102. Перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету збору за місця для паркування автотранспорту та туристичного збору

Відповідальність за правильність нарахування, повноту та своєчасність сплати збору за місця для паркування транспортних засобів до бюджету покладається на платників збору. Контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати збору за місця для паркування транспортних засобів здійснює державна податкова інспекція.

Контроль починається в податкових органах з перевірки розрахунку збору за місця для паркування автотранспорту. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування Увага звертається на повноту і правильність заповнення всіх реквізитів, а також на достовірність ставок, застосованих у розрахунку. Сума збору, яка підлягає сплаті за податковий (звітний) квартал і відображається в податковій декларації, розраховується за формулою: P = S * C * D, де Р – сума збору; S - площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа земельної ділянки під комунальними гаражами, стоянками, паркінгами (будівлями, спорудами, їх частинами), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для паркування легкових автомобілів С - ставка збору, яка встановлюється у розмірі 0,03 та 0,05 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; D - сумарна кількість днів за податковий (звітний) квартал, впродовж яких проводиться діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів. Також відбувається перевірка площі місця для паркування транспортних засобів.

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Податковий інспектор самостійно розраховує суму податку в окремій колонці та виводить відхилення від даних платника.

Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства у частині справляння туристичного збору здійснюється органами державної податкової служби та Спеціалізована державна податкова інспекція з роботи з великими платниками податків.

Контроль починається в податкових органах з перевірки розрахунку туристичного збору. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 268.5.1 (268.5.1. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою) цієї статті, за вирахуванням податку на додану вартість

Також перевіряється включення вартості харчування і побутових послуг (До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги)

Перевіряється зазначення суми сплаченого збору у рахунку (Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання).

Терміни сплати - Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

1. Теоретичні засади податкового менеджменту: поняття, об’єкт та суб’єкт управління, їх взаємозв’язок. Навести приклади управлінських рішень у сфері оподаткування, що не відповідають об’єктивним закономірностям розвитку об’єкту

2. Складові податкового менеджменту (схема)

3. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: законотворча діяльність, консультаційне обслуговування, податкове рахівництво, оптимізація оподаткування

4. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: планування і прогнозування податкових надходжень, податковий контроль, управління податковим боргом

5. Взаємозв’язок складових податкового менеджменту: законотворча діяльність і адміністрування податків

6. Податкове законодавство. Порядок застосування нормативно - правових актів у сфері оподаткування

7. Податкові консультації та наслідки їх застосування

8. Недоліки правового регламентування податкового менеджменту

9. Види відповідальності за порушення податкового законодавства, засади застосування штрафних санкцій

10. Фінансова відповідальність платників податків за порушення правил обліку

11. Фінансова відповідальність за порушення правил подання та зберігання звітності

12. Фінансові санкції у разі визначення суми податкового зобов’язання контролюючими органами та несвоєчасної сплати податків

13. Фінансові санкції за порушення порядку отримання та використання торгового патенту та порушення правил спрощеної системи оподаткування ФОП

14. Недоліки фінансової відповідальності та напрями удосконалення

15. Адміністративна відповідальність платників податків

16. Недоліки адміністративної відповідальності платників податків, напрями удосконалення.

17. Органи управління у сфері оподаткування (схема)

18. Державна податкова служба України: склад органів, їх підпорядкування.

19. Завдання Державної податкової служби України. Які з завдань дублюють функції податкових органів. Яка відмінність між завданнями і функціями?

20. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкових органів

21. Функції вищої ланки ДПС

22. Функції вищої ланки Державної податкової служби, які не виконує низова ланка

23. Функції низової ланки ДПС.

24. Функції низової ланки податкових органів, які не виконує вища ланка

25. Права керівників податкових органів

26. Права посадових осіб посадових органів

27. Права та обов’язки платників податків

28. Обов’язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів

29. Засади обліку платників податків

30. Етапи обліку платників податків. Послідовність дій на одному (на вибір студента) з етапів обліку

31. Взяття на облік юридичних осіб - платників податків (схема)

32. ДРФО: поняття, мета створення, джерела формування інформаційного фонду, зміст інформації

33. Облік платників ПДВ: поняття Реєстру, мета його створення, особи що підлягають обов’язковій і добровільній реєстрації

34. Порядок зняття з обліку юридичних осіб - платників податків

35. Облік податкових надходжень

36. Картка особового рахунку платника податку: зміст інформації, порядок ведення

37. Складові процесу розрахунків з бюджетом (схема)

38. Спосіб утримання, спосіб сплати податків і форми розрахунків з бюджетом.

