Методика

1. Шкільний курс образотворчого мистецтва, ДПМ та дизайну як засіб естетичного і художнього розвитку дітей.

Шкільний курс образотворчого мистецтва, ДПМ і дизайну, спрямований на естетичний і художній розвиток дітей, на виховання працьовитості, дбайливого ставлення до природи, ресурсів, і поваги до праці інших людей. Ці предмети розширюють культурний кругозір школярів, ознайомлюють їх з різними професіями, що мають художню спрямованість.

Проектно-художня та образотворча діяльність школярів, знання та навички, які їм необхідно освоїти, визначені навчальними програмами. Вчителю, надається можливість читати, виконувати вимоги, і рекомендації рекомендованих програм у відповідності з сучасними, постійно мінливими умовами та реальними можливостями дітей.

Майбутньому педагогу-художнику необхідно вміти:

• Творчо підходити до організації естетичного сприйняття і проектно-художньої діяльності дітей на шкільних заняттях, у позакласній та позашкільній роботі;

• Простежувати досягнення учнів у різних видах художньої діяльності протягом усього навчання в школі;

• На високому професійному рівні організовувати різні навчально-виховні заходи

2. Предмет методики художнього навчання на заняттях естетичного циклу.

Методика ― наука про зміст і методи виховання, навчання і розвитку школярів.

Предметом методики художнього навчання є комплексна система засобів естетичного виховання, художньої грамотності та творчого розвитку дітей.

Вона шукає такі шляхи, способи та прийоми:

• розширення культурного кругозору учнів;

• вдосконалення емоційної сфери дитини;

• формування основних компонентів дизайнерського мислення і художньо-образних уявлень;

• розвитку зорової пам'яті, відчуття кольору, ритму, тактильних відчуттів та інше;

• активізації навчально-творчої діяльності школярів;

• створення психологічного клімату в групі (співпереживання, співробітництва, взаємодопомоги).

Методика розглядає основні компоненти готовності школярів до успішного здійснення проектно-художньої діяльності на уроках образотворчого мистецтва, ДПМ та дизайну.

Вона вивчає позитивні і негативні мотиви навчально-творчої діяльності (мотиваційний компонент), визначає необхідні знання та вміння (операційний компонент), а також враховує смаки і переваги школярів (ціннісний компонент).

На основі методичних принципів педагог планує послідовність і темп освоєння навчального матеріалу, відбирає необхідну наочність і об'єкти художньої діяльності школярів.

3. Сутність поняття «естетичне» і «художнє» виховання, завдання та шляхи реалізації.

Поняття «естетичне виховання» більш широке, воно включає в себе «художнє виховання» як складову частину. Естетичне виховання має універсальний характер і стосується не тільки мистецтва у всіх його проявах. Естетичне присутнє в природі, в людині і в більшості галузей людської діяльності.

Шляхи формування та розвитку естетичного ставлення школярів до дійсності та активізації їх творчої діяльності за законами краси:

1. «Милування» природою;

2. Сприйняття та вивчення творів мистецтва;

3. Комплекс шкільних дисциплін, зокрема, предмети естетичного циклу.

Художнє виховання здійснюється в основному через засоби візуальних мистецтв. Через художні образи, людина пізнає світ і себе в ньому. Тому творча діяльність школярів відіграє вирішальну роль в їх художньому вихованні. В процесі естетичного і зокрема, художнього виховання школярі вчаться бачити і передавати красу, в них з'являється потреба у художній творчості.

До завдання естетичного виховання входить цілий ряд аспектів із формування, коригування та розвитку:

• художньо-образного мислення;

• естетичного смаку;

• загальних і спеціальних здібностей;

• сенсорної культури та емоційної чуйності.

Художнє виховання передбачає напрацювання значного практичного досвіду сприйняття творів мистецтва. Велика увага приділяється формуванню та розвитку всіх рівнів творчих здібностей школярів, навчанню основам проектно-художньої діяльності та самостійної творчості.

4. Роль мистецтва у формуванні особистості учня.

Мистецтво дуже впливає на дорослу людину, тим більше на чутливу душу дитини. Діти особливо чутливі до різних видів мистецтва. Воно спонукає їх мислити, виховує почуття, вчить співпереживати і збагачує досвід.

Зміст мистецтва, його виразні можливості й емоційне напруження, є досить дієві. Тому, важливим є те, з яким мистецтвом зустрінеться дитина і який слід воно залишить в його незрілій душі. Для школяра абсолютно не байдуже в якому естетичному та змістовному середовищі він зростає, що його оточує. Будь-яке середовище формує не тільки естетичний смак, ціннісні орієнтації, ідеали, але й підсвідомі глибини світогляду і ставлення людини до світу.

5. Вимоги до уроку образотворчого мистецтва та художньої праці.

Уроки естетичного циклу в школі пробуджують інтерес учнів до мистецтва та спонукають їх до практичної художньої діяльності. Ці заняття сприяють вихованню естетичного смаку школярів, освоєння ними художньої грамотності та розвитку їх творчих здібностей.

Уроки образотворчого мистецтва часто проводять у вигляді гри з використанням інших видів мистецтва. Заняття з художньої праці краще організовувати як реальну проектно-художню діяльність, ознайомлюючи з різними професіями.

Об'єкти художньої діяльності дітей слід підбирати у відповідності з наступними вимогами:

• соціальна та особистісна значимість;

• естетична цінність;

• педагогічна доцільність.

Велику увагу слід приділяти підбору наочності:

• вона не повинна бути надмірною;

• точно відповідати темі уроку;

• в хорошій якості представляти зразки справжнього мистецтва;

• методично ясно організована (з урахуванням вікових можливостей сприймання школярів).

Форма підведення результатів художньої діяльності дітей повинна сприяти підтримці їх інтересу до подальшої творчості.