80. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

«Особа, яка вперше вчинила зло­чин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відпо­відальності, якщо вона примирилася з потерпілим і відшкодувала заподіяні нею збитки або усунула заподіяну шкоду». Примирення – це угода зазначених осіб, результатом якої є прощення потерпілим свого кривдника, що заподіяв йому шкоди. Участь у такій угоді потерпілого повинна бути добро­вільною, а не вимушеною.

81. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

«1. Особа, яка вперше вчинила зло­чин невел або сер тяжкості і щиросердно покаяла­ся, може бути звільнена від крим відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи або організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру і порушу­вати гром порядок. 2. У випадку порушення умов пе­редачі на поруки особа притягується до крим відпові­дальності за вчинений нею злочин»

82. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.

Іноді діяння, будучи сусп небезпечним в момент його вчинення, втрачає цю властивість унаслідок змін, що відбува­лися у суспільстві, регіоні, окремій місцевості тощо. Якщо такі обставини було виявлено під час розслідування або розгляду справи в суді, то це й обґрунтовує можливість звільнення особи від крим відповідальності. Так само, можливість тако­го звільнення може виявитися й у випадку, якщо до зазначено­го часу буде встановлено, що внаслідок зміни обстановки сама особа, що вчинила злочин, припинила бути сусп небезпеч­ною. У цьому випадку втрачається сенс притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки її цілі вже досягнуто на стадії розслідування або розгляду справи в суді. Звільнення від кримінальної відповідальності при втраті діянням характеру суспільно небезпечного слід відрізняти від випадків декриміналізації діяння, при якій законодавець виключає його з числа суспільно небезпечних і криміналь­но протиправних. У такому випадку діють правила про зво­ротну дію в часі кримінального закону, що усуває караність діяння. На практиці до змін обстановки відносять призов до Збройних Сил України або звільнення з армії, влаштування на роботу або звільнення з роботи, тяжке захворювання, переїзд на інше місце прожи­вання, поміщення неповнолітнього до інтернату, усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких був вчинений злочин, розрив зв’язків з особами, що примусили вчинити зло­чин, тощо.

83. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

у зв'язку із закінченням строків давності (при =закінченні зазначен. у законі строків; = не вчиненні нового злочину = не ухиляння від слідства чи суду). Якщо з дня злочину до дня сили вироку минуло = 2 р. «невеликої тяжкості», покарання менше ніж обмеження волі =3 р. «невеликої тяжкості» обмеження або позбавлен­ня волі =5 р. «середньої тяжкості» =10 р. «тяжкий» =15 р. «особл тяжкий». Початковим моментом спливу давності є день, коли злочин був закінчений. Наприклад, сплив строку давності для злочинів із матеріальним і формальним складами почи­нається з дня завершення суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом. Строк давності у злочинів, що тривають, обчислюється з дня припинення їх з волі або всупереч волі особи, а щодо про­довжуваних злочинів – із дня вчинення останнього діяння з числа тих, що становлять продовжуваний злочин. Благополучний сплив строків давності можливий лише при дотриманні особою, яка вчинила злочин, двох умов, а саме: така особа протягом строків, зазначених у ч. 1 ст. 49, не повин­на: 1) переховуватися від слідства і суду і 2) вчинити новий злочин визначеного виду, а саме середньої тяжкості, тяжкий або особл тяжкий.