39. Суб’єкт обчислення і суб’єкт сплати податку в механізмі організації розрахунків з бюджетом.

40. Відстрочка податкових зобов’язань платників податків

41. Розстрочка податкових зобов’язань платників податків

42. Порядок узгодження податкового зобов’язання

43. Організація самостійної сплати податків в Україні

44. Порядок оскарження дій податкових органів

45. Поняття планування і прогнозування податкових надходжень. Фактори, що впливають на якість планування та прогнозування

46. Порівняльна характеристика процесів планування і прогнозування податкових надходжень

47. Прогнозування податкових надходжень: поняття, методи, вихідні макропоказники

48. Загальна характеристика методів планування і прогнозування податкових надходжень

49. Фактори, що впливають на якість планування і прогнозування податкових надходжень

50. Поняття податкового боргу, його статуси та види

51. Джерела погашення податкового боргу

52. Податкове повідомлення - рішення і податкова вимога: зміст, підстави застосування

53. Пеня, порядок її нарахування

54. Примусове стягнення податкового боргу в Україні

55. Податкова застава: поняття, випадки виникнення права податкової застави. Доцільність застосування

56. Види операцій з активами, що потребують письмового узгодження з податковим органом, у разі виникнення права податкової застави. Порядок узгодження

57. Припинення права податкової застави

58. Податковий керуючий, його повноваження

59. Адміністративний арешт активів: поняття, види, випадки застосування

60. Відмінності умовного арешту активів від податкової застави

61. Механізм арешту активів, напрями його вдосконалення

62. Чи можна арешт активів вважати примусовим способом стягнення податкового боргу. Відповідь обґрунтуйте. Вкажіть недоліки механізму арешту активів

63. Чи можна податкову заставу вважати засобом примусового стягнення податкового боргу. Відповідь обґрунтуйте. Недоліки механізму застосування податкової застави в Україні

64. Чи можна податкову заставу і адміністративний арешт активів вважати методами примусового стягнення податкового боргу. Відповідь обґрунтуйте

65. Порівняльна характеристика випадків виникнення права податкової застави і арешту активів

66. Продаж активів (схема)

67. Продаж активів: порядок оцінки активів, оприлюднення інформації і розрахунків з бюджетом у результаті продажу

68. Безнадійний податковий борг, порядок його списання

69. Податковий ризик: поняття, об’єкт, суб’єкти, дискусійні питання

70. Джерела податкових ризиків (схема)

71. Види податкових ризиків, їх характеристика. Чому класифікація податкових ризиків залежно від суб’єкта ризику є умовною?

72. Джерела податкових ризиків. Характеристика джерел будь-якої групи на вибір студента

73. Кількісна оцінка податкових ризиків

74. Управління податковими ризиками

75. Сутність та зміст податкового контролю

76. Сутність та зміст податкового контролю. Порівняти визначення понять: “контроль”, “фінансовий котроль”, “податковий котроль”

77. Функції податкового контролю

78. Методи документального контролю

79. Методи фактичного контролю, їх характеристика, приклади застосування

80. Специфічні принципи податкового контролю (перелічити всі, охарактеризувати 5 на вибір студента).

81. Види перевірок податкових органів

82. Класифікація перевірок податкових органів (схема)

83. Порядок проведення документальних планових перевірок

84. Порядок проведення документальних позапланових перевірок

85. Порядок проведення фактичних перевірок

86. Загальна характеристика підготовчого етапу проведення документальної перевірки.

87. Комплекс контрольно-перевірочних дій при проведенні документальної перевірки

88. Структура акту перевірки. Вимоги до його складання

89. Документальна перевірка податкових зобов’язань з ПДВ

90. Документальна перевірка податкового кредиту з ПДВ

91. Перевірка достовірності витрат на відрядження

92. Перевірка достовірності витрат на підготовку кадрів

93. Перевірка достовірності витрат на рекламу

94. Перевірка достовірності представницьких витрат

95. Перевірка достовірності витрат на оплату праці

96. Перевірка достовірності витрат на утримання об’єктів соціально-культурної сфери

97. Перевірка достовірності відображення в обліку податкових наслідків від операцій з основними засобами

98. Податковий контроль при спрощеній системі оподаткування

99. Податковий контроль у сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності

100. Перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати в бюджет податку з доходів громадян, отриманих за місцем основної роботи

101. Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на майно

102. Перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету збору за місця для паркування автотранспорту та туристичного збору

82.Класифікація перевірок податкових органів (

Рівночасна перевірка, як правило проводиться за спеціальними рішеннями податкових органів.

