34. Визначення чисельності робітників окремих категорій.

На підприємстві чисельність робітників визначається та планується за категоріями, а у кожній категорії за професіями, спеціальностями та кваліфікації.

Чисельність основних робітників може бути розрахована на підставі виробітку або трудомісткості.

1)За виробітком чисельність основних робочих розраховується за наступною формулою:

де Q – обсяг виробничої програми підприємства; В_пл – часовий виробіток планового року одного робочого; Ф_еф – ефективний (корисний) фонд часу за рік одного робочого; К_вн – коефіцієнт виконання норм.

2)За трудомісткістю чисельність основних робітників розраховується:

,

де Твп – трудомісткість виробничої програми підприємства.

3)Чисельність основних робітників на автоматизованих та апаратних виробництвах розраховується за нормами обслуговування.

,

де З – кількість змін;

Н_о – норма обслуговування на одного робітника;

О – кількість обладнання у плановому періоді;

К_яв – коефіцієнт приведення явочної чисельності до облікової.

4)Чисельність основних робітників при бригадному обслуговуванні можна визначити:

Чисельність допоміжних робітників розраховується цим аж методами що й основних.

Чисельність керівників та спеціалістів (ІТП) визначається на основі штатних розписів та згідно нормативів, що розраховуються на підставі наукових досліджень та з урахуванням практичних особливостей підприємства. Так на одного керівника нижчої ланки припадає у середньому 25 робітників, середньої – 10 спеціалістів, вищої – 6-8 керівників середньої ланки.

Планування чисельності молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) здійснюється за нормами обслуговування або за кількістю точок обслуговування.

Чисельність воєнізованої охорони визначається з урахуванням числа постів, змін чергування, режиму роботи.

Загальну чисельність ПВП необхідно визначати на основі повної трудомісткості виробничої програми, яка складається з трудомісткості безпосередньо виконання виробничої програми та трудомісткості обслуговуючих робіт та управління (умовно-постійний персонал) з врахуванням економії чисельності персоналу за рахунок впливу техніко-економічних факторів. ,

Після визначення планової чисельності та структури персоналу складається баланс робочої сили і визначається додаткова потреба по кожній категорії персоналу. Додаткова потреба у персоналі (Чдод) розраховується за формулою:

,

Визначення додаткової потреби у персоналі та шляхів її забезпечення є основою для планування комплектування та підготовки кадрів.

Якщо є додаткова потреба, то розробляються програми набору робітників на ринку праці, або через систему підготовки робітників у відповідних навчальних закладах та підприємствах.

Якщо розрахунки показали, що на підприємстві є надлишок персоналу, то його ліквідація здійснюється за рахунок: зупинки прийому на роботу; зупинки тимчасових трудових договорів; ліквідації сумісництва; дострокового виходу на пенсію; першочергового скорочення пенсіонерів.

В разі надлишку робочої сили й необхідності скорочення персоналу необхідно передбачити можливе працевлаштування по інших підрозділах, або ін-ти міри соціального захисту (вихідні посібники, перепідготовка, підвищення кваліфікації та ін.).