59. Організація роботи заточного відділення у цехах основного виробництва

Інструментальне господарство

До складу інструментального господарства входять:

1. Відділ або бюро інструментального господарства (ВІГ, БІГ).

2. Інструментальний цех.

3. Центральний інструментальний склад (ЦІС).

4. Інструментально-роздаточні комори (ІРК).

5. Загальнозаводські або цехові ділянки ремонту і відновлення інструменту.

Основні завдання інструментального господарства наступні:

1. Безперебійне забезпечення інструментами, оснащенням і приладами всіх виробничих підрозділів.

2. Контроль за правильною експлуатацією інструмента і оснащення, скорочення їх витрат.

3. Зменшення витрат на виготовлення, придбання, ремонт інструменту.

4. Підтримання мінімально необхідного запасу інструменту, оснащення, приладів.

1. Безпосередньо до ІРК має примикати заточний відділення, що спрощує передачу інструменту в переточування та подальшу його приймання. Інструментальний цех (ІЦ). На великих підприємствах для забезпечення основного виробництва спеціальним інструментом і оснащенням створюється ВЦ. Виробництво такого інструменту відноситься до одиничного і дрібносерійного типу. Це істотно впливає на структуру цеху, що складається з великої кількості дільниць: заготівельного, механічного, слюсарного, ковальського, термічного, штампів та прес-форм, модельного та ін Технічна підготовка виробництва інструментального цеху, як правило, зосереджується у відділі головного технолога підприємства. Програма видається в натуральному і грошовому виразах. Необхідно відзначити, що інструментальне господарство - дороге і відповідальний підрозділ на будь-якому виробництві. Тому аналізувати його роботу необхідно комплексно за наступною схемою: витрати на інструмент, що припадають на 1000 грн валового обсягу випуску продукції; частка витрат на інструмент в собівартості одиниці продукції; обсяг запасів інструменту та технологічного оснащення у відсотках до місячного витраті. За результатами аналізу розробляються необхідні заходи.

2. Заточка інструментів. Для заточення інструментів в цехах організуються заточувальні відділення. Заточення складних інструментів, потребують спеціального дорогого устаткування (черв'ячні фрези, шеверы, долбяки, протягання, резцовые голівки для конічних гвинтових коліс тощо.), виробляють централізовано в інструментальних цехах.

3. Одной із поважних функцій є організація технічного нагляду над експлуатацією инструментов:

4. - їх состояния;

5. - дотриманням правил эксплуатации;

6. - виконанням правил хранения;

7. - правильної заточенням тощо.

60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві

Ремонтне господарство підприємства - це сукупність підрозділів, які здійснюють технічне обслуговування та ремонти всіх видів обладнан­ня, будівель, споруд тощо, які є на підприємстві.

Головне завдання ремонтного господарства підприємства - забезпе­чити постійну експлуатаційну готовність виробничого обладнання та всіх інших засобів виробництва. До задач ремонтного господарства відноситься також мінімізація витрат на проведення ремонтних робіт, попередження прогресуючого зношення обладнання, недопущення виробничих аварій тощо.

Організаційно-виробнича структура ремонтного господарства підприємства визначається масштабами, типом та характером виробництва. На великих підприємствах створюються загальнозаводські та цехові ремо­нтні служби (рис. 10.1).

Рисунок 1 - Організаційно-виробнича структура ремонтного господарства великого підприємства

На невеликих підприємствах ремонтне господарство централізовано в масштабах підприємства. При значній енергомісткості виробництва до складу ремонтного господарства можуть входити підрозділи служби голо­вного енергетика підприємства.

Керівництво ремонтним господарством здійснює головний механік, якому безпосередньо підпорядковується відділ головного механіка та ре­монтно-механічні цехи підприємства. До складу відділу головного механіка може входити декілька бюро. Це - технологічне бюро, де здійснюється конструкторська (створення альбомів креслень кожного виду обладнання, змінних вузлів та деталей), технологічна (проектування технологічних процесів виготовлення змінних частин та проведення ремонтних робіт) та оперативна (комплектування ремонтних робіт змінними деталями, матері­алами, інструментом тощо) підготовка всіх видів ремонтних робіт, вклю­чаючи його модернізацію. Планово-виробниче бюро планує і контролює роботу ремонтних цехів та цехових ремонтних баз, складає звіти про вико­нання планів ремонтних робіт, здійснює аналіз техніко-економічних пока­зників ремонтного господарства підприємства. Група обладнання веде об­лік обладнання та слідкує за його переміщенням, контролює стан зберіган­ня обладнання та здійснює його щорічну інвентаризацію, складає замов­лення на придбання нового обладнання тощо.

Безпосередньо ремонтні роботи здійснюють ремонтно-механічні це­хи та цехові ремонтні бази. Ремонтно-механічні цехи можуть мати в своє­му складі спеціалізовані дільниці: демонтажну, заготовчу, механічну, слю­сарно-складальну, ковальську, зварювальну, термічну, відновлення дета­лей та інші. До складу цехових ремонтних баз входять механічні майстер­ні, слюсарні дільниці, комплексні ремонтні бригади, комори запасних час­тин тощо. Ремонтно-механічні цехи та цехові ремонтні бази повинні мати таке обладнання і засоби механізації, такий рівень кваліфікації ремонтних робітників, щоб в повному обсязі забезпечити виконання всіх видів ремон­тних робіт, виготовлення необхідних запасних частин та нестандартного оснащення тощо.

Ремонтні роботи виконуються на підприємствах за централізованою, децентралізованою або змішаною схемами. Централізована схема перед­бачає, що всі види ремонтних робіт здійснюються силами ремонтно-механічного цеху підприємства. Така система застосовується на невеликих підприємствах, коли є декілька цехів, кожен із яких має не більше 500 оди­ниць обладнання. Децентралізована схема передбачає, що практично всі види ремонтних робіт здійснюються силами цехових ремонтних баз кож­ного з цехів. В ремонтно-механічному цеху здійснюється лише виготов­лення найскладніших запасних частин та виконується капітальний ремонт деяких видів складного універсального обладнання. Така схема доцільна для великих підприємств, для підприємств масового та великосерійного типу виробництва за умови, що кожен цех має кількість обладнання, яка значно перевищує 500 одиниць. Змішана схема характеризується тим, що всі види ремонтних робіт та технічного обслуговування, окрім капітальних ремонтів, здійснюють цехові ремонтні бази, а капітальні ремонти здійс­нюються силами ремонтно-механічного цеху.

В наш час, коли кількість застарілого обладнання на підприємствах постійно зростає (за деякими розрахунками вона сягає 60...80%), перед менеджерами та інженерами постає питання або його термінової заміни, що вимагає значних коштів, або пошуку шляхів проведення високоефекти­вних якісних ремонтних робіт, які б гарантували надійне відновлення тех­нічних та експлуатаційних характеристик обладнання.

Система ППР - це сукупність планових профілактичних та різних організаційно-технічних заходів з догляду та нагляду за станом облад­нання, здійсненню його обслуговування і ремонту. Суть системи ППР по­лягає в проведенні через певні відрізки часу профілактичних оглядів та рі­зних видів ремонтів, черговість і періодичність яких визначається видом обладнання, його розмірами, умовами експлуатації тощо. Система ППР складається з технічного обслуговування та планових ремонтів.