55. Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання)

Цей режим/вид читання є найбільш розповсюдженим у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про побут, традиції, культуру, історію країни, мова якої вивчається. Це читання про себе без вказівки на обов'язкове наступне використання здобутої інформації. Особливостями цього способу читання є високий темп ознайомлення з усім текстом, точність розуміння основного змісту та найбільш суттєвих деталей. Для досягнення цієї мети цілком достатньо розуміння 75% основного змісту за умови, якщо решта 25% не містить ключових положень, суттєвих для розуміння змісту всього тексту. Темп ознайомлю вального читання для різних мов буде дещо різнитися: для англійської та французької мов — 180 слів/хв., для німецької— 150 слів/хв.

У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту, словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови або утворених шляхом конверсії;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту та зв'язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем, виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти основний зміст тексту.

Для розвитку вмінь ознайомлювального читання використовуються досить великі за обсягом тексти (до однієї сторінки навіть на початковому ступені), легкі для розуміння у мовному та змістовому відношенні, які містять 25-30% надлишкової, другорядної інформації. Спочатку тексти читаються у класі з метою формування в учнів навичок читання та розуміння тексту, потім ця робота здійснюється вдома, а в класі проводиться контроль розуміння прочитаного.

Мова текстів, призначених для одержання основної інформації, має бути і нормативною, без діалектних особливостей, а зміст відповідати рівню мовної підготовки учнів, їх віковим характеристикам, життєвому досвіду та інтересам. За видами жанрів тексти можуть бути художніми, науково-популярними (статті з газет, журналів), а також прагматичними (програми телебачення, оголошення, афіші, меню, вивіски, телефонні довідники, плани міст, розклади руху транспорту і т. і.).

57.Навчання монологічного мовлення. Етапи роботи та система вправ для навчання монологічного мовлення.

Під монологом розуміють організований вид мовлення, що є продуктом індивідуальної побудови і передбачає тривале висловлення однієї особи, що звертається до аудиторії. Розрізняють: а) монолог стилістично нейтральний; б) монолог розмовний. Вправи для навчання підготовленого монологічного мовлення: - відтворення зв'язних висловлень з деякою модифікацією; - складання ситуації чи розповіді; - опис малюнку чи серії малюнків; - відтворення ситуацій, у яких використані названі слова; - переказ; - передання інформації декількома фразами; - складання плану прослуханої розповіді; - виклад діалогів у монологічній формі тощо.

Вправи для навчання непідготовленого монологічного мовлення: - придумування заголовка та його обґрунтування; - опис картини чи карикатур, не пов’язаних з темою, що вивчається; - обґрунтування власного судження чи відношення до фактів; - оцінка прослуханого чи прочитаного.

На першому етапі учням пропонуються завдання, які стимулюють їх короткі висловлювання за заданою темою. Другий етап передбачає конкретизацію і уточнення сказаного, На другому етапі учні повинні навчитися самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. У ролі зображальної опори можуть виступати окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картини, композиції на магнітній дошці, кодограми. Вони допомагають створити навчально-мовленнєву ситуацію, а також варіювати її і, відповідно, мовлення учнів

що тягне за собою нарощування об’єму висловлювання кожного учня, оволодіння уміннями користуватися такими способами зв’язку між реченнями, як займенник 3-ї особи, вказівні (this, these, those), присвійні займенники (his, her, their), єднальні сполучники (and, as, etc.) і т. д. Завдання направлені на стимулювання більш розгорнутих висловлювань:

Do you like winter?

What do you do in winter?

Do you like ski or skate?

Вчитель показує картинку, на якій зображено товстого хлопчика, і запитує:

What do you think: Does he like ski or skate? What does he usually do?

На третьому етапі – етапі самостійного розгорнутого висловлювання, у мову учнів включаються елементи аргументації, оцінки, характеризуються причинно-наслідкові відносини. Головне завдання третього етапу – навчити учнів створювати монологічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою для даного класу. Третій етап навчання монологічного мовлення характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень; формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Учні повинні заздалегідь засвоїти ряд словосполучень і штампів, характерних для монологічного мовлення. Включення подібних словосполучень до монологічного висловлювання дає можливість учням передати своє особисте ставлення до обговорюваних подій та фактів

Наступне завдання типове для даного етапу:

Explain, why you like winter. May be you don’t like something in it?

58. Формування вміння висловлюватися в монологічній формі починається з того моменту, коли учень сполучає в логічній послідовності декілька раніше засвоєних ним мовленнєвих зразків (МЗ) фразового рівня в понадфразову єдність (ПФЄ), яка і є одиницею навчання монологічного мовлення. Понадфразова єдість відрізняється від групи речень своєю синтаксичною організованістю і комунікативною самостійністю.

Розглянемо різницю між групою речень і ПФЄ на конкретному прикладі:

Група речень ПФЄ

The boy went to the Boris went shopping yesterday.

market to buy some fruit First the boy bought some fruit at

yesterday. the market, then he bought some

The boy bought some bread at the baker’s. On his way

bread at the barker’s. home he saw ice-cream on sale

The boy saw ice-cream and bought an ice-cream for him-

on sale and bought an ice- self.

cream for himself.

На другому етапі учні повинні навчитися самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор: зображальних, вербальних, комбінованих. У ролі зображальної опори можуть виступати окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картини, композиції на магнітній дошці, кодограми. Вони допомагають створити навчально-мовленнєву ситуацію, а також варіювати її і, відповідно, мовлення учнів