Рівночасній перевірці, зокрема, підлягають:підприємства, які відносяться до складу однієї системи підпорядкування або за галузевим призначенням;підприємства, які займаються аналогічними видами діяльності;структурні підрозділи головного підприємства (філії, відділення, представництва, дочірні підприємства тощо);підприємства - партнери в господарських стосунках.

Проведення рівночасної перевірки є однією з самих складних перевірок контролюючих органів, оскільки потребує залучення значних матеріальних та трудових ресурсів, проведення великих обсягів робіт доперевірочної фази, чіткої координації проведення перевірочних процедур, професійно розробленої програми перевірки. визначення основних ризикових направлень перевірки, великої аналітичної роботи по зведенню результатів перевірки тощо.

Оперативна - це перевірка наступних питань:дотримання встановленого порядку розрахунків із споживачами за готівку з використанням РРО;грошових документів, лімітів готівки в касах та її використання при розрахунках за товари, роботи, послуги;наявності Свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, інших спеціальних дозволів;операцій з обміну іноземної валюти;марок акцизного збору;обстеження виробничих, складських, торгівельних та інших приміщень, що використовуються для отримання доходів або сплати податків з реклами, збору за припаркування автотранспорту, ринкового збору, курортного збору, збору за розміщення об'єктів торгівлі;інших питань, що виникають в ході оперативної перевірки. Оперативні перевірки проводяться за окремими планами органів державної податкової служби в складі не менше двох осіб.

Проведення оперативної перевірки починається, як правило, з фіксації службовою особою податкової служби факту закупівлі споживачем товару (замовлення, одержання послуги) або з негласної закупівлі товару. Контрольне замовлення може здійснюватися тільки з письмового дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби. Оперативні перевірки можуть також здійснюватись підрозділами податкової міліції у зв'язку з надходженням інформації щодо протиправних дій посадових осіб платника податків, правопорушень у сфері оподаткування ухилення від сплати податків тощо. В такому разі оперативні перевірки є позаплановими.

).

Позапланові - це перевірки, які не передбачені в планах роботи контролюючих органів і проводяться у разі необхідності за рішенням керівника контролюючого органу. Позапланові виїзні перевірки проводяться за наявності хоча б однієї з таких обставин:за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти порушення суб'єктом господарювання податкового законодавства;суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений термін документи обов'язкової звітності;виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;суб'єкт підприємницької діяльності подав скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності. якщо останній не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту;проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;платником подано декларацію з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Різновидами позапланових перевірок є зустрічні, тематичні і повторні перевірки.

Зустрічна перевірка проводиться на підприємствах, що є господарським партнером раніше перевіреного (або того, що перевіряється одночасно) суб'єкта підприємницької діяльності з метою з'ясування реальних обставин здійснення певної операції (операцій), повноти оприбуткування отриманої за нею продукції (товарів) або виручки від її реалізації за допомогою зіставлення відповідних даних обліку в обох підприємствах. Зустрічні перевірки проводяться державними податковими органами в міру виникнення необхідності в їх здійсненні, тобто в основній масі є позаплановими. Зустрічна перевірка проводиться на підставі:письмового звернення керівництва податкового органу, що здійснює перевірку підприємства, до органу податкової служби за місцем знаходження його партнера ,письмового розпорядження керівництва державного податкового органу на проведення перевірки партнерів підприємства із залученням фахівців з питань, які підлягають перевірці. Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається органом, який дає розпорядження або звернення на проведення перевірки.

При здійсненні зустрічної перевірки проводиться порівняння (співставлення) первинних і бухгалтерських документів щодо їх достовірності, ідентичності й відповідності записам руху коштів чи товарно-матеріальних цінностей за кількістю, ціною та вартістю у партнера (відправника, продавця) і отримувача тощо. За результатами проведеної зустрічної перевірки складається акт.

Раніше зустрічну перевірку здійснював той самий інспектор, що і основну - виїзну документальну.

Тематична перевірка охоплює окремі питання фінансово-господарської діяльності платника податків. До таких перевірок необхідно віднести перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету, відшкодування з бюджету податку на додану вартість, перевірку в разі ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності тощо. Такі перевірки проводяться в міру необхідності за рішенням податкового органу вищого рівня.

Повторна перевірка - це перевірка достовірності висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом.