29. Сировинна база вир-ва. Класифікація сировини

Сировина є одним із найважливіших елементів будь-якого технологічного процесу. Якість сировини, її доступність і вартість значною мірою визначають основні якісні та кількісні показники промислового виробництва. Сировиною називають речовини природного та синтетичного походження, які використовують у виробництві промислової продукції.

Сировину дає нам природа. Людська праця перетворює в сировину природні багатства (75% із яких - корисні копалини, а 25% - продукти сільського, лісового та морського господарства). Вихідними матеріалами багатьох виробництв є сировина, яка зазнала промислової переробки. В цьому випадку її називають напівпродуктом або напівфабрикатом. Велика різноманітність сировини зумовлює необхідність її класифікації. Класифікують сировину за різними ознаками: походження, агрегатний стан, важливість у технологічному процесі тощо.

І. За походженням: первинна, штучна і вторинна.

1. Первинна сировина. Первинною сировиною називають речовини природного походження, які не зазнавали перероблення. Первинну сировину поділяють на мінеральну, рослинну і тваринну:

а) Мінеральна сировина. Мінеральною сировиною називають корисні копалини, які видобувають у надрах Землі чи на її поверхні.

Залежно від мети використання мінеральну сировину поділяють на:паливо-енергетичну, рудну, хімічну, будівельну; коштовне каміння, гідромінеральну.

Паливо-енергетична сировина - це вугілля, нафта, торф, природний газ, горючі сланці, уран та ін. Вона є не лише джерелом теплової енергії, а й сировиною для хімічної, металургійної та інших галузей промисловості.

Рудна сировина - це залізні, мідні, хромові, манганові, молібденові, нікелеві та інші руди. Промислові руди містять один або кілька металів. Вміст металів у цих рудах різний, але економічно вигідний для вилучення з них металів на даному етапі розвитку технології. У рудах метали перебувають у вигляді оксидів (наприклад, залізна руда містить залізо у вигляді оксидів (Ре₂0₃, Ре₃0₄), сульфідів (наприклад, мідна руда містить мідь у вигляді халькопіриту (СиРе8₂). Дуже рідко у природі зустрічаються руди, в яких метали перебувають у вільному стані, - це золотоносні і платинові руди.

Хімічна сировина - це мінерали з малим вмістом металів. Тому її часто називають мінералохімічною сировиною. Це калійні солі, сірка, апатити, фосфорити тощо.

До будівельної сировини належать граніт, вапняк, пісок, глина тощо. З цієї сировини виготовляють продукцію необхідну для будівельного виробництва.

Коштовне каміння (алмаз, бурштин, кришталевий кварц, аметист тощо) в основному є сировиною для ювелірної промисловості.

Гідромінеральна сировина - це підземні мінеральні й прісні води та розсоли.

б)Рослинна сировина. Рослинною сировиною називають наземну та підземну частини рослин (листя, стовбур, гілля, квіти, насіння, плоди, коріння тощо).

До рослинної сировини належать льон, коноплі, цукрові буряки, бавовна, деревина, зерно тощо. З них виробляють продукти харчування та продукцію промислового і побутового призначення. Так, з насіння льону отримують олію, з його стебел волокна, а потім пряжу, з якої тчуть тканини; з цукрових буряків виробляють цукор.

в)Тваринна сировина. Тваринною сировиною називають вовну, шкіру, шовк, молоко, хутро тощо.

Переробляючи сировину тваринного походження, отримують продукти харчування та продукцію побутового і промислового призначення.

Рослинна і тваринна сировина на відміну від мінеральної потребує швидкого перероблення, оскільки з часом її склад і якість змінюються. Для збереження рослинної та тваринної сировини на довший час її висушують, заморожують, консервують, стерилізують, зберігають в атмосфері захисних газів тощо.

Сировина рослинного і тваринного походження відновлюється людською працею, в той час як мінеральна - ні.

Сировина мінерального походження має певні райони покладів і обмежену кількість. Сировина рослинного і тваринного походження залежить від природних умов. Проте і мінеральну, і рослинну, і тваринну сировину треба використовувати ощадно.

2. Штучна сировина. Штучною сировиною називають продукцію чи напівпродукцію, виготовлену на іншому підприємстві або на складових цього чи інших підприємств.

Допоміжною сировиною називають такі складові сировини, які надають продукції певних властивостей або гарантують нормальний хід технологічного процесу.

Наприклад, мастила забезпечують надійну роботу вузлів обладнання; каталізатор - нормальний перебіг технологічного процесу; фарби надають тканині відповідного забарвлення.

Вибір сировини зумовлює тип технологічного обладнання, яке застосовується, характер технології, тривалість виробничого циклу і впливає на техніко-економічні показники роботи підприємств. Раціональний вибір, використання дешевої сировини, застосування передової технології значно впливають на зростання виробництва, зниження собівартості, підвищення якості продукції

.

30. Литтям назив. технологічний процес виготовлення заготовок для деталей машин і механізмів заповненням попередньо вироблених ливарних форм розплавом металу, сплавом або ін.конструкційним матеріалом.Немає жодної галузі машино- та приладобудування де б не застосовували деталі, виготовленні литтям.

Лиття в оболонкові форми. У процесі цього способу лиття відливки одержують у тонкостінних формах-оболонках товщиною 6-15мм. Оболонкові форми виготовляють із високоміцних піщано-смоляних сумішей: пісок з мінімальним вмістом глини та термореактивна смола, яка виконує роль зв’язки. У процесі нагрівання піщано-смоляних сумішей до темп. 100-200 С смола розплавляється, перетворюється на клейку масу і вкриває поверхню зерен піску тонкою плавкою; при 250 С смола твердне і суміш набуває монолітності, а форма міцності.

Переваги: 1) простота звільнення відливника від форми; 2) менша шорсткість поверхні відливників; 3) точніша розміри відливників; 4) менше браку; 5) менші витрати піску; 6) висока продуктивність формування.

№35 Технологічна підготовка виробництва

Технологічна підготовка виробництва є сукупністю заходів, що забезпечують технологічну готовність виробництва, т. е. наявність на підприємстві повних комплектів конструкторської і технологічної документації і засобів технологічного оснащення.

Основними функціями технологічної підготовки виробництва є:

– забезпечення технологічності конструкції на стадіях технічної підготовки виробництва;

– розробка технологічних процесів;

– проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення;

– організація і управління процесом технологічної підготовки виробництва.

Єдина система технологічної документації (ЕСТД) включає комплекс державних стандартів і нормативних документів, що встановлюють взаємозв'язані правила і положення по порядку розробки, комплектації, формування і звернення технологічної документації.

На підприємствах масового і серійного виробництва технологічна підготовка включає:

– розробку міжцехових технологічних маршрутів;

– розробку технологічних схем зборки вузлів і деталей;

– розробку післяопераційних технологічних процесів;

– проектування технологічного оснащення;

– розробку технологічних процесів на технічне обслуговування, методи контролю;

– здійснення розрахунків по завантаженню устаткування.

Вибір способів виготовлення виробів здійснюється на підставі економічних розрахунків.Застосування типових технологічних процесів дозволяє прискорити технологічну підготовку виробництва.Технологічна уніфікація включає уніфікацію технологічної документації і уніфікацію технологічного оснащення (універсально-соборні пристосування, універсально-налагоджувальні пристосування та ін.).