- •Методика
- •6. «Сприйняття мистецтва» як вид художньо-пізнавальної діяльності.
- •11. Шляхи активізації проектно-художньої діяльності
- •3, 14, 15. Учбовий матеріал кожної теми включає наступні компоненти:
- •14, 15. Мета і завдання системи вправ.
- •17. «Сприйняття» як вид навчальної художньо-пізнавальної діяльності школярів на уроках естетичного циклу.
- •18. Профорієнтаційна робота вчителя на заняттях естетичного циклу.
- •19. Формування і розвиток почуття кольору у школярів на заняттях образотворчого мистецтва та дпі.
- •21. Особливості дитячих малюнків учнів 1-7 класів.
- •Перші художні досліди або гри з формою.
- •Зображувальна діяльність.
- •Мистецтво чи гра.
- •Художня творчість і образотворча грамота.
- •24. Дидактичні проблеми «Колір і фарба» згідно з програмами «Образотворче мистецтво та художня праця».
- •27. Керівництво композиційною діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва. Основні поняття композиції.
- •28. Позакласна і позашкільна робота вчителя, образотворчого мистецтва, дпм та дизайну.
- •1. Предмет педагогической науки
- •2. Категории педагогики
- •3. Задачи педагогической науки
- •4. Связь педагогики с другими науками
- •5. Методы педагогических исследований
- •6. Система педагогических наук
- •7. Профессиональная педагогика
- •8. Функции социального института образования
- •9. Педагогика: наука и практика
- •10. Становление педагогики в россии
- •11. Организационные формы обучения
- •12. Отечественная педагогика
- •13. Цели и задачи педагогики
- •14. Объект педагогики
- •15. Виды педагогической деятельности
- •16. Личность как объект и предмет педагогики
- •17. Цель формирования личности
- •18. Принципы формирования личности
- •19. Противоречия и трудности формирования личности
- •20. Общность как объект и предмет педагогики
- •21. Общество и его педагогические сферы
- •22. Сущность воспитания и воспитанности
- •23. Место воспитания в педагогической системе
- •24. Концептуальные основы педагогики
- •25. Содержательные принципы воспитания
- •26. Организационные принципы воспитания
- •27. Методические принципы воспитания
- •28. Организация воспитания
- •29. Методы воспитания
- •30. Способы практического воспитания
- •31. Нравственное воспитание
- •32. Другие виды воспитания
- •33. Педагогическая сущность образования
- •34. Система образования в стране
- •35. Общие понятия о дидактике
- •36. Структура педагогического процесса
- •37. Педагогические цели
- •38. Содержание образования
- •39. Теория образования
- •40. Сущность обучения
- •41. Педагогические принципы
- •42. Дидактические принципы высшей и средней школы
- •43. Методы обучения и воспитания
- •44. Дидактика и педагогическое мастерство
- •45. Развитость и развитие личности в педагогике
- •46. Принципы развития личности
- •47. Средства и формы педагогического процесса
- •48. Развитие мышления
- •49. Гуманитарное развитие
- •50. Демократическое развитие
- •51. Экономическое развитие
- •52. Основы специального развития
- •53. Педагогическое проектирование
- •54. Педагогические системы
- •55. Средства обучения
- •56. Этапы педагогического проектирования
- •57. Формы и принципы педагогического проектирования
- •58. Проектирование педагогического объекта
- •59. Виды педагогического творчества
- •60. Педагогические технологии и технология обучения
- •61. Проектирование технологии обучения
- •62. Основные дидактические концепции
- •63. Законы и закономерности обучения
- •64. Теория поэтапного формирования умственных действий
- •65. Этапы формирования умственного действия и типы учения
- •66. Развивающее обучение
- •67. Интенсификация обучения
- •68. Групповые формы учебной деятельности
- •69. Сущность проблемы обучения
- •70. Методы обучения
- •71. Методика, технологии и методические системы
- •72. Цели и условия успешного проблемного обучения
- •73. Основные формы проблемного обучения
- •74. Совместная продуктивная деятельность
- •75. Модульное обучение
- •76. Виды рейтингового контроля при модульном обучении
- •77. Открытые системы интенсивного обучения
- •78. Информационные технологии
- •79. Инновационное обучение
- •80. Программированое обучение. Основные принципы и достоинства
- •81. Традиционные технологии обучения
- •82. Программированное обучение
- •83. Производственно– профессиональное обучение
- •84. Основные виды образовательных учреждений
- •85. Государственные образовательные стандарты и образовательные программы
- •86. Инновации в образовании
- •87. Общая методика формирования знаний
- •88. Общая методика формирования навыков
- •89. Общая методика формирования умений
- •90. Профессиональное обучение взрослых в организациях
19. Формування і розвиток почуття кольору у школярів на заняттях образотворчого мистецтва та дпі.
Колірні враження, кольорові художні матеріали, емоційний вплив колірних поєднань і асоціації, які з ними пов'язані, є сильними збудниками до створення художнього образу.
Завдання педагога розширити і збагатити колірну палітру кожної дитини. Для цього вчитель чередує теми, що вимагають різної кольорової гами. Він привчає дітей порівнювати композиційні форми (кольорові плями) не тільки за формою і розміром, але і за:
колірним тоном;
світлотою;
насиченістю (яскравістю);
тепло-холодністю.
Розвиваючи почуття міри, вчитель звертає увагу учнів на ступінь прояву колірних контрастів, знайомить з основами кольорознавства і демонструє широкий діапазон змішування фарб.
Сутність малювання з натури, по пам'яті і за уявою.
Кожен з цих видів малювання має свою специфіку, вирішує певні завдання і вимагає особливої організації.
Молодші діти малюють, в основному, по пам'яті і за уявою. Їхні знання про зображення предметів базуються, здебільшого, на безпосередніх спостереженнях і спонтанному запам'ятовуванні. Великий вплив на формування дитячих уявлень про світ надають ілюстрації в дитячій літературі.
Поступово школярі привчаються цілеспрямовано вивчати натуру. Їхні малюнки збагачуються деталями, більш складними колірними відносинами.
Малюючи з натури під керівництвом вчителя, підлітки вчаться:
визначати розміри;
порівнювати пропорції;
виявляти характер і пластику предметів;
розташовувати їх на площині;
передавати перспективу.
Виконуючи начерки та етюди з натури, школярі привчаються:
відбирати головне;
передавати рух;
працювати з різними матеріалами;
відпрацьовувати техніку малюнка і живопису.
Малювання «по пам'яті» можна організувати на уроках образотворчого мистецтва або проводити, як завершальний етап після проведення екскурсій, прогулянок, відвідування театру та ін.
Під час екскурсії або прогулянки вчитель акцентує увагу учнів на стані природи, особливості архітектури, характері і пропорціях тварин (у зоопарку), на важливих і значущих деталях. Потім вони виконують малюнки по пам'яті в класі або вдома. Для розвитку зорової й емоційної пам'яті дітям важливо не тільки уважно вивчати натуру, а й вчитися утримувати в пам'яті побачене. Для цього вони виконують спеціальні вправи.
Школярі кілька хвилин розглядають постановку (натюрморт), потім його закривають і вони малюють те, що запам'ятали. Спочатку можна кілька разів відкривати і закривати постановку, щоб учні могли порівняти свій малюнок з натурою.
Поступово їм вдається виділити і запам'ятати все більше характеристик і малюнок виходить більш повний і завершений.
З накопиченням досвіду школярі малюють по пам'яті, розглядаючи натуру тільки один раз, але більш тривало. Такі вправи розвивають у дітей цілісне бачення.
Створюючи ілюстрації до казок, віршів і розповідей, або зображаючи асоціації, що виникають при прослуховуванні музичних творів, учні малюють за уявою, спираючись на досвід і фантазію.
У малюнках «за уявою» найбільш відкривається сприйняття школярами навколишнього світу, проявляються ціннісні орієнтації і переваги, зокрема, − естетичний смак.
Вчителю слід активно використовувати розвиваючі можливості всіх трьох видів малювання: з натури, по пам'яті і за уявою.