- •1. Концепція сучасного операційного менеджменту в системі управління
- •2. Сутність операційного менеджменту
- •3. Науково-організаційні основи курсу, предмет науки, мета і завдання курсу
- •4. Структура та зв’язок дисципліни «Операційний менеджмент» з іншими предметами
- •5. Еволюція розвитку операційного менеджменту
- •6. Завдання менеджера у сфері виробництва
- •7. Формування операційних систем
- •8. Модель підприємства як відкритої системи
- •9. Класифікація операційних систем
- •10. Ситуаційний підхід до виробництва
- •11. Оперативне управління виробництвом
- •12. Функції, завдання та основні вимоги до оперативного управління виробництвом
- •13. Види систем оперативного управління
- •15.Організація виробничих процесів на підприємстві
- •16. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.
- •17. Поняття виробничого процесу: класифікація виробничих процесів:основні, допоміжні, обслуговуючі процеси
- •18. Принципи організації виробничих процесів,їх вплив на ефективність господарської діяльності підприємства
- •19. Принцип спеціалізації виробничих процесів,форми спеціалізації дільниць та цехів
- •20. Економічна ефективність різних форм спеціалізації
- •21. Принцип пропорційності виробничих процесів,його роль та використання в управлінні виробництвом
- •22.Принцип ритмічності,його використання в управлінні виробництвом
- •23. Принцип надійності,його використання в управлінні виробництвом
- •24. Організація виробничих процесів у просторі і часі
- •25. Побудова виробничих процесів в часі:часові характеристики виробничих процесів
- •26. Характеристика та формування виробничого циклу: види руху деталей по операціях;сфера розповсюдження та економічна ефективність
- •27. Шляхи скорочення виробничого циклу, економічна ефективність скорочення циклу
- •28. Періодичність виробництва, різновидність періодичності виробництва, фактори, які впливають на періодичність в-ва
- •29. Графічна інтерпретація часу виготовлення виробничої програми
- •30. Просторова характеристика виробничого процесу:планіровка обладнання при різних формах спеціалізації цехів та дільниць.Оптимізація планіровки обладнання
- •31. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •32. Поняття та характеристика типів виробництва
- •33. Фактори,які впливають та формують типи виробництва
- •34. Характеристика роб. Місць у різних типах в-цтва
- •35. Розрахункові показники типів виробництва, їх використання в управлінні виробництвом.
- •36. Організація технічного рівня підготовки виробництва на підприємстві.
- •37. Сутність та задачі технічної підготовки виробництва.
- •38. Головні етапи технічної підготовки,їх зміст та спрямованість.
- •39. Склад та етапи конструкторської підготовки виробництвом.
- •40. Експерементальна база конструкторської підготовки
- •41. Технологічність конструкторської машини. Показники технологічної конструкції.
- •42. Склад та етапи технологічної підготовки виробництвом
- •43. Типізація технологічних процесів
- •44. Оцінка ефективності нових технологічних процесів
- •45. Управління технологічною підготовкою виробництва.
- •46. Фва в системі підготовки виробництвом.
- •48. Принципи фва.
- •49. Поняття функції, функціонально-вартісна діаграма.
- •50. Методика проведення фва.
- •51. Економіко- математичне моделювання у системі фва
- •52. Організація допоміжних та обслуговуючих виробничих процесів
- •53. Організація інструментального виробництва та обслуговування на підприємстві
- •54. Місце, роль та склад інструментального виробництва та обслуговування
- •55. Інструментальний цех, характеристика виробничого процесу та техніко- економічні показники
- •56. Визначення потреби в інструменті на виробництво продукції, методи нормування запасів інструменту
- •57. Організація роботи ціс (центральний інструментальний склад), система управління роботою інструментального складу
- •58. Організація ірк (інструментально-роздавальна комора): методи забезпечення та контролю інструменту на робочих місцях
- •59. Організація роботи заточного відділення у цехах основного виробництва
- •60. Організація ремонтного виробництва та обслуговування на підприємстві
- •61. Місце, роль та склад ремонтного виробництва та обслуговування
- •62. Ремонтний цех, характеристика його виробничого процесу та техніко- економічні показники
- •63. Сиситема ппр та її призначення
- •64. Види ремонту у системі ппр
- •65. Побудова графіків ремонту обладнання
- •67. Місце, роль транспортного обслуговування на підприємстві
- •68. Класифікація транспортних засобів
- •69. Визначення вантажообігу та вантажопотоку
- •70. Вибір та розрахунок транспортних засобів
- •71. Управління транспортним господарством, техніко-економічні показники транспортного господарства
- •72. Управління результативністю операційної системи
- •73. Показники результативності функціонування операційних систем
- •74. Контроль та регулювання продуктивності операційної системи
- •75.Моделювання процесу управління продуктивністю операційної системи
- •76. Склад та розробка нормативної бази ппр
- •77.Класифікація технологічних процесів.
