55. Податкова застава: поняття, випадки виникнення права податкової застави. Доцільність застосування.

Податкова застава - це будь-які активи платника, які знаходяться в його власності на момент виникнення права податкової застави, з урахуванням суми податкового боргу. Співвідношення між сумою податкового боргу і вартістю активів, що перебувають у заставі законодавством чітко не визначено, і це питання вирішується індивідуально

Право податкової застави наступає у випадку:

- несплати податків у сумі самостійно визначеній платником - з дня наступного за останнім днем встановленим для сплати.

- несплата податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом - з дня наступного за граничним терміном, указаним у податковому повідомленні.

Доцільність застосування податкової застави : полягає в тому, що операції з активами, які знаходяться у податковій заставі, підлягають узгодженню :

- продаж, інші види відчуження, оренда рухомого і нерухомого майна, крім продажу готової продукції, робіт, послуг за звичайними цінами;

- використання майна, майнових прав та коштів для здійснення прямих або портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу;

- надання гарантій, поручительств, виплату дивідендів, розміщення депозитів та надання кредитів;

- ліквідацію майна за винятком форс-мажору.

Тобто, у податкових органів є своєрідна гарантія повернення податкового боргу, адже у разі його непогашення, застава може бути реалізована.

56. Види операцій з активами, що потребують письмового узгодження з податковим органом, у разі виникнення права податкової застави. Порядок узгодження.

Обов’язкового узгодження потребують такі види операцій:

1)продаж/оренда рухомого і нерухомого майна за винятком продажу продукції за звичайними цінами;

2)використання коштів або майна для здійснення прямих або портфельних інвестицій і використання цінних паперів, які засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступку вимог, виплата дивідендів;

3)ліквідація майна за винятком форс-мажорних обставин.

Узгодження операцій з цінними паперами здійснюється в порядку:

1)призначається податковий керуючий (з числа працівників податкових органів);

2)подається запит податковому керуючому з боку платника. В ньому роз’яснюється зміст операцій і фінансово-економічні наслідки проведення;

3)розгляд запиту і прийняття рішення щодо операцій з активами. Податковий керуючий має право заборонити проведення операції, якщо за його висновками цінові умови або форми розрахунку не приведуть до погашення податкового боргу. Розпорядження податкового керуючого про заборону має бути затверджене керівником податкового органу. Якщо на протязі 10 днів розпорядження про заборону не видається, то операція вважається узгодженою.

Активи платника звільняються від податкової застави за наявності наступних підстав:

1)платник погасив податковий борг у повному обсязі, про що свідчить відповідний документ;

2)платник подав декларацію;

3)податковий борг визнано безнадійним;

4)закінчився термін позовної давності по даному податковому боргу;

5)податковий орган отримав договір-поручительство на всю суму податкового боргу;

6)прийнято рішення про арешт активів (припинення податкової застави здійснюється на термін дії арешту);

7)платник отримав рішення про відміну раніше нарахованого податкового зобов’язання;

8)податковий орган прийняв рішення розстрочки або відстрочки.

В окремих випадках податковий орган може прийняти рішення про звільнення частини активів від податкової застави за умови, якщо вартість активів в двічі і більше разів перевищує суму.