27. Керівництво композиційною діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва. Основні поняття композиції.

Діти створюють композиції у графіці, живопису і декоративно-прикладному мистецтві. Вони використовують різні матеріали і техніки, вивчають народні промисли.

Починаючи з 1^го класу на конкретних прикладах, можна знайомити школярів з основними поняттями композиції такими як:

• Гармонія, врівноваженість, підпорядкованість, співмірність;

• Симетрія, асиметрія, дисиметрія;

• Метр і ритм;

• Контраст, нюанс, однаковість;

• Пропорції, відносини;

• Розмір, масштаб;

• Колірна гармонія (основні і похідні кольори, споріднені кольори, контрастні кольори, теплі і холодні відтінки та ін.);

• Фактура, структура, текстура.

Ці поняття не повинні залишитися для учнів лише спеціальними, загадковими термінами. Завдання вчителя в роботі з різними матеріалами звертати увагу дітей на створення гармонійних відносин і підкреслювати змістовні і естетичні якості кожної композиції.

Керуючи композиційною діяльністю школярів, учитель акцентує увагу на тих чи інших виражальних засобах, ставить конкретні навчально-творчі завдання з їх використанням. Наприклад, в образотворчій діяльності:

• визначити формат (горизонтальний або вертикальний);

• освоїти всю площину паперу;

• визначити композиційний центр;

• знайти відношення зображення та фону;

• обрати колорит і основні колірні відносини.

У монотипії та друку за трафаретом доречно познайомити з дзеркальною і повторною симетрією. Специфічним для графіки є виразність силуету, контуру і фактури. Тут можна звернути увагу на різні типи силуету: глухий, відкритий і ажурний.

Аплікація і ажурне вирізання (витинанка) дають можливість відчути велику форму і деталі.

«Витинання без залишків» наочно показує можливості перетворення вихідної форми.

У ліпленні і скульптурі знайомимося з закономірностями об'ємно-просторової композиції.

28. Позакласна і позашкільна робота вчителя, образотворчого мистецтва, дпм та дизайну.

Позакласна і позашкільна робота з дітьми в гуртках та студіях образотворчого мистецтва, декоративно-прикладного мистецтва і дизайну, проведення екскурсій, олімпіад, пленерів, організацій шкільних свят та ін., дозволяє розшифрувати, поглибити і конкретизувати отримані на уроках знання, набуті вміння та навички.

Діти можуть проявляти велику організаторську, творчу і виконавську самостійність, виконувати більш складні мистецькі проекти. Тут з'являється можливість більш тісної співпраці школярів різного віку, об'єднаних спільними інтересами і захопленнями.

Успішно проводити заняття в художніх гуртках і студіях може вчитель, що досконально знає цей вид творчості та володіє високим ремеслом в цій області.

Організація заходу з естетичного виховання поза школою, потрібно точно визначити його мету і поставити відповідні завдання.

Необхідно дбати про безпеку дітей, враховувати їх фізичні та психічні можливості. Через деякий час після проведення заходу, обговорити його з учасниками, підвести разом і зробити висновки.

При організації нових спеціалізованих гуртків та студій, слід враховувати місцеві традиції, затребуваність цього виду творчості, технічні можливості та досвід вчителя.

29. Ігрові форми навчання на уроках естетичного циклу.

Ігрові методи освоєння і закріплення навчального матеріалу — це такі методи і прийоми організації навчально-виховного процесу, які використовують основні особливості ігрової діяльності:

• Вживання в образ або професію;

• Виконання всіх правил гри;

• Змагання та співпереживання;

• Співпраця та взаємодопомога;

• Повторення ігрових дій.

Ігрові методи навчання мають найцінніші і не замінні якості, вони дозволяють:

• Зняти напругу, постійної екзаменаційної ситуації на уроці;

• Оживляють процес навчання;

• Дозволяють пов'язати його з реальним життям;

• Або, навпаки, дають можливість створити ідеальні умови;

• У грі діти більше спілкуються, співпереживають, надають один одному допомогу і підтримку.

Зважаючи на те, що у молодшому шкільному віці типовими видами художньої діяльності є ігрові, образотворчі, музичні, проектно-художні, важливо ураховувати зміст та методику художньо-ігрової діяльності.

Внутрішній «всесвіт» дитини розвивається у триєдиній співдружності інтелектуальних-емоційних-предметно-маніпуляційних дій.

Співвідношення мистецтва і гри закладене у сутність поняття «художньо-ігрова діяльність», а саме «ігровий дизайн».

Творча гра починається з прийняття ролі, (дизайнер) уявлення мети та правил гри. Якщо це проектно-художня діяльність, тоді вона ведеться відповідно основним станам проектування. Але не усі ігри спрямовані на створення матеріального (художнього) виробу. Прикладом рольової гри можна нагадати ситуацію «Химчистка», в якої діти закріплюють та демонструють свої знання з кольорознавства.

ПЕДАГОГИКА