63.Поняття конфлікту, його типи та чинники.

Конфлікт - відсутність домовленості, згоди між двома та більше сторонами, які можуть бути конкр-ми особами або групами. Кожна сторона робить все, щоб була прийнята її точка зору, її ціль і заважає іншій стороні зробити те ж. Конфлікт частіше всього супроводжується агресією, погрозами, спорами, ворожістю, тому конфлікт - явище небажане, і його необхідно по можливості уникати. Сучасна точка зору полягає в тому, що деякі конфлікти не лише можливі, але можуть бути бажаними, можуть носити і в деяких випадках позитивнй характер. Конфлікти: 1)допомагають виявити різноманітність точок зору; 2) дають дод-ву інф-ю;3) допомагають виявити більшу кількість альтернатив, проблем. Як наслідок, більш ефект-не викон-ня поланів, стратегій. Типи конфліктів: 1)внутрішньоособистісний - даний тип може мати дисфункціональні, як і інші типи. Найбільш поширена форма - рольовий конфлікт, коли одній людині висувають протирічиві вимоги з приводу того, яким повинен бути результат її роботи. 2) міжособистісний - можливо, найбільш поширений та проявляєтьбся по різному. Частіше - боротьба кер-в за обмежені ресурси, капітал, узгодження проекту. 3) між особистістю та групою - такий може виникнути, коли ця особистість займе позицію, яка відрізняється від позиції групи. Або на грунті посадових обов’зків кер-ка:між необх-тю забезп-ти відпов-ну продуктивність і дотримуватись правил орг-ї. 4) міжгруповий - конфлікт між персоналом та адмін-ю; між лін-м та штабним перс-м; між функціон-ми групами всередині орг-ї. У всіх кон-ів є декілька причин. Осн-ми є: 1)розподіл ресурсів - рес-си завжди обмежені, тому важко їх розпод-ти між гркпами чи кер-ми. 2)взаємозалежність завдань - можливість кон-ту існує скрізь, де одна людина чи група залежить у викон-ні завдань від іншої людини чи групи. 3)розбіжністьв цілях . Чим більш спец-не п-во, тим вища можл-ть кон-ту. Це тому, що спеціалізовані підрозділи самі формують свої цілі і можуть приділити більше уваги їх досягненю, ніж цілям всієї орг-ї. 4) розбіжності в уявленнях та цінностях. Кожен може вважати, що лише він може впоратися з певним завданням. Цінності теж різні. 5)незадовільні комунікації - погана передача інформації є як причиною, так і наслідком кон-ту. Вона може діяти як каталізаторкон-ту, заважаючи окремим прац-м зрозуміти ситуацію з точки зору іншого.

64.Сучасні методи вирішення конфліктів.

Характеристика структурних методів вирішення конфліктів: 1) роз’яснення вимог до роботи - один з найкращих методів - гарне роз’яснення підлеглим того, що від них очікують в кожній ситуації 2) загальноорганізаційні комплексні цілі. Ідея, яка закладена в такі вищі цілі - спрямувати зусилля всіх учасників на досягнення спільної мети 3) структура системи винагород - люди, які вносять свій вклад в досягнення загальноорг-х цілей, допомагають людям та іншим групам, намагаються дійти до вирішення проблемкомплексно, повинні винагор-сь подякою, премією, просуванням по службі. Відомі п'ять основних міжособистісних стилів вирішення конфліктів: 1)ухилення - цей стиль припускає, що людина намагається запобігти, уникнути кон-ту. 2)зглажування (пристосування) - цей стиль хар-ся поведінкою, яка диктується переконанням, що варто сердитися, бо ми всі - одна команда. Нажаль, зовсім забувають про проблему, що лежить в основі кон-ту. 3) примушення (конкуренція) - спроби примусити когось прийняти свою точку зору. Той, хто намагається це зробити, не цікавиться думкою інших, йому хар-на агресія. 4)компроміс - цей стиль хар-ся прийняттям точки зору іншої сторони, але лише до певної міри. Є можливість задоволення обох сторін. Пошук компромісу на ранніх стадіях кон-ту може заважати діагнозу проблеми і скорочує час пошуку альтернативи. 5)вирішення проблеми (спіл-на діял-ть) - визнання розбіжності в судженнях і готовність ознайомитися з іншими точками зору, щоб зрозуміти причини конфлікту і знайти курс дій, прийнятний для всіх сторін.