічні механізми
- •39. Вимоги до базового рівня володіння письмом
- •41. Система вправ для навчання аудіювання
- •42. Етапи навчання аудіювання
- •44. Комунікативні функції монологічного мовлення
- •45. Опори у розвитку діалогічного мовлення
- •46. Визначення поняття «читання». Читання як ефективний вид мд
- •47. Характер текстів для читання
- •48. Труднощі навчання читання на іноземній мові
- •49. Навчання техніці читання
- •50.Навчання читання. Розвиток техніки читання та навчання різних видів читання.
- •50. Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності. Читання з розумінням
- •4. Речення, в яких слова внаслідок конверсії вживаються в функції інших частин мови, а не в тій, яка звична для учнів.
- •6. Речення, що включають фразеологічні звороти
- •52.Навчання спеціальним рецептивно – продуктивним вправам
- •55. Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання)
- •57.Навчання монологічного мовлення. Етапи роботи та система вправ для навчання монологічного мовлення.
- •59. Функціональні типи діалогу і притаманні їм види діалогічних єдностей
- •60. Порівняльна характеристика діалогічної та монологічної форм говоріння
- •64. Вправи для навчання писемного мовлення
- •66. Структура уроку іноземної мови
- •67.Методика навчання іноземних мов як наука та її зв'язок з іншими науками
- •68.Дидактичні принципи
- •83 Принципи комунікативного методу пр. Навчанні говорінню
- •1. Виникнення та розвиток педагогіки. Категорії Виховання. Навчання. Освіта.
- •2. Об’єкт, предмет та завдання педагогіки
- •11. Принципи виховання
- •12. Виховання особистості в колективі
- •14. Статеве виховання
- •15. Естетичне виховання
- •16. Розумове виховання
- •23. Фізичне виховання.
- •29. Педагогічні погляди Ушинського
44. Комунікативні функції монологічного мовлення
Інформативна – повідомлення інформації
Впливова – переконання когось в правильності тих чи інших думок, поглядів, переконань
Емоційно-оціночна – вираження власного ставлення до подій, явищ, вияв власних емоцій
45. Опори у розвитку діалогічного мовлення
Є три основні види опор: мікродіалог – підстановча таблиця (переважно у слабких класах), структурно-мовленнєва схема мікродіалогу та його функціональна схема. Опори допомагають учням долати труднощі, що виникають у процесі поєднання ДЄ (діалогічних єдностей – структурних одиниць діалогу). Вибір опори залежить від рівня підготовки класу в цілому, та окремих пар учнів. Згадані опори можуть використовуватись лише під час роботи в парах на місцях. Поступово їх необхідно усувати. Також опорами на ранніх етапах навчання ДМ можуть бути малюнки, підстановці таблиці та всілякі картки залежно від контексту діалогу.
Мікродіалог – зразок може бути записаний на магнітну стрічку. Доцільно давати прослуховувати перед виконанням вправ на початкових етапах
Мікродіалог – підстановча таблиця. Складається з 2 колонок. 1 – Якась незавершена лексико-граматична структура, 2 – варіанти для вибору.
Структурно-мовленнєва схема мікродіалогу представляє собою діалог, де замість крапок учням необхідно вставити свої варіанти.
Функціональна схема пропонується у вигляді таблиці. Наприклад
Партнер 1: Пропозиція(кудись піти) +повідомлення(про свої смаки)+запитанн(про смаки партнера)
Партнер 2: Повідомлення(про свої смаки)+пропозиція(куди піти)
Партнер 1: Згода+Повідомлення(який саме буде концерт\вистава)
Партнер 2: Вдячність+вираження сподівання(на те, що концер сподобається)
46. Визначення поняття «читання». Читання як ефективний вид мд
Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до письмової форми мовлення. У зв'язку з цим виділяють змістовий та процесуальний аспекти діяльності читця. Змістовий аспект читання залежить від процесуального і полягає в досягненні розуміння інформації, яка сприймається читцем, завдяки декодуванню графічних знаків та смислових зв'язків тексту.
Подібно іншому виду рецептивної діяльності — аудіюванню, читання базується на розпізнаванні мовних одиниць письмового тексту. В залежності від міцності засвоєння мовного матеріалу та рівня сформованості механізмів зорового сприймання процес розпізнавання може здійснюватися швидко і безпосередньо, або в уповільненому темпі з елементами пригадування.
Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов. Читання стало важливим засобом спілкування та пізнання. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформацію, передається досвід людства нагромаджений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності. Уміння читати дає можливість випускникам школи у своїй подальшій роботі та навчанні користуватися літературою на іноземній мові для пошуку інформації за фахом, задоволення своїх читацьких чи творчих інтересів, удосконалення умінь усного мовлення і т. ін.