- •Методика
- •6. «Сприйняття мистецтва» як вид художньо-пізнавальної діяльності.
- •11. Шляхи активізації проектно-художньої діяльності
- •3, 14, 15. Учбовий матеріал кожної теми включає наступні компоненти:
- •14, 15. Мета і завдання системи вправ.
- •17. «Сприйняття» як вид навчальної художньо-пізнавальної діяльності школярів на уроках естетичного циклу.
- •18. Профорієнтаційна робота вчителя на заняттях естетичного циклу.
- •19. Формування і розвиток почуття кольору у школярів на заняттях образотворчого мистецтва та дпі.
- •21. Особливості дитячих малюнків учнів 1-7 класів.
- •Перші художні досліди або гри з формою.
- •Зображувальна діяльність.
- •Мистецтво чи гра.
- •Художня творчість і образотворча грамота.
- •24. Дидактичні проблеми «Колір і фарба» згідно з програмами «Образотворче мистецтво та художня праця».
- •27. Керівництво композиційною діяльністю учнів на уроках образотворчого мистецтва. Основні поняття композиції.
- •28. Позакласна і позашкільна робота вчителя, образотворчого мистецтва, дпм та дизайну.
- •1. Предмет педагогической науки
- •2. Категории педагогики
- •3. Задачи педагогической науки
- •4. Связь педагогики с другими науками
- •5. Методы педагогических исследований
- •6. Система педагогических наук
- •7. Профессиональная педагогика
- •8. Функции социального института образования
- •9. Педагогика: наука и практика
- •10. Становление педагогики в россии
- •11. Организационные формы обучения
- •12. Отечественная педагогика
- •13. Цели и задачи педагогики
- •14. Объект педагогики
- •15. Виды педагогической деятельности
- •16. Личность как объект и предмет педагогики
- •17. Цель формирования личности
- •18. Принципы формирования личности
- •19. Противоречия и трудности формирования личности
- •20. Общность как объект и предмет педагогики
- •21. Общество и его педагогические сферы
- •22. Сущность воспитания и воспитанности
- •23. Место воспитания в педагогической системе
- •24. Концептуальные основы педагогики
- •25. Содержательные принципы воспитания
- •26. Организационные принципы воспитания
- •27. Методические принципы воспитания
- •28. Организация воспитания
- •29. Методы воспитания
- •30. Способы практического воспитания
- •31. Нравственное воспитание
- •32. Другие виды воспитания
- •33. Педагогическая сущность образования
- •34. Система образования в стране
- •35. Общие понятия о дидактике
- •36. Структура педагогического процесса
- •37. Педагогические цели
- •38. Содержание образования
- •39. Теория образования
- •40. Сущность обучения
- •41. Педагогические принципы
- •42. Дидактические принципы высшей и средней школы
- •43. Методы обучения и воспитания
- •44. Дидактика и педагогическое мастерство
- •45. Развитость и развитие личности в педагогике
- •46. Принципы развития личности
- •47. Средства и формы педагогического процесса
- •48. Развитие мышления
- •49. Гуманитарное развитие
- •50. Демократическое развитие
- •51. Экономическое развитие
- •52. Основы специального развития
- •53. Педагогическое проектирование
- •54. Педагогические системы
- •55. Средства обучения
- •56. Этапы педагогического проектирования
- •57. Формы и принципы педагогического проектирования
- •58. Проектирование педагогического объекта
- •59. Виды педагогического творчества
- •60. Педагогические технологии и технология обучения
- •61. Проектирование технологии обучения
- •62. Основные дидактические концепции
- •63. Законы и закономерности обучения
- •64. Теория поэтапного формирования умственных действий
- •65. Этапы формирования умственного действия и типы учения
- •66. Развивающее обучение
- •67. Интенсификация обучения
- •68. Групповые формы учебной деятельности
- •69. Сущность проблемы обучения
- •70. Методы обучения
- •71. Методика, технологии и методические системы
- •72. Цели и условия успешного проблемного обучения
- •73. Основные формы проблемного обучения
- •74. Совместная продуктивная деятельность
- •75. Модульное обучение
- •76. Виды рейтингового контроля при модульном обучении
- •77. Открытые системы интенсивного обучения
- •78. Информационные технологии
- •79. Инновационное обучение
- •80. Программированое обучение. Основные принципы и достоинства
- •81. Традиционные технологии обучения
- •82. Программированное обучение
- •83. Производственно– профессиональное обучение
- •84. Основные виды образовательных учреждений
- •85. Государственные образовательные стандарты и образовательные программы
- •86. Инновации в образовании
- •87. Общая методика формирования знаний
- •88. Общая методика формирования навыков
- •89. Общая методика формирования умений
- •90. Профессиональное обучение взрослых в организациях
11. Шляхи активізації проектно-художньої діяльності
В процесі навчання широко використовуються наступні форми і методи стимуляції творчого розвитку особи школяра:
проблемний виклад теоретичного матеріалу;
широке застосування евристичних методів і заснованих на їх принципах стратегій і тактик, пошуку нових рішень;
системи регулярного творчого тренінгу, що включає цілий ряд спеціальних прийомів та методів;
творчі ігри.
