22. Структура системи права

Система права характеризується певною структурою, тобто певної внутрішньою організацією забезпечує гідність та внутрішню узгодженість права. Класично до структури системи права входять три елементи, а саме це норма права інститут права та галузь права.

Основу системи права складає НОРМА ПРАВА як правило поведінки, що визначає правове положення суб’єктів, коло суб’єктів, різновиди відносин, що регулюються правом та межі правового впливу держави.

В процесі регулювання суспільних відносин норми права об’єднуються в більш широкі утворення, які і складають елементи системи права.

Значення норм права як елементу системи права полягає в тому:

• що вони є найменшим та центральним елементом системи права, що входе до складу інститутів та підгалузей права;

• визначають зміст можливої та необхідної поведінки суб’єктів права, а також можуть визначати та закріплювати міру юридичної відповідальності;

• мають внутрішню структуру, що складаються з гіпотези, диспозиції і санкцій;

• формалізуються у вигляді положень, джерел права;

• є основою застосування та тлумачення права.

Таким чином, норма права становить основу системи права та забезпечує формування інститутів, галузей та підгалузей права.

Наступним елементом системи права є ІНСТИТУТ ПРАВА, що складається із норм права та націлений на регулювання певного аспекту різновиду суспільних відносин в межах окремої галузі або підгалузі.

Значення інституту права полягає в тому:

• об’єднує в собі норми права, що узагальнені за єдиним видом предмету правового регулювання;

• забезпечує внутрішню організацію галузей та підгалузей права;

• націлений на регулювання певних різновидів суспільних відносин.

Ознаки інституту права:

• має відносну самостійність та незалежить від інших елементів права;

• складається з норм права;

• формуються об’єктивно, оскільки визначається особливостями розвитку і становлення тих або інших суспільних відносин;

• відображається в інститутах законодавства;

• поділяється на окремі різновиди за різноманітними критеріями.

ІНСТИТУТ ПРАВА – це елемент системи права, що складається із сукупності правових норм, які регулюють певний вид суспільних відносин.

Призначенням інституту права є регулювання окремих аспектів сфер суспільних відносин. І за допомогою правового інституту регулюються відносини в межах галузі, що мають спільний предмет і метод регулювання.

Правовий інститут класифікують за такими критеріями

1. В залежності від характеру врегулювання суспільних відносин:

   1. матеріальні, що вміщують норми права які визначають зміст суб’єктивних прав та юридичні обов’язки;

   2. процесуальні, що визначають порядок реалізації матеріальних норм;

2. В залежності від особливості суспільних відносин:

   1. інститут права в приватній підсистемі системи права;

   2. інститут права в публічній підсистемі системи права.

3. За сферою поширення:

   1. галузеві, що об’єднують в собі норми однієї галузі права;

   2. міжгалузеві, що об’єднують в собі норми деяких галузей права.

4. В залежності від складу:

   1. прості,що об’єднують в собі норми однієї галузі права;

   2. складні, що складаються з норм права та окремих простих інститутів.

5. За функціональним призначенням:

   1. регулятивні, що встановлюють позитивне регулювання, надаючи можливість реалізовувати інтереси суб’єктів;

   2. охоронні, що надають можливість реалізовувати санкції правових норм. інституту кримінальної відповідальності;

   3. функціональні інститути права, що мають особливе функціональне призначення та виконують певну допоміжну роль по відношенню до інших галузевих інститутів.

ГАЛУЗЬ ПРАВА є найбільшим елементом права, що забезпечує процес правового регулювання.

Ознаки галузі права:

1. Складаються із норм та інститутів права;

2. Здійснює правове рулювання певної сфери суспільних відносин;

3. Має об’єктивний характер виникнення, формування та функціонування, що зумовлено особливостями розвитку суспільних відносин та суспільства в цілому;

4. Комплекс галузей права складають систему права;

5. Галузь права зумовлена особливостями предмету та методу правового регулювання, також специфікою суб’єктів суспільних відносин;

6. Формальним виразом галузі права є галузь законодавства;

ГАЛУЗЬ ПРАВА – система норм прав, об’єднаних за різними критеріями в інститути права, що спрямовані на врегулювання певної однорідної сфери суспільних відносин, об’єднуючись загальним предметом та методом правого регулювання.

В залежності від сфери суспільних відносин, тобто предмету правового регулювання є сукупністю правових норм, що є елементами системи права, які регулюють якісно-однорідні сфери суспільних відносин за допомогою особливого методу.

В юридичні літературі є питання щодо розмежування критерії галузей, підгалузей та інститутів права. Саме тому найпоширенішим підходом до виокремлення самостійності галузі, підгалузі чи інституту права є наявність предмету, та методу, правового регулювання.

ПРЕДМЕТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ - сукупність суспільних відносин, що підлягають правовому регулюванню, та можуть бути узагальнені у окремі види або сфери.

По-перше, предмет правового регулювання визначає зміст правотворчої діяльності в процесі створення права,

по-друге, складається з певного кола суспільних відносин, які пов’язані між собою;

по-третє,

по-четверте, характеризує особливість динаміки розвитку суспільства в певних сферах. Має об’єктивний характер, оскільки пов’язаний з розвитком суспільства.

МЕТОД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ – це сукупність способів, прийомів та засобів правового впливу на суспільні відносини.

Ознаки:

1. Визначає межі правового впливу на суспільні відносини;

2. Характеризує зміст правового впливу на суспільні відносини;

3. Залежить від волевиявлення суб’єкта правотворчості;

4. Має власні різновиди;

5. Забезпечується примусовими засобами;

В сучасній юридичній літературі існує наступна класифікація методів правого регулювання: