- •1.Сутність категорій “менеджмент” та “управління”.
- •2.Складові сучасної системи креативного менеджменту.
- •3.Класифікація видів управління.
- •4.Зміст технічного та господарчого управління.
- •5.Складові сучасного державного менеджменту України.
- •6.Характеристика елементів менеджменту як системи.
- •7.Особливості структури менеджменту як виробничого процесу.
- •8.Класифікація сучасних форм управлінського труда.
- •9.Зміст евристичної форми управлінського труда.
- •10.Адміністративна та операторна форми управлінського труда.
- •11.Етапи становлення сучасної науки і практики менеджменту.
- •12.Основні ознаки домонополістичного етапу.
- •13.Етап “наукового менеджменту” – представники та основні погляди.
- •14.Етап “адміністративно-бюрократичний підхід” – класична школа.
- •15.Етап “рух за гуманні стосунки”.
- •16.Сучасний етап розвитку менеджменту та його принципові положення.
- •17.Етапи формування управлінської науки в Україні.
- •18.Сучасна класифікація об’єктів та видів управління господарюючих суб’єктів.
- •19.Завдання та зміст управління виробництвом, мтз та збутом у фірмах.
- •20.Управління інноваціями та маркетингом на підприємстві.
- •21.Завдання та зміст управління фінансами підприємства.
- •22.Управління персоналом (соціальне управління) та еккаутингом.
- •23.Ознаки фірми як юридичної особи.
- •24.Сучасна загальна класифікація підприємств – перелік та характеристика критеріїв.
- •25.Сучасні організаційно-правові форми бізнесу.
- •26.Особливості організації та менеджменту в діяльності спд (пп).
- •27.Приватне підприємство – організація діяльності та управління.
- •28.Менеджмент в тов та тдв.
- •29.Особливості та управління виробничих кооперативів.
- •30.Організація менеджменту ват та зат.
- •31.Суть та класифікація методів менеджменту.
- •32.Економічні методи менеджменту.
- •33.Організаційно-розпорядні методи менеджменту.
- •34.Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •35.Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •36.Суть та зміст функції “планування”.
- •37.Функція менеджменту “організація”, її роль та значення
- •38.Функція менеджменту “мотивація”.
- •39.Функція менеджменту “контроль”.
- •40.Поняття організаційної структури управління, фактори що її визначають.
- •41.Сучасна класифікація організаційних структур управління.
- •42.Порівняльна характеристика лінійної та функціональної організаційних структур.
- •43.Матричний тип організаційної структури управління, її переваги та недоліки.
- •44.Наукові принципи формування організаційних структур управління.
- •45.Сучасні вимоги до побудови організаційних структур управління.
- •46.Сутність поняття “управлінське рішення”, його місце в менеджменті фірми.
- •47.Сучасна класифікація управлінських рішень.
- •48.Технологія розробки управлінських рішень.
- •49.Сучасні методи оптимізації управлінських рішень.
- •50.Поняття та характеристика комунікацій в менеджменті.
- •51.Поняття інформації в комунікаціях та її види.
- •52.Етапи комунікаційного процесу.
- •53.Мова та ділове письмо як складова комунікацій у менеджменті.
- •54.Документи та інші носії інформації у менеджменті.
- •55.Компоненти психологічного портрету особистості менеджера.
- •56.Система вимог до сучасного менеджера.
- •57.Система навичок сучасного менеджера.
- •58.Професійні, особисті та ділові якості успішного менеджера.
- •59.Поняття “стиль керівництва”. “Стильові шкали”.
- •60.Характеристика авторитарного стилю керівництва.
- •61.Характеристика демократичного стилю керівництва.
- •62.Характеристика ліберального стилю керівництва.
- •63.Поняття конфлікту, його типи та чинники.
- •64.Сучасні методи вирішення конфліктів.
- •65.Основні вимоги до формування дієздатного колективу.
- •66.Наукова організація праці менеджера, її завдання та напрямки.
- •67.Соціальна та юридична відповідальність менеджерів.
13.Етап “наукового менеджменту” – представники та основні погляди.
Даний етап отримав назву "наукового менеджменту", оскільки співпав з масштабними науковими дослідженнями управління підприємствами. Родоначальниками цих досліджень були Фредерік Тейлор, Френк Гілбрейт і Лілія Гілбрейт, ГенріГант. Якщо коротко викласти зміст тейлоризму, то в ньому все зведено до того, щоб синхронізувати, з'єднати в єдине ціле працю людини й машини, створити своєрідний механізм "людина- машина". Тейлор і Гілбрейти, які починали свою кар'єру робітниками, займалися спостереженнями, замірами й аналізом операцій ручної праці, стимулюванням трудового внеску, нормуванням праці тощо. Подружжя Гілбрейт детально вивчало трудові рухи, систематизувало їх і спрощувало. Так, вивчаючи прийоми кладки цегли, Ф.Гілбрейт скоротив кількість рухів та сконструював спеціальні пристрої і в результаті робітник став укладати за годину 350 цеглин замість 120. Тейлором були сформовані 4 основних принципи наукового управління працею: заміна грубопрактичиих методів праці глибоконауковими (вивчення траєкторії рухів, організація робочих місць та інше); відбір і навчання робітників (інструктажі, напрацювання навиків і їх закріплення); налагодження співробітництва; чітке розмежування функцій між адміністрацією і робітниками. Тейлор описав особливості трудових процесів на ряді промислових підприємств і прийшов до висновку, що основна причина низької продуктивності праці прихована в недосконалості системи стимулювання робітників. Тому перше, з чого він почав - це розробив систему матеріальних стимулів,"прогресивну" систему оплати. Винагороду Тейлор уявляв не лише у грошовому виразі. Він радив підприємцям іти на поступки робітникам, оскільки це також нагорода (їдальні, дитячі садки, вечірні курси і т.д.). Тейлор довів: якщо ввести відповідні вдосконалення в трудовий процес і зацікавити робітника, то за відведений час він зробить у 3-4 рази більше, ніж при звичайному порядку роботи.
14.Етап “адміністративно-бюрократичний підхід” – класична школа.
В 20-ті роки виникла так звана класична школа, яку ще називають адміністративною школою в управлінні або школою адміністративно-бюрократичного підходу. Видатними представниками цієї школи були А Файоль (Франція), Л. Урвік (Англія), Джеймс Д. Муні та А. К. Рейлі (США), М. Вебер (Німеччина). Ці та інші прихильники класичної інколи розглядали проблеми ефективності організацій у більш широкому аспекті, включаючи перспективу та намагаючись визначати загальні характеристики і закономірності ефективної організації. Можливо, це пояснюється особливостями трудових біографій цих авторів, більшість з яких обіймали високі керівні посади в фірмах своїх країн, на відміну від Тейлора та Гілберта, які починали свої кар'єри простими робітниками. Прихильники класичної школи намагалися знайти універсальні принципи управління, додержуючи яких, можна досягти успіху організації. Ці принципи розроблялися ними у двох напрямах По перше, вони були впевнені, що, розробивши раціональну структуру організації, тобто здійснивши поділ її па підрозділи і робочі групи, можна завдяки цьому вже досягти успіху. Досягненням цього напряму досліджень було виділення функцій управління, вперше здійснене А. Файолем. Другий напрям досліджень класиків» стосувався організації управління людьми Наприклад, німецький учений М Вебер у понятті бюрократизму не вкладав негативного значення, а розглядав його як Ідеальний тип організації, що дає змогу досягти максимальної ефективності. Згідно з цією теорією, бюрократи та організація управління повинна грунтуватися на системі чітко визначених правил поведінки об'єктів управління, обов’язків, компетенції працівників регламентації їх праці аж до докладного опису окремих управлінських операцій. У нашій країні в цей період було закладено основи наукової організації управлінської пращ (НОУП), що багато в чому відповідало поглядам Вебера. Однак адміністративне-команди а система управління економікою спотворила в цілому обгрунтовані погляди «класиків» надмірною централізацією і регламентацією управління.