- •78.Організація та управління матеріало-технічним постачанням
- •79. Організація та управління енергетичним обслуговуванням виробництва
- •80. Управління потоковим виробництвом
- •81. Загальна характеристика та різновиди потокового виробництва
- •Порівняльна характеристика основних форм потокового виробництва
- •82. Розрахунок параметрів однопредметних потокових ліній
- •83. Розрахунок параметрів багатопредметних потокових ліній
13. Види систем оперативного управління
Система оперативного управління виробництвом - це складна організаційно-планова система, яка охоплює три підсистеми: функціональну, елементну та організаційну.
Функціональна характеризує коло функцій, які повинна виконувати система управління, поелементна - основні елементи, з яких вона складається, та організаційна - побудову системи управління.
Функціонально оперативне управління виробництвом змінюється так: на рівні підприємства воно полягає в організації руху предметів у межах року, кварталу, місяця; на рівні цеху такий рух забезпечується в межах кварталу, місяця, тижня (п'ятиденка); на рівні дільниці - в межах місяця, тижня, доби та по годинах.
Поелементно залежно від рівня оперативне управління виробництвом змінюється за: складом і кваліфікацією управлінського персоналу; математичним забезпеченням завдань планування виробництва; складом і кількістю використовуваних комплексів технічних засобів; складом календарно-планових нормативів;
використовуваними планово-розрахунковими одиницями; складом і змістом плановової та облікової документації; характером і напруженістю інформаційних потоків.
Організаційно система оперативного управління виробництвом здійснює свої функції через: планово-диспетчерський відділ на рівні підприємства, планово-диспетчерське бюро на цеховому рівні, планово-управлінський персонал дільниці на низовому рівні.
Система оперативного управління виробництвом охоплює об'ємне та оперативно-календарне планування, облік та диспетчерування.
Під час об'ємного планування здійснюється розподіл річної виробничої програми підприємства в об'ємному (трудовому) та натуральному виразі між цехами та дільницями (на квартал або місяць). У результаті реалізації завдання оптимального розподілу річної виробничої програми за номенклатурою та за обсягом по планових періодах року (кварталу) визначаються показники завантаження обладнання. Для вирішення завдань об'ємного планування широко використовуються методи математичного програмування. Значна специфіка у підходах до завдань розподілу річної програми по планових періодах зумовлена типом виробництва.
Оперативно-календарне планування - це логічне продовження та розвиток об'ємного планування. На цьому етапі об'єктом планування є окремі вироби, складальні одиниці, деталі та деталеоперації. Воно базується на певних нормативах, які дозволяють здійснювати зв'язок календарних планів та узгоджувати роботу взаємозв'язаних робочих місць, дільниць і цехів, а також забезпечувати найбільш ефективне використання ресурсів підприємства. До таких нормативів належать: заділ незавершеного виробництва, випередження запуску та випуску партій деталей і складальних одиниць, розміри та ритми партій деталей тощо.
Оперативний облік є важливою частиною оперативного управління виробництвом. Він повинен відповідати таким вимогам: єдність показників планування та обліку, достовірність, своєчасність, багатократність використання інформації.
14.Динамічна модель виробничої системи Відповідно до концепції : «операційна функція містить у собі ті дії, в результаті яких виробляються товари і послуги, що поставляються організацією в зовнішнє середовище". Функцію операцій мають всі організації, інакше вони просто не можуть існувати. Якщо в даному судженні термін "операція" замінити словом "виробництво", що відповідає думці самих авторів даної концепції, то все стає абсолютно вірним і ніяким чином не вступає в протиріччя із суттю рис. 1 Наведена модель (у прив'язці до конкретного продукту) відображає найважливіші операції виробничого процесу в їхній технологічній послідовності за допомогою стандартних символів і широко застосовується в країнах СНД і Східної Європи. "Модель дозволяє наочно показати динаміку виробничого процесу, перетворення матеріалів і напівфабрикатів на окремих технологічних операціях, основну поопераційну структуру виробничого процесу, відстань між робочими місцями і їхнє просторове розміщення". Варто мати на увазі, що часто функція, що вважається частиною підсистеми забезпечення в одній організації, може бути складовою величиною чи цілком переробною підсистемою в іншій системі. Так, наприклад, проектна організація розробляє будівництвам необхідну проектно-кошторисну документацію (ПКД) і відіграє роль підсистеми, що забезпечує. У той же час усередині фірми-проектувальника підрозділи, що розробляють ПКД, відіграють роль переробної підсистеми. Те ж саме можна сказати про транспорт, банки, підприємства оптової торгівлі, субпідрядні організації і т.д. Як видно з вищевикладеного, керуючому операціями (виробництвом) приходиться мати справу з великими обсягами інформації. Він повинен мислити аналітично, мати здатність до сприйняття й оцінки нових технологій, уміти швидко і вчасно приймати необхідні управлінські рішення. У виконанні управлінських функцій звичайно зайнято більше людей, ніж у будь-якій іншій галузі, тому що саме люди, в кінцевому рахунку, визначають успіх чи невдачу будь-якої виробничої системи. Таким чином, керуючий операціями повинен володіти і вміти користуватися широким арсеналом знань і навичок в галузі аналізу, системотехніки, технології, а також поведінкових і соціальних наук.