34. Організаційна культура

Організаційна культура у розумінні провідних науковців у цій галузі визначається як стійке зібрання цінностей, символів, ритуалів і історій, за допомогою яких можна управляти людьми на їхніх робочих місцях (теорія Діла й Кеннеді). Відповідно до теорії Піттерса й Уотермена організаційна культура - це система поділюваних цінностей, які проявляються через різні культурні артефакти: історії, міфи й т.ін.

Організаційна культура, як зазначено в короткому енциклопедичному довіднику - специфічне поєднання цінностей, відносин, норм, звичок, традицій, форм поведінки і ритуалів,

які існують в організації. В межах теорії менеджменту організаційна культура розглядається як потужний стратегічний інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи

організації і окремих осіб на спільні цілі; мобілізувати ініціативу співробітників, виховувати відданість організації, поліпшувати процес комунікації, поведінку.

35. Рівні культури в організації

Культуру будь-якої організації розглядають на трьох рівнях: рівні артефактів, рівні цінностей й рівні базових уявлень.

1.Першим є рівень артефактів,що вкл. Всі ті феномени ,які можна побачити,почути й відчути при входженні в нову культуру. Артефакти вкл такі елементи,як мову, технологію та продукти д-сті,стиль(в одязі),манери спілкування,емоційну атмосферу,історію тощо. До них також відносять видиму поведінку персоналу і відповідні орган процеси. Цей рівень можна побачити,але досить важко пояснити.

2.Другим рівнем є проголошенні цінності – відображення чиїхось ориг. ідей щодо того,чим є те що є, і як воно відрізняється від того що повинно бути. Збереження вірності колись проголошеним цінностям приводить до їх трансформації в переконання,норми і правила поведінки. Набір цінностей, які знайшли реальне втілення в ідеології чи орган філософії, може слугувати орієнтиром чи моделлю поведінки в складних чи непевних ситуаціях.

3.Третім рівнем є базові уявлення, які є настільки очевидними, що варіювання поведінки зводиться до мін й їх зміна відбувається важко. Інтегровану систему базових уявлень іноді називають ментальною картою. Якщо люди поділяють однакові базові уявлення, вони відчувають комфорт, якщо різні – дискомфорт.

36. Типи організаційної культури

Розрізняють такі типи організаційної культури:

1. Культура влади - у даній культурі компанії особливу роль відіграє лідер, його особисті якості і здібності. Як джерело влади помітне місце належить ресурсам, що знаходяться в розпорядженні того або іншого керівника. Компанії з такого роду культурою, як правило мають тверду ієрархічну структуру. Набір персоналу і просування по сходах ієрархічної градації здійснюються досить часто за критеріями особистої відданості. Даний тип культури дозволяє компанії швидко реагувати на зміну ситуації, швидко приймати рішення та організовувати їх виконання.

2. Рольова культура - характеризується суворим функціональним розподілом ролей і спеціалізацією учасників. Цей тип компаній функціонує на основі правил, процедур і стандартів діяльності, дотримання яких повинно гарантувати її ефективність. Основним джерелом влади є не особисті якості, а становище в ієрархічній структурі. Така компанія здатна успішно працювати у стабільному навколишньому середовищі.

3. Культура завдання - даний вид культури орієнтований насамперед на вирішення завдань, реалізацію проектів. Ефективність діяльності компаній з такою культурою багато в чому визначається високим професіоналізмом співробітників і кооперативним груповим ефектом. Великими владними повноваженнями в таких компаніях володіють ті, хто в даний момент є експертом у провідній сфері діяльності і хто має максимальну інформацію.

4. Культура особистості - компанія з таким типом культури об'єднує людей не для вирішення якихось завдань, а для того, щоб вони могли добиватися власних цілей. Влада ґрунтується на близькості до ресурсів, професіоналізмі і здатності домовлятися. Влада і контроль мають координуючий характер.