24.Сучасна загальна класифікація підприємств – перелік та характеристика критеріїв.

Достатньо повна класифікація підприємства має бути забезпечена за умови використання таких ознак: 1) мета і характер діяльності (комерційні, некомерційні); 2) форма власності майна (приватні, колективні); 3) належність капіталу (національні, закордонні, змішані); 4) правовий статус і форма господарювання (одноосібні, корпоративні, орендні, повні тов., ТОВ, командитні); 5) галузево-функціональний вид діяльності; 6) технологічна і територіальна цілісність (материнські, дочірні); 7) розмір за чисельністю працівників( малі, середні, великі).

25.Сучасні організаційно-правові форми бізнесу.

Підприємництво може здійснюватись в різних організаційно-правових формах, які встановлюються законодавствомкраїни. В цьому виявляються нормативні аспекти підприємництва на етапі організації (реорганізації) фірми. Найбільш поширеними організаційними формами виробничого підприємництва є: 1. Одноосібне володіння (за законодавством України це може бути приватне підприємство – юридична особа, заснована на приватній власності громадянина України; сімейне підприємство – юридична особа, заснована на приватній власності членів однієї сім'ї; фізична особа, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності); 2. Партнерство (товариство з додатковою відповідальністю; певне товариство; командитне товариство);3. Корпорація – юридичний об'єкт, відокремлений від своїх безпосередніх власників. Крім того, законодавством України передбачені народні, орендні та державні підприємства, які теж можна віднести до розряду корпорацій. Особливе місце посідають кооперативи та фірми будь-якої організаційно-правової форми з іноземною кваліфікованою або некваліфікованою інвестицією, діяльність яких регламентується спеціальними законодавчими актами.

26.Особливості організації та менеджменту в діяльності спд (пп).

Підприємницька діяльність здійснюється від імені та під майнову відповідальність певними суб'єктами. Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути: -громадяни України, -інших держав, не обмежені законом у правоздатності, -юридичні особи всіх форм власності. Громадяни або фізичні особи (окремі індивідууми) виступають у цій якості як:а) організатори індивідуального виробництва, на якому застосовуються засоби виробництва, що належать йому, і використовується власна праця;б) організатори виробництва, де застосовуються капітал і наймана праця. Юридичні особи (товариства, акціонери, кооперативи, спільні підприємства, різні асоціації, об'єднання тощо) як суб'єкти підприємницької діяльності порівняно з індивідуальним підприємництвом займаються діяльністю більших масштабів з обов'язковим залученням найманої робочої сили. Як господарська діяльність підприємництво незалежно від виду й сфери діяльності фірми чи індивідуального підприємництва пропонує організацію і управління господарським процесом. Така діяльність може охоплювати різні її види: інноваційну, інжинірингову, виробничо-збутову, патентно-ліцензійну та іншу, в тому числі й торгівлю цінними паперами, консультаційну, торговельно-посередницьку. Права підприємця:-створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва; -купувати повністю або частково майно та набувати майнових прав; -самостійно формувати господарську діяльність, обирати поста чальників, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком; -укладати з громадянами трудові договори на використовування їхньої праці (контракти, угоди); -самостійно встановлювати форми, систему і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють на основі найму; -отримувати будь-який не обмежений за розмірами особистий доход; -брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції, користуватися державною системою соціального забезпечення та соціального страхування. Обов'язки підприємця: -укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, яких вони беруть на роботу за наймом; -здійснювати оплату праці особам, що працюють за наймом на рівні, що не нижчий за мінімальні розміри, встановлені законодавством, забезпечити відповідні умови та охорону праці, а також інші соціальні гарантії; -дотримуватись прав, щоб реалізувати законні інтереси споживачів; -забезпечувати високу якість і надійність вироблених товарів (наданих послуг); -отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства. Управління набуває відносно самостійного від об'єкта власності характеру, правомочності осіб чи органів (підрозділів, фірм), зайнятих використанням властивих управлінню функцій тоді, коли відбувається відокремлення управління від власності на засоби виробництва й вироблені продукти, коли для управління процесом виробництва наймаються професіонали-управлінці (менеджери). Отже, суть підприємництва полягає в тому, щоб в умовах невизначеності ринку знаходити можливість для якнайкращого використання власності у вигляді капіталу, патентних прав, майна та інших ресурсів, добиватися реалізації на практиці цих можливостей.