- •1. Концептуальні основи менедженту.
- •2. Менеджмент як наука про загальнолюдську діяльність.
- •3. Менеджмент як наука про професійну дяльність
- •5. Менеджмент бізнес підприємництво
- •6.Загальна характеристика функції менеджменту
- •7. Поняття організації та її види
- •8. Поділ праці в організації.
- •9. Загальна характеристика управління організаціями
- •10. Рівні управління
- •11. Ролі менеджера в організації
- •12. Проблема періодизації розвитку управлінської думки в менеджменті
- •13. Загальна характеристика шкіл менеджменту
- •14. Школа наукового менеджменту
- •15. Бюрократичний менеджмент
- •16. Адміністративна школа менеджменту
- •17. Гуманістичний менеджмент
- •18. Характеристика основних підходів управління
- •19. Сучасні концепції менеджменту
- •22. Сутність та ознаки процесу управління
- •23. 24. Управлінська технологія та її основні елементи
- •25. Процедура управління та управлінський цикл
- •26. Структура системи управління
- •27. Поняття середовища організації
- •28. Загальна характеристика зовнішнього середовища
- •29. Виміри генерального середовища
- •30. Елементи функціонального середовища
- •31. Механізми впливу зовнішнього середовища на організацію
- •32. Взаємодія організації із зовнішнім середовищем
- •33. Внутрішнє середовище організації
- •34. Організаційна культура
- •35. Рівні культури в організації
- •36. Типи організаційної культури
- •37. Поняття управлінського рішення
- •38. Класифікація управлінських рішень
- •39. Загальна характеристика процесу прийняття рішень
- •40. Моделі прийняття рішень.
- •41. Теорії прийняття рішень.
- •42.Етапи прийняття рішень
- •43. Умови прийняття управлінських рішень
- •44, 45 Вироблення раціональних рішень
- •46. Фактори, що впливають на процес прийняття управ рішень
- •47. Модель Врума - Джаго
- •48. Залучення підлеглих до процесу розробки та прийняття управ рішень
- •49. Сутність планування як функція менеджменту
- •50. Зміст,цілі та завдання планування
- •51.Етапи планування.
- •52. Основні підходи до планування.
- •53. Стратегічне планування.
- •54. Загальна характеристика методів формулювання стратегій.
- •56. Методи формулювання стратегій бізнесу.
- •57. Портфельні стратегії.
- •58. Тактичне планування.
- •59. Основні вимоги до тактичного планування.
- •60. Оперативне планування.
- •61. Основні вимоги до оперативного планування.
- •62. Загальна характеристика організації як функції менеджменту.
- •63. Процесуальні характеристики функції організації.
- •64. Сутність та значення органіграми.
- •65. Організація як структура.
- •66. Типи організацій.
- •67. Моделі організацій.
- •68. Види організаційних структур управління.
- •69. Характеристика організаційних структур управління.
- •70. Лінійна структура управління
- •71. Лінійно-штабна структура.
- •72. Функціональна структура управління.
- •73. Дивізіональна структура.
- •74. Матрична структура управління
- •75. Сіткова структура.
- •76. Організація управління за командними принципами.
- •77. Проектування організаційних структур управління
- •78. Вдосконалення організаційних структур
- •79. Структура управління підприємством
- •80. Поняття мотивації та стимулювання
- •81. Структурно-функціональна модель процесу управління системами матеріальних стимулів праці
- •82. Соціальне стимулювання
- •83. Характеристика соціальних стимулів
- •84. Класифікація мотиваційних теорій та їх загальна характеристика
- •85. Змістовні теорії мотивації
- •1) Теорія ієрархій потреб Абрахама Маслоу;
- •2) Теорія erg Клейтона Альдерфера;
- •3) Теорія потреб Девіда МакКлеланда;
- •4) Теорія мотиваційної гігієни Фредеріка Герцберга.
