23. Принцип надійності,його використання в управлінні виробництвом

Принцип надійності передбачає створення таких організаційних умов функціонування та розвитку системи і процесу виробництва, за яких можливості збоїв в ході виробництва від встановленого ритму були б зовсім усунені або зведені до мінімуму з метою досягнення максимальних виробничих результатів. Вирішення цього завдання пов’язане не тільки з високим рівнем організації об’єкта управління - керованої системи, але й з надійністю функціонування керуючої системи. Це означає, що структура апарату управління повинна гарантувати достовірність передачі всієї інформації про хід виробничого процесу, не допускати перекручень керуючих команд та інших даних, забезпечувати безперебійність зв’язку в системі управління.

Надійність - це здатність системи безвідмовно виконувати задані функції в конкретних умовах протягом певного періоду часу. Залежно від специфіки об’єкта для аналізу потрібно вибрати конкретні показники, що характеризують надійність. Такими показниками можуть бути: середня наробка до першої відмови, наробка на відмову. безвідмовність та ін.

В загальному вигляді надійність системи (процесу, виробу тощо) можна характеризувати коефіцієнтом надійності

Коефіцієнт надійності організації виробничого процесу характеризує рівень кооперації різних виробничих підрозділів, злагодженість їх дій.

24. Організація виробничих процесів у просторі і часі

Організація виробничих процесів в часі

Під організацією виробничих процесів розуміють різні методи сполучення всіх елементів системи в просторі і часі з метою досягнення ефективного їх використання. Раціональна організація виробничого процесу має відповідати низці вимог і будуватися на таких принципах, як: спеціалізація, диференціація, концентрація, інтеграція, паралельність, пропорційність, безперервність, ритмічність, прямоточність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність.

Виробничий процес - це сукупність процесів праці та природних процесів в результаті яких вихідні матеріали та напівфабрикати перетворюються в готовий продукт.

Основою виробничих процесів на будь-якому підприємстві є праця - доцільна діяльність людини або колективу людей щодо виробництва характерної для підприємства продукції.

Класифікація виробничих процесів. а) Функціонально по відношенню до мети сукупного виробничого процесу, що визначається характером та призначенням вироблюваної продукції (робіт, послуг), розрізняють основні та допоміжні процеси.

Основними називають процеси в результаті яких створюються продукція (виконуються роботи чи надаються послуги) відповідно до профілю діяльності (місії) підприємства.

Допоміжні процеси - це такі, які охоплюють процеси виробництва продукції, що використовується в основному виробництві. До них відносяться виробництво інструментальної оснастки, запасних частин для ремонту обладнання свого підприємства, деталей та вузлів для модернізації машин і механізмів, нестандартного обладнання тощо.

б) За характером участі робітника (живої праці) у здійсненні виробничих процесів розрізняють ручні, машинно-ручні, машинні та автоматизовані процеси.

в) За характером протікання виробничих процесів в часі, за періодичністю їх повторювання і тривалістю їх поділяють на безперервні та перервні (дискретні).

Перервні процеси поділяються на два види – циклічні та періодичні.

г) За характером роботи та співвідношенням видів сировини і кінцевих продуктів розрізняють процеси аналітичні, синтетичні та прямі.

д) За характером впливу на предмет праці (технологічною ознакою) виробничі процеси поділяють на механічні та фізико-хімічні.

е) За типами виробництва, які залежать від масштабу випуску однорідної продукції, процеси виробництва можуть бути одиничними, серійними та масовими.

Така велика різноманітність виробничих процесів помітно впливає на їх організацію, на вибір форм і методів організації та управління виробництвом.

Правильна організація виробничого процесу на підприємстві передбачає:

а) строгий розподіл праці між окремими підрозділами підприємства на основі їх спеціалізації;

б) раціональне розміщення та найповніше використання обладнання на кожній дільниці, чітке розміщення робітників та розподіл між ними роботи, обслуговування робочих місць всім необхідним для високопродуктивної праці;

в) якнайшвидше просування предметів праці в процесі виробництва, для чого потрібне максимальне скорочення маршрутів, використання прогресивних транспортних засобів, правильне оперативне планування виробництва в часі і просторі, що забезпечувало б узгоджену роботу всіх окремих робочих місць.

Організація таким чином виробничих процесів забезпечує високу економічність виробництва.

Для того, щоб велика різноманітність виробничих процесів могла нормально функціонувати, потрібно певним чином розмістити їх в просторі та забезпечити належне організаційне оформлення. Це пов’язано з тим, що успішна робота будь-якого підприємства значною мірою визначається раціональним поєднанням різних його виробничих підрозділів, в яких і протікають окремі виробничі процеси (процеси праці). Таке поєднання з дотриманням певних пропорцій між ними передбачає побудову виробничої структури підприємства.

Виробнича структура підприємства – це склад та розміри його структурних підрозділів, їх співвідношення, форми побудови та взаємозв’язки. З виробничою структурою безпосередньо пов’язане питання про планування підприємства, тобто про розміщення всіх підрозділів та структурних ланок, що входять до його складу. Таким чином, планування підприємства є тою просторовою формою, в якій проявляється виробнича структура.

Головними елементами виробничої структури є робочі місця, дільниці та цехи.

Робоче місце – це неподільна в організаційному відношенні (за даних конкретних умов) ланка виробничого процесу, що обслуговується одним або декількома робітниками, призначена для виконання певної виробничої або обслуговуючої операції та оснащення належним обладнанням і організаційно-технічними засобами. Робоче місце є первинною ланкою просторової організації виробництва.

Виробнича дільниця – виробничий підрозділ, що об’єднує ряд робочих місць, згрупованих за певною ознакою, які здійснюють частину виробничого процесу щодо виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва. Однотипні або сталоб’єднані між собою кооперованими зв’язками дільниці утворюють виробничі цехи. В цеху виготовляється закінчена частина продукту або повністю проводиться певна стадія технологічного процесу. Продукт цеху може бути використаний як на підприємстві, так і за його межами; він же може бути готовим продуктом самостійного призначення.

Цех – це виробничий адміністративно відокремлений підрозділ підприємства, в якому виготовляється продукція (або її частина) або виконується певна стадія виробництва, в результаті якої створюється напівфабрикат, що використовується на даному або інших підприємствах.

Крім виробничої структури підприємства, потрібно розрізняти ще й загальну структуру, яка крім виробничих цехів та різних обслуговуючих підрозділів, включає ряд служб і господарств загального призначення, що пов’язані з проведенням капітального будівництва, охороною навколишнього середовища, культурно-побутовим обслуговуванням працівників.