50.Навчання читання. Розвиток техніки читання та навчання різних видів читання.

Уміння і навички, що забезпечують процес читання, умовно поділяють на дві групи:

а) ті, що пов'язані з «технічною» стороною читання б) ті, що забезпечують смислову переробку матеріалу – встановлення смислових зв'язків між мовними одиницями різних рівнів. Види читання: 1) читання про себе 2) вголос 3) переглядове 4) ознайомлювальне 5) вивчаюче. Приклади завдань і форм перевірки для розвитку ознайомлювального читання: 1. Прочитайте текст та дайте відповіді на питання за основним змістом тексту. Питання, що охоплюють всі основні моменти тексту, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них не можна було відповісти реченням, взятим з тексту - учнів варто привчати інтегрувати зміст декількох речень. 2. Знайдіть відповіді на передтекстові питання. Важливим завданням методики є формування і підтримання інтересу до читання.

50. Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності. Читання з розумінням

основного змісту тексту (ознайомлювальне читaння) Особливостями цього способу читання є високий темп ознайомлення усім текстом, точність розуміння основного змісту та найбільш суттєвих

деталей. Для досягнення цієї мсти, за даними С.К.Фоломкіної, цілком достатньо розуміння 75% основного змісту за умови, якщо решта 25% не містить ключових положень, суттєвих для розуміння змісту всього тексту.

Темп ознайомлювального читання для різних мов буде дещо різнитися: для англійської та французької мов - 180 слів/хв., для німецької – 150 слів/хв.

У процесі ознайомлювального читання переслідуються такі комунікативні цілі:

визначити тему, яка висвітлюється в тексті, які проблеми в ньому розглядаються; що саме говориться в тексті у зв'язку з проблемою; виділити основну думку; вибрати головні факти, випускаючи другорядні;

виразити своє ставлення до прочитаного.

Учні повинні зрозуміти основний зміст тексту, осмислити здобуту інформацію в залежності від рівня знань та інтересів. Повнота розуміння повинна бути в межах 75%. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії: прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту, словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови або утворених шляхом конверсії; ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту; визначати смислові частини тексту та зв'язки між ними; користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем, виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти основний зміст тексту.

З метою виявлення розуміння учнями основної інформації тексту викопуються вправи такого характеру:1. Прочитати заголовок (початкові речення) і сказати, про що може розповідатися у тексті.

2. Дати відповіді на запитання вчителя щодо основного змісту (допускаються відповіді рідною мовою).

3. Вибрати з кількох запропонованих учителем заголовків найбільш прийнятний.

4. Послухати твердження і виправити неправильні (які не відповідають змісту).

5. Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють зміст тексту.

6. Підібрати до запитань правильні відповіді згідно з основним змістом.

7. Вибрати з оцінюючих суджень те, яке відповідає думці читця про прочитаний текст, проблему.

8. Коротко передати основний зміст тексту рідною мовою.

9. Висловити свою думку про зміст тексту, дати йому оцінку (рідною мовою).

10. Читання з повним розумінням тексту (вивчаюче читання) ??A?но повного і точного розуміння інформації тексту і критичного осмислення цієї інформації. Однією з цілей такого читання є формування в учнів умінь самостійно долати труднощі мовного та смислового характеру.

Це вдумливе читання, яке здійснюється у повільному темпі - 50-60 слів/хв., а його об'єктом є „вивчення" не мовного матеріалу, а тієї інформації, що подається у тексті.

51. Аналітичне і синтетичне читання

Аналітичне читання як таке не завжди правильно тлумачиться в практицінавчання іноземної мови.

Доводиться зустрічатися з хибними поглядами, згідно з якими для аналітичного читання характерне таке:

1. аналіз усього тексту, що читається;

2. використання тексту для обов'язкового різностороннього аналізу:лексичного, граматичного, фонетичного тощо;

3. використання аналізу тексту для повторення теоретичного матеріалу з граматики, фонетики, правил читання тощо.

В зв'язку з цим слід зазначити, що аналітична робота над текстом не є самоціллю; вона є одним з засобів навчання учнів вільно читати, розуміти і вразі потреби перекладати іншомовні тексти. Отже, застосовуючи різні види аналітичної роботи над текстом, ми повинні ясно уявляти собі мету цієї роботита можливі практичні наслідки. Таким чином, увагу учнів треба привертати насамперед до таких явищ, якістановлять реальну трудність для них в процесі читання та розуміння інформації,що міститься в тексті.

Об'єктом аналітичного розгляду в тексті повинні бути:

1. Речення, що містять нові слова, про значення яких можна догадатися наоснові контексту, аналізу слово творчих елементів, асоціювання з подібними щодоформи і тотожними щодо змісту словами рідної мови, а також на основі знанняфактів, про які йде мова в тексті.

Аналіз таких речень допомагає учням навчитися швидко розуміти значну кількість незнайомих слів при читанні, а це розширяє можливості використання іншомовної літератури на основі знань, набутих у школі.

2. Незнайомі слова, для розуміння яких треба вдаватися до словника. Тутйдеться про слова, які мають численні значення, і тому вибір у словниковійстатті потрібного еквівалента потребує попередньої орієнтації щодо граматичноїформи та функції нового слова.

3. Речення, в яких дієслова вжито в складних часових формах, причомудопоміжне дієслово відділене від смислового дієслова іншими словами.