- •86. Процесні теорії мотивації
- •87. Мотиваційні теорії підкріплення
- •88. Мотиваційний потенціал робочих завдань
- •89. Сучасні методики дослідження мотиваційного потенціалу
- •90. Основні підходи до стимулювання праці в сучасних умовах
- •91. Поняття контролю
- •92. Класифікація видів контролю
- •94. Основні етапи контролю
- •95. Моделі контролю
- •93. Умови ефективності контролю 96. Система контролю процесів
- •97. Контролююча поведінка менеджера
- •98. Управління по відхиленнях
- •99. Комунікації в менеджменті
- •100. Поняття та загальна характеристика комунікаційного процесу
- •101. Організаційні комунікації та їх класифікація
- •102. Характеристика вертикальних комунікацій
- •103. Міжособові комунікації
- •105. Інформація, її види та роль в менеджменті
- •106. Інтелектуальні системи управління підприємства
- •107. Автоматизовані системи управління підприємства
- •108. Сучасні методи комунікаційного процесу в менеджменті
- •109. Удосконалення комунікації в організації
- •110. Сутність керівництва. Керівництво та лідерство.
- •111. Понятт та загальна характеристика лідерства
- •112. Характеристика теорії лідерства
- •113. Порівняльна характеристика стилів керівництва
- •114. Характеристика системи Лайкерта
- •115. Управлінська сітка Блейка та Мутона
- •116. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва
- •117. Модель керівництва Мітчела і Хауса
- •118. Ситуаційна теорія життєвого циклу Хорсі та Бланшера
- •119. Адаптивне керівництво
- •120. Система Вольфганга Хойєра
- •122. Форми влади та впливу
- •123. Класифікаційні основи влади
- •124. Поняття групи та групової динаміки
- •125. Сутність, види та характеристика груп
- •126. Формальні та нефотмальні групи
- •127. Розвиток неформальних структур та їх характеристика
- •128. Механізм створення формальних структур
- •129. Фактори, які вплив на ефективність роботи групи
- •130. Управління командою
- •131. Поняття конфлікту. Конфлікт та конфліктна ситуація
- •132. Природа конфлікт та упр-ня конфлікт ситуац в орг-ції
- •136. Стилі поведінки у конфлікті
- •137. Наслідки від управління конфліктною ситуацією
- •138. Природа стресів та управління ними
- •139. Причини стресу та їх урах в орг-ції дія-сті підлеглих 140. Фактори, які зумовл стрес та їх урах в упр-кий дія-сті
- •141. Система управління стресами в організації
- •142. Поняття організаційного розвитку
- •144. Природа організаційних перемін та управління ними
- •145. Моделі успішного здійснення організаційних перемін
- •146. Способи розпод влади між різними рівнями орг-ації в процесі упр-ня змінами
- •147. Опір перемінам та їх причини. Способи подол опору
- •148. Організаційний розвиток та його складові
- •150. Соц відповід менеджерів
- •151. Види соц відповід під-ств
- •152. Етика поведінки менеджера
- •153. Комітети з етики та їх роль в упр-нні підприємством
147. Опір перемінам та їх причини. Способи подол опору
Опір змінам є неминучим явищем, однак псля того, як керівництво вирішило здійсн зміни, оіп необхідно подолати. Причини опру перемінам: невизначеність ситуації, що склалася; відчуття можливих власних втрат; переконання, що зміни не принесуть нічого доброго; очікування негативних наслідків; переконання, що для орг-ції зміна не є необхідною або бажаною. Кращим часом подолання опору змінам є період до їх виникнення. Методи подолання опору: 1)утвор і передача інформації – відкриті обговор ідей і заходів, що допоможе спів роб переконатися в не обхід змін до того, як вони будуть проведені; 2) залуч підлеглих до прийнят рішень дає змогу деяким спів роб, які можуть опиратися, вільно виразити своє ставл до цих нововведень, потенційних проблем і змін; 3) полегшення і підтримка – спів роб легше вписуватись в нові обставини.4) переговори - для забезпеч схвалення нововведень, щодо згоди тих, хто «проти», їх просто купують за допомог матер стимулів; 5) кооперація – надання особі, що опитається, провідної ролі в прийнятті рішень щодо нововведень; 6) маневрування – зменш опір змінам та отримує згоду; 7) примус – через погрозу звільнення з роботи, припинення просування по службі, гальмування зростання з/п тощо.