Завданням кожного віку школярів відповідають певні форми контролю та заохочення. В процесі проектно-художньої діяльності учнів початкових класів частіше змінюємо види завдань, обираємо різні матеріали та техніки. Звертаємо увагу на позитивні якості виконаних робіт. У середніх класах робимо акцент на точному виконанні всіх параметрів завдання. Відмічаємо творчі якості кожного учня.
У старших класах доцільно вводити:
обговорення, аналіз, опонування і захист кожного завдання;
контрольні і домашні роботи;
виконання групового проекту;
конкурси та олімпіади на кращий проект, твір;
виставки кращих робіт.
12. Умови формування та розвитку творчих здібностей учнів в ході проектно-художньої діяльності на заняттях образотворчого мистецтва, ДПМ та дизайну ми представили у вигляді (таб. №1), де показано , що за наявності певних завдатків творчі здібності виявляються в процесі активної життєдіяльності і під впливом цілеспрямованого навчання, виховання і самотворення особистості.
УМОВИ РОЗВИТКУ
Стосовно учбової проектно-художньої діяльності ми умовно виділяємо п’ять рівнів розвитку творчих здібностей:
(0) рівень — «репродуктивний» (що передує);
(1) рівень ― «дослідницький» (початковий);
(2) рівень — «комбінаторний» (середній);
(3) рівень ― «перетворюючий» (достатній);
(4) рівень — «винахідницький» (високий).
Вищі рівні розвитку до творчості не виключають передуючі, та базуючись на них, включають їх як необхідні складові елементи.
Під «репродуктивним» рівнем розвитку здібностей ми маємо на увазі самий початковий етап прояву самостійності — передування творчості. Він припускає уміння відтворювати завданий об’єкт, якісне його виконання, точне дотримання вказаних параметрів, способів дії і тому подібне. Для досягнення цього рівня розвитку здібностей учням пропонуються завдання «за зразком».
Кажучи про «дослідницький» характер діяльності, що знаменує початковий рівень розвитку творчих здібностей, ми маємо на увазі володіння прийомами самостійного аналізу, синтезу і узагальнення спостережуваних явищ, визначення їх суті, виявлення причинно-наслідкових зв’язків і тому подібне. В дослідницьку діяльність школярів ми включаємо уміння організувати досліди для виявлення різних властивостей матеріалів, можливостей конструкцій, особливостей сприйняття форми, кольору і ін.
«Комбінаторний » рівень розвитку творчих здібностей в проектно-художньої діяльності зв’язаний з розумінням закономірностей побудови геометричних форм, і можливостей створення площинних, і об’ємних модульних елементів, і побудова з них модульних структур (орнаментальних композицій, багатоцільових збірно-розбірних конструкцій, що трансформуються і легко складаються). Цей рівень розвитку творчих здібностей характеризується високою продуктивністю і якістю селекції (відбору необхідних елементів, раціональних і виразних комбінацій з них).
Достатній, або «перетворюючий» рівень розвитку творчих здібностей передбачає вільне володіння різними способами перетворення і трансформації окремих форм або об’єктів, з метою їх адаптації до конкретної композиційної ситуації, або вдосконалення різних параметрів виробу (завдання «по умові»). Цей рівень здібностей виявляється в зростаючому критичному відношенні учня до навколишньої дійсності, в схильності до раціоналізаторської і перетворюючої діяльності.
Високий («винахідницький») рівень припускає самостійну постановку і пошук вирішення проблем. Він характеризується неординарністю, альтернативністю і високою продуктивністю мислення, широтою перенесення знань і умінь, з одного виду діяльності на другий (завдання «по власному задуму»).