26. Розрахунок виробничої потужності підприємства

Після того, як була розрахована виробнича потужність окремих видів обладнання переходимо до розрахунку виробничої потужності всього підприємства.

Першим завданням яке стоїть при визначенні виробничої потужності підприємства є визначення форми спеціалізації всіх підсистем підприємства (предметна або технологічна). Наступним завданням буде визначення ведучої підсистеми для систем з технологічною спеціалізацією.

В теорії, під ведучою підсистемою розуміють ту підсистему в якій виконується найбільший обсяг робіт, створюється найбільша додаткова вартість, в яку зведено найбільшу частку обладнання системи або найважливіші стадії виробничого процесу.

Виходячи з визначення ведучої підсистеми можна зробити кілька висновків:

1.ведучими можуть бути тільки основні підсистеми (цехи, дільниці тощо), тоді як допоміжні, обслуговуючи підсистеми (ремонті, інструментальні, енергетичні тощо) не можуть бути ведучими і, відповідно, не можуть визначати виробничу потужність відповідної системи;

2.визначення ведучої підсистеми з кількох основних підсистем можливо в разі, коли лише одна з підсистем задовольняє всім вимогам для визначення неї ведучою підсистемою.

В разі, коли кілька підсистем частково або повністю задовольняють вимогам до визнання їх ведучою підсистемою, виробнича потужність системи буде дорівнювати виробничій потужності тієї підсистеми яка має найменшу пропускну спроможність (найменшу виробничу потужність). Та підсистема, яка має найменшу виробничу потужність (пропускну спроможність), називається «вузьким місцем» системи.

27. Фактори та резерви збільшення розміру виробничої потужності підприємства.

Під факторами в економіці розуміють умови, обставини, рухаючі сили економічних явищ та процесів. Збільшенню виробничої потужності підприємства можуть перешкоджати обмеженість у окремих видах ресурсів. Ресурсами підприємства є трудові, матеріально-технічні, матеріально-сировинні, фінансові й нематеріальні ресурси. Головним ресурсним обмеженням для збільшення виробничої потужності підприємства є матеріально-технічні ресурси підприємства.

Розглянемо фактори виробничої потужності з точки зору забезпеченості матеріально-технічними ресурсами:

1.кількість і склад матеріально-технічних ресурсів (обладнання, станки, машини, приміщення тощо);

2.часові обмеження в використанні матеріально-технічних ресурсів (календарний, режимний, ефективний фонди часу роботи обладнання, станків, машин, приміщень тощо);

3.продуктивність матеріально-технічних ресурсів (обладнання, станків, машин, приміщень тощо);

4.ресурсоємність продукції (потреба в годинах роботи обладнання, станків, машин та квадратних метрах приміщень тощо).

Перші два фактори відносяться до екстенсивних останні два – до інтенсивних. Інтенсивні фактори, на відміну від екстенсивних, якісно впливають на зміну виробничої потужності. Екстенсивні фактори впливають кількісно, за рахунок зміни кількості одиниць та кількості годин роботи матеріально-сировинних ресурсів (обладнання, станків, машин, приміщень тощо).

Кожен з чотирьох розглянутих факторів характеризується відповідними показниками.

Кількість і склад матеріально-технічних ресурсів (обладнання, станки, машини, приміщення тощо) характеризується наступними показниками:

1.Середньорічна кількість матеріально-технічних ресурсів відповідного виду. (М^ср) = М_вх + М^ср_вв – М^ср_вив = М_вх + (М_вв * К_вв / 12) – (М_вив * К_вив / 12)

2.Частка діючих матеріально-технічних ресурсів (Ч_д). Розраховується відношенням кількості діючих матеріально-технічних ресурсів (Д_мт) до загальної їх кількості (К_мт): Ч_д = Д_мт / К_мт .

Часові обмеження в використанні матеріально-технічних ресурсів (календарний, режимний, ефективний фонди часу роботи обладнання, станків, машин, приміщень тощо) характеризується наступними показниками:

1.Коефіцієнт екстенсивності використання матеріально-технічних ресурсів (К_ек). Розраховується відношенням часу фактичного використання матеріально-технічних ресурсів (Ф_ф) до часу можливого їх використання у тому ж періоді (році) – режимного фонду робочого часу (Ф_р): К_ек = Ф_ф / Ф_р ,

Ф_р = ((365 – С – В) * Т_з – г_н * Д_п ) * З,

де С – кількість святкових днів, В – кількість вихідних днів, З – кількість змін, встановлена згідно з режимом роботи підприємства, Т_з – тривалість зміни, г_н – кількість неробочих годин у передсвяткові дні, Д_п – кількість передсвяткових днів.

2.Коефіцієнт змінності роботи матеріально-технічних ресурсів (К_зм). Розраховується відношенням числа фактично відпрацьованих станко (ресурсо) - змін (Ч_ф) до кількості матеріально-технічних ресурсів (К_мт) (обладнання, станків, машин, приміщень тощо):К_зм = Ч_ф / К_мт , або К_зм = (1 * К₁ + 2 * К₂ + 3 * К₃) / К_мт , де К₁ – кількість одиниць матеріально-технічних ресурсів, які працювали у одну зміну; К₂ – кількість одиниць матеріально-технічних ресурсів, які працювали у дві зміни; К₃ – кількість одиниць матеріально-технічних ресурсів, які працювали у три зміни.

3..Коефіцієнт використання змінного режиму (К_вз). Розраховується відношенням коефіцієнту змінності роботи матеріально-технічних ресурсів (К_зм) до кількості змін, встановлених згідно з режимом роботи підприємства (З): К_вз = К_зм / З,

4. Коефіцієнт внутризмінного використання матеріально-технічних ресурсів (К_взм). Розраховується відношенням фактично відпрацьованого часу в межах зміни (Ф_зф), до фонду робочого часу за одну зміну (Ф_з):

К_взм = Ф_зф / Ф_з ,

Продуктивність матеріально-технічних ресурсів (обладнання, станків, машин, приміщень тощо) характеризується наступними показниками:

Коефіцієнт інтенсивності використання матеріально-технічних ресурсів (К_ін). Розраховується відношенням фактичної продуктивності матеріально-технічних ресурсів (П_ф) до її паспортного (нормативного) рівня (П_н): К_ін = П_ф / П_н