148. Організаційний розвиток та його складові
Організаційний розвиток — це довготермінова робота щодо вдосконал процесів розв'яз проблем та оновл в орг-ції за допомог агента перемін шляхом більш ефектив спільного регул, використ культурні постулати, теорію і технологію прикладної науки про поведінку, дослідження дією. Хар-тики основних складових орг-ного розвитку: процес розв'яз проблем та оновл в орг-ції визнач впливом факторів внутр та зовн сер-ща; культура хар-ться нормами поведінки, почуттями, стосунками між працівниками, розумінням цінностей; спільне рег-ня культури полягає в упр-кому впливі на її найважливіші параметри; формал роб групи (керівники та їхні підлеглі) є головними об'єктами дія-сті в орг-ному розвитку; Агентом перемін (каталізатором) є зовн консультант — представник служб орг-ного розвитку (на під-тві такими службами можуть бути відділ кадрів, відділ технічних нововведень та інші). Ці елементи орг-ного розвитку діють згідно з розробл членами орг-ції, за участю консультанта, планом який може передбачати такі конкретні заходи: провед діагностичних робіт; орг-ція використ отрим результ досліджень; навчання та підвищ кваліфікації працівників орг-ції; зміна структури орг-ції; проведення консультацій з групових процесів; здійсн впливу на формув та дія-сть неформал груп в орг-ції; створ формал груп в орг-ції; орг-ція міжгрупової взаємодії; розробка пропозиції з метою подолання можливих конфліктів; забезпеч підтримки керівників більш високого рівня; реаліз заходів для підвищ розуміння суті орг-ного розвитку; залуч співроб відділів кадрів, соціологів, психологів, спеціалістів з охорони праці для оптимізації труд відносин; оцінка результатів тощо.
149. Упр-ня розвитком культури
Культура організації — характер, особливості, стиль функ-ня орг-ції, які виявляються в поведінці і реакціях особистостей та соц груп її працівників, в їх судженнях, відносинах, у способах виріш проблем орг-ції праці і вир-ва, в обладнанні і внутр естетиці, техніці й технології, що викор-ться. Культуру орг-ції формують дві групи елементів: матеріальні і духовно світоглядні. Матер елементи культури орг-ції відображ культуру вир-тва і культуру мен-ту. Духовно-світоглядні елементи — це комплекс основних особливостей, які відрізняють орг-цію і її працівників від ін. Структуру культури орг-ції вибудовують навколо культурного фокуса, ядра культури, створеного з основоположних цінностей і "догматів віри", згідно з якими певні манери поведінки і цінності мають переважати над ін. Ефективна орг-ція мусить мати, а персонал глибоко усвідомл місію орг-ції. Для забезпеч існув орг-ції працівники повинні неухильно керуватися засадничими цінностями, постулатами, які формують еталони щоденної поведінки. Розробл і запровадж цих постулатів і є виявом свідомого формування культури організації. Культура є своєрідним сприятливим мікрокліматом в організації, який дає змогу персоналу продуктивно розв'язувати завдання організації як соціальної системи. Головним фактором формування тієї чи іншої культури є ті цінності, які сповідує персонал і насамперед вищі керівники організації. Основними складовими культури орг-ції є: історія;церемонії; святкування; ритуали; злодії; герої; табу (заборони); норми; цінності. Культура упр-ня складається з 4, тісно пов'яз і взаємозалеж елементів: культури працівників упр-ня, культури процесу упр-ня, культури умов праці та культури документації.