21. Особливості дитячих малюнків учнів 1-7 класів.

Зображувальна діяльність, як і будь-яка інша, обумовлена віковими можливостями та досвідом дитини. Вона пов'язана з формуванням його особистості, з характером пізнавальної діяльності, емоційним розвитком і становленням естетичних почуттів.

Знання особливостей образотворчої діяльності дітей допоможе вчителю ясно бачити і цінувати досягнення учнів, в логічній послідовності ускладнювати навчальні завдання, дбайливо наставляти учнів.

Перші художні досліди або гри з формою.

Молодші діти, як правило, малюють охоче, з захопленням. Їх батьки та вчителі хочуть скоріше бачити знайомі зображення предметів і тварин. А дітей з початку цікавлять можливості матеріалів і інструментів, дивовижні сліди, які ті залишають. Вони ставлять крапки, проводять і з'єднують лінії, розливають плями.

Цей етап дуже важливий для розвитку естетичних почуттів дитини. Чим більше дослідів вона зможе провести (самостійно або під керівництвом старших) досліджуючи можливості крапки, лінії та плями, тим ширший буде її естетичний багаж.

Зображувальна діяльність.

У молодшому віці потрібно дуже обережно підводити дитину до образотворчої діяльності, через схожість одержаних контурів і колірних плям на реальні предмети. Поступово діти освоюють круги, овали, трикутники та інше, вони все частіше асоціюють створювані форми з реальним або уявним світом.

Якщо дорослі відразу постачають дитину готовими штампами (сонечко, будиночок), тоді вона користується ними як, знаками і автоматично повторює з малюнка в малюнок. Але, коли юний художник вже має власний досвід відкриттів великих і малих форм, швидкого або повільного ритму крапок і рисок, пластики руху ліній, колірного різноманіття, то запозичені, у когось, «знаки» в його малюнках оживають, стають неповторними, особисто пережитими.

Художні успіхи дітей у будь-якому віці залежать від:

• природних завдатків;

• умов, в яких розвивається дитина;

• дбайливого, але не пасивного керівництва.

Діти одного віку можуть мати різний художній досвід і в своїй творчості значно випереджати своїх однолітків або сильно відставати від них.

Завдання вчителя помітити особливості кожного учня і допомогти йому висловити його почуття, враження, задуми.

Мистецтво чи гра.

Для дошкільника малювання ― це не створення картини, а програвання реальних або бажаних ситуацій. Дитина не тільки створює своїх героїв, вона керує їх поведінкою, розпоряджається їхньою долею. У світі свого малюнка він господар — годує своїх звірят, садить їх в клітку, щоб на них ніхто не напав, виводить на прогулянку. Наприклад, дівчинка зображує в ліжечку ошатно одягнену лялечку. Прикрашає постіль і вкриває цю «красу» однотонною плямою ковдри. ― «Заснула!». Продовжує радісно до дрібниць обставляти інтер'єр навколо «Сплячої ляльки» і, несподівано, зафарбовує весь малюнок чорною фарбою. «Світло вимкнула!».

У початкових класах учні ще продовжують грати. Їм деколи важливіше процес, ніж досягнутий результат. І тільки ставлення дорослих акцентує їх увагу саме на досягненні.

Відчуваючи уважне ставлення вчителя, слухаючи його зауваження, школяр починає дивитися на свої малюнки, якби ззовні, із зацікавленням, цінувати в них естетичні якості і помічати добре в роботах однокласників. Поступово в живописних і графічних роботах школярів з'являється більше декоративних деталей, ускладнюються колірне відношення. Кращі твори юних художників мають цінніші якості:

• безпосередність і відкритість;

• неординарний, динамічний погляд на світ;

• лаконізм і образність;

• виділяється (розміром або кольором) не те, що розташовано на першому плані, а те, що важливіше;

• форма і колір не копіюють натуру, а виражають її сутність;

• дія розгортається перед нами, а не йде в недосяжну далечінь перспективи. Ми стаємо учасниками або бажаними